image

В Ужгороді будуть вулиці Героїв Крут, Карпатської України і Січових стрільців

Перейменування вулиць є однією з обов’язкових умов декомунізації, яку розпочато в Україні минулого року. Відтак невдовзі в обласному центрі нові назви отримають 24 вулиці. Передусім перейменують ті, котрі були названі іменами радянських діячів.

В Ужгородській міській раді з листопада тривають громадські слухання з цього питання. 20 січня відбулося чергове засідання робочої групи з питань перейменувань вулиць. Робоча група у складі  10 осіб зібралася для розгляду звернень та пропозицій  жителів Ужгорода. Серед присутніх були й члени  родин Петра Скунця та Івана Чендея, які звернулися з проханням більш ретельно підійти до питання присвоєння назв вулиць. Річ у тім, що на попередньому зсіданні було запропоновано назвати деякі з вулиць іменами Скунця і Чендея. Родичі письменників, покликаючись на європейську практику, закликали дати назви тим вулицям де жили чи працювали видатні культурні діячі.

На засіданні робочої групи були присутні представники ГО «Закарпатська громада» Тарас Гайдук і Борис Кондратюк.«За відсутності одного з членів комісії Робоча група спробувала позбавити мешканців Ужгорода мати до річниці Героїв Крут вулицю на честь цих героїв. Таку пропозицію на минулому засіданні робочої групи вніс один із членів групи Орест Дідух. Однак ми порушили це питання, й цілком імовірно, що вулиця Галана буде називатися вулицею Героїв Крут», - розповів Борис. 

Вулицю Лавріщева спочатку не хотіли перейменовувати, але за пропозицією Тараса Гайдука її назвуть на честь Романа Шухевича. «На вулиці Лавріщева, яка невдовзі може носити ім’я Шухевича, проживає 120 героїв АТО, тож символічно, що військові, які проживають тут, житимуть на вулиці відомого генерала УПА та діяча Карпатської України», - прокоментував Тарас.  

Неперейменованими залишилися вулиці Туряниці, Борканюка, Анкудіова тощо. Слід зазначити, що до зміни назв цих вулиць змушені будуть повернутися в міськраді, вважають в  ГО «Закарпатська громада», тому що прізвища багатьох діячів безпосередньо підпадають під дію законів про декомунізацію.

Існує загроза в тому, що робоча група збереться без відома громадськості і внесені пропозиції щодо перейменування деяких вулиць, прийняті на засіданні робочої групи 20 січня, стануть неактуальними, зазначає ГО «Закарпатська громада». Хлопці мають намір проаналізувати назви 600 вулиць у відповідності до закону, затим підготувати звернення до міського голови і навіть голови ОДА з приводу перейменування.

Наразі робоча група 20 січня проголосувала за такі назви вулиць в Ужгороді:

 

 

 

Белінського

І. Брадача

 Брадач Іван – перший єпископ мукачівський (1767-1772), борець за канонічне визнання єпархії.

2.

Благоєва

 

Ф. Потушняка

Потушняк Федір Михайлович (літературний

псевдонім Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник

(1910 – 1969) - український закарпатський

письменник, науковець-етнограф, археолог.

Народився у с. Осій Іршавського району. Похований у м. Ужгороді.

3.

Борканюка

Борканюка

Підпадає під дію законів про декомунізацію

4.

Галана

Героїв Крут

Герої Крут -  юнаки- курсанти, оборонці Української державності, які у січні 1918 року на залізничній станції Крути отримали переконливу військову перемогу над російсько-більшовицькими нападниками

5.

Івана Ваша       

П. Чубинського

Чубинський  Павло Платонович (1839-1884) -український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.

6.

Колгоспна 

А. Коцака 

Арсеній Коцак (світське ім'я Олек­сій Федорович Коцак (1737-1800) – український філолог, письменник, педагог, церковний діяч. Народився в

с. Буківець (Словаччина). Похований в м. Мукачеві.

7

Котовського

В. Івасюка

Івасюк Володимир Михайлович (1949-1979) -український композитор, поет, один із основоположників української естрадної музики,  автор 107 пісень, Герой України (посмертно).

 

8.

Лазо

К. Мейсароша

Мейсарош Карл (1821 – 1890) юрист, журналіст, перший історик м. Ужгорода – у 1861році видав книгу «Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні». Народився в с. Гойдудорог (нині село в Угорщині). Помер та похований у с. Завадка (нині село в Словаччині).

