В Ужгороді відновлює роботу приймальня Української гельсинської спілки

Про це розповіла Анжела Бабкіна, членкиня ГО «Закарпаття-Донбас», регіональна координаторка благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез». 

Передбачаються  два основні напрямки роботи. По-перше, юридичне консультування громадян з можливістю надання адвокатської допомоги. Йдеться про тих, хто постраждав від російської агресії.

«Стосується фактично будь-кого з нас: хтось втратив роботу, хтось – здоров’я. Особливо членів сімей військовослужбовців. Другий важливий напрямок – документування злочинів рф. Для роботи майбутніх міжнародних судів. Зараз усе треба документувати, бо чим більше часу проходить, тим менше якихось деталей людина може пригадати. Йдеться про важливу допомогу державі», - розповіла Анжела Бабкіна.

Приймальня працювала в Ужгороді у 2014-2016 роках. Її діяльність координував Борис Кондратюк, який тепер у лавах ЗСУ. Після повномасштабного вторгнення цю роботу вирішили відновити.     

   

Довідково. «Украї́нська Гельсинська спі́лка» — українська громадсько-політична і правозахисна організація, заснована 7 липня 1988 року у Львові членами Української гельсинської групи. У своїй роботі спілка керується не політичними, а лише гуманітарно-правовими мотивами і свою головну мету бачить в ознайомлені світового співтовариства з порушенням прав людини в Україні.

Пані Анжела активно займається громадською роботою в Ужгороді з 2014 року, відколи переїхала сюди з міста Шахтарськ Донецької області. Зараз є також заступницею від громадськості голови Координаційної ради з питань внутрішньо переміщених осіб, яка вже пів року працює в Ужгороді.

Рішення про її створення було прийнято 14 грудня 2022 року на засіданні виконкому. Одне з основних завдань ради – інтеграція вимушених переселенців, залучення їх до життя громади, – розповів секретар Ужгородської міської ради Арсен Мелкумян, який активно підтримав таке рішення як член виконкому.

До складу Координаційної ради входять представники Ужгородської міської ради, депутатського корпусу і громадського сектору. Очолює раду мер міста.

Пан Арсен зізнається, що займається проблематикою вимушених переселенців з перших днів війни, і не тільки тому, що це його обов’язок як представника органів місцевого самоврядування. Має особистий досвід вимушеного переселення, коли йшла війна в його рідному Степанакерті (Нагірний Карабах). Тому добре знає, як важливо гуртуватися, не ділити людей на місцевих і немісцевих.

«Люди різняться тільки вчинками – добрими і поганими. За цим їх варто розрізняти. Вони їдуть з насиджених місць з біди, а не з розкоші. У кожного свій біль і свої втрати. Усім, хто потребує, по змозі допомагаємо», - розповів Арсен Мелкумян.