В Закарпатті смерті на дорогах – через борги дорожників за електрику
Цими днями в Ужгородському районі, у межах Баранинської сільської ради сталося страшне ДТП: на пішохідному переході державної автомобільної дороги загального користування міжнародного значення М-6 "Київ - Чоп", у межах села Барвінок, мікроавтобусом насмерть збито людину. Одна із причин - відключення (за борги) вуличного освітлення, яке є у власності Служби автомобільних доріг у Закарпатській області (надалі САД).
Станіслав Матвієнко, завідувач сектором інфраструктури Ужгородської райдержадміністрації, вважає, що для вирішення ситуації, потрібно забрати деякі об’єкти Служби автомобільних доріг і передати їх в комунальну власність.
Ось що він написав у соцмережах щодо проблеми аварійності на деяких ділянках закарпатських автотрас:
Ця автомобільна траса у межах Ужгородського району пролягає довжиною 46,6 км, по території кількох сільських рад. Найбільш аварійно небезпечні ділянки у межах Соломонівської, Сюртівської, Тийлешської, Холмківської, Баранинської, Великолазівської, Руськокомарівської, Ірлявської, Дубрівської сільських рад та Середнянської селищної, де ця траса пролягає через їх населені пункти, або впритул прилягає до їх територій. На кількох аварійно небезпечних ділянках держава, ще за радянських часів, під час будівництва цієї дороги, встановила зовнішнє освітлення, яке справно діяло до останніх часів. Поки САД , як державна установа, справно фінансувалася з державного бюджету.
Останні два роки у Служби немає коштів ні на утримання її інженерних лінійних споруд зовнішнього освітлення, ні на утримання й ремонт місцевих автомобільних державної власності (обласного і районного значення) . На території Руськокомарівської сільської ради (в межах села Нижнє Солотвино) заборгованість САД перед ПАТ "Закарпаттяобленерго" за зовнішнє освітлення траси М-06 досягла 57 тис. грн. На території Баранинської сільської ради (село Барвінок) більше 20 тис. грн. Не краща ситуація й на території інших сільських рад, де проходить ця горезвісна "траса смерті"... Місяць тому, на колективне звернення Руськокомарівської громади, де також у подібній ситуації загинуло вже п’ятеро людей, райдержадміністрація письмово звернулася до Служби автомобільних доріг у Закарпатській області (Попович) та до Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (Петров) з вимогою знайти правильне управлінське рішення й підключити зовнішнє освітлення на цій "дорозі смерті" хоча б там, де час від часу гинуть люди! Були зведені за один робочий стіл усі причетні до проблеми. До теми долучилася й облдержадміністрація. Проте обленерго вперлося: "ранком гроші - вечором світло". Гроші певно важливі... Проте нафіг вони будуть потрібні коли людей не стане.
Чи є правовий вихід із цієї ситуації? Вихід є панове! Літом 2015 року Парламентом були внесені зміни до Закону України "Про автомобільні дороги" згідно яких Служба автомобільних доріг має право безкоштовно передавати окремі свої об’єкти у комунальну власність територіальних громад. Децентралізація панове. Тепер потрібно тут, на місцях, брати і робити. САД повинна ініціативно звернутися до конкретних сільських рад з проханням прийняти від них з державної у комунальну власність скажімо лінійні об’єкти зовнішнього освітлення. Сільська рада, на своїй сесії, дає таку згоду. А потім, відповідно до Закону України "Про порядок передачі об’єктів майна з державної у комунальну власність" створюється комісія й об’єкт безкоштовно передається у комунальну власність територіальної громади. Після чого сільська рада утримує й фінансує його, а значить і освітлює дорогу за сільський (місцевий) бюджет.
Врешті-решт Держава, через фінансову децентралізацію, передала значні кошти територіальним громадам. Це всі знають. Отож беріть і робіть. І зупиніть цю "гру смерті" на дорогах, а не кивайте один на одного. Хоча б там де можете. Інакше це все схоже на повну організаційну імпотенцію усіх до цього причетних. Бо ж рано чи пізно усі причетні до прийняття таких управлінських рішень опиняться крайніми. І не лише перед Всевишнім, а й перед Земним Судом.