В інкасатора із Закарпаття відсудили 260 тис. грн за втрату сумок з грошима
Правоохоронці так і не встановили, що саме сталося із коштами.
Колишнього інкасатора «Ощадбанку» із Закарпаття зобов'язали виплатити понад 260 тис. грн за втрату сумок із грошима. Інцидент стався ще у грудні 2016-ого року, коли після зміни чоловіка в місцевому відділенні «Ощадбанку» виявили недостачу коштів. Першим це помітив працівник заправки, який заявив, що передані інкасаторам кошти так і не надійшли на рахунки компанії. Одразу після тієї зміни обвинувачений перестав виходити на роботу і не відповідав на дзвінки керівників та колег. Через місяць після інциденту його оголосили в розшук і затримали на весні 2017-ого. Лише зараз Мукачівський міськрайонний суд визнав його винним у службовій недбