В Ужгороді відновили історичні двері в будівлі колишньої єврейської школи

Про це повідомили у групі Ужгородський модернізм. Це перший випадок у місті, коли вдалося повернути з небуття втрачені двері. Рік тому старі двері замінили на сучасні металеві.

"Разом з дверима в Ужгород повертається і естетика міжвоєнного ар деко: елегантні та глибокі фактури пиляного дубового шпону, стильна геометрія металевих ґрат, патина благородної латуні та гра світла люксового фацетованого скла.

До цього проєкту ми підійшли з максимальним перфекціонізмом, і двері відновлені максимально точно зі збереженням технології та усіх можливих автентичних елементів. Ми звертали увагу навіть на форму голівок шурупів та тип шліців.

Розуміємо і поділяємо побоювання мешканців щодо можливого вандалізму, однак ми маємо впроваджувати «теорію розбитих вікон» на практиці. Інакше історичне місто перетвориться на масив бункерів з броньованими дверима".

Активісти, висловлюють подяку керівництву УжНУ, завдяки якому і стало можливим проведення усього комплексу робіт та повернення дверей нашому місту. Університет профінансував відновлення цього елементу історичної будівлі. Окрема подяка проректору, пану Олександру Рогачу, за ініціативу в збереженні старих дверей, а також пану Віктору Бульчаку за супровід проєкту по адміністративно-господарській частині та оперативне вирішення питань. 

"Велика подяка майстру-реставратору Василю Марчишаку та його команді, в майстерні яких і відродилися двері. Також дякуємо дипломованому фахівцю по роботі з металом і талановитому митцю Олегу Путрашику, який професійно відреставрував побиті життям автентичні ґрати і вилікував одну зламану деталь конструкції.

Ще хотілося б подякувати кільком учасникам процесу відновлення дверей, які безпосередньо не брали в ньому участь, але які на самому старті долучилися, щоб цю скелю зрушити з місця — головним спеціалістам з питань охорони культурної спадщини в структурах Закарпатської ОДА та Ужгородської міськради, Костянтину Куцову та Віктору Петрецькому, а також дослідниці минулого Ужгорода та члену консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Тетяні Літераті".