9.

 Мондока         

М. Вербицького

Вербицький Михайло Михайлович (1815-1870)–український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики Державного Гімну України.

10

Пархоменка      

С. Добоша

Добош Степан Васильович (1912 – 1978) - один із засновників і перший ректор  Ужгородського університету.  Народився в с. Обава, Мукачівського             р-ну. Похований в м. Пряшів (Словаччина).

11.

Паризької Комуни

 

Ю. Кондратюка

Кондратюк  Юрій Васильович (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; (1987-1941)- український  вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.

 12.

Сидоряка 

І. Ірлявського

Ірлявський Іван (справжнє ім'я та прізвище Рошко Іван Іванович (1919-1942)- український поет,журналіст, громадський діяч, один з активних творців Карпатської України. Народився в с. Ірлява Ужгородського району,  розстріляний у Бабиному Яру у 1942 році.

 

13

Тельмана

Святий Іоана Хрестителя

На цій вулиці МГКЄ будує храм Св. Іоана Хрестителя

14

П. Терека         

Д. Поповича

Попович Дмитро Миколайович (1899-1968) – український закарпатський педагог, письменник, громадський діяч. Народився в с. Онок Виноградівського р-ну. Похований в м. Ужгороді.

  

15.

Боженка

М. Ольшавського

Мануїл Михайло Ольшавський  (1700-1767) -єпископ Мукачівської єпархії з 1742  до своєї смерті в 1767 році.

16.

Ватутіна

І. Фірцака

Іва́н Фе́дорович Фірца́к (1899-1970) — український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку. У 1928 р. був визнаний найсильнішою людиною планети. Народився в с. Білки Іршавського р-ну.

17.

Лавріщева

Р. Шухевича

Рома́н Осипович Шухе́вич (псевдо:«Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка») (*30 червня 1907, м. Львів[1] — † 5 березня 1950, с. Білогорща, нині у складі м. Львова) — український політичний і державний діяч, військовик. Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради.

18.

Локоти

Зореслава

Севастія́н Миха́йлович Сабо́л, отець Севастіян Сабол-Зореслав (нар. 7 грудня 1909, Пряшів — † 19 лютого 2003, Детройт) — священик УГКЦ, чернець василіянин, доктор наук, капелан, письменник i вчений-теолог Карпатської України та Пряшівщини.

19.

9 Січня

Січових Стрільців

Січові стрільці – назва військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР та Збройних сил Української Держави, сформованих у 1917-1919 роках на Наддніпрянській Україні.

20.

Островського

Карпатської України

Карпатська Україна – Українська незалежна держава на частині території Закарпаття

 з14 по 15 березня 1939 року.

21.

Плеханова

В.Лендєла

Лендєл Володимир Іванович (1934-2000) – український фізик–теоретик, педагог, доктор фізико-математичних наук, академік, професор, ректор Ужгородського університету (1980-1988)

22.

Ратмана

Василя Вишиваного

Вільгельм Франц фон Га́бсбург-Ло́трінґен (Васи́ль Вишива́ний) ((нар. 10 лютого 1895, м. Пула, Хорватія — † 18 серпня 1948, м. Київ) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців.

23.

Туряниці

Туряниці

Підпадає під закон про декомунізацію

 24.

Джамбула

В. Комендаря

Комендар Василь Іванович (1926-2015) - український ботанік, доктор біологічних наук, професор УжНУ та НУ "Києво-Могилянська академія", похований в м. Ужгороді.

 

Довідково:

Чотири проекти декомунізаційних законів були схвалені (для подання у ВР України) на засіданні Кабінету Міністрів України 31 березня 2015 року:

«Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» (закон № 314-VIII);
«Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939–1945» (закон № 315-VIII);
«Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» (закон № 316-VIII);
«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» (закон № 317-VIII).
9 квітня Верховна Рада України прийняла рішення ухвалити всі 4 закони за основу та в цілому, хоча були пропозиції прийняти їх тільки в першому читанні.

15 травня 2015 року закони підписав Президент УкраїниПетро Порошенко[4]. Закони були опубліковані 20 травня 2015 року та набули чинності з 21 травня.

 

Наталія Каралкіна,

інфографіка Українського інституту національної пам’яті

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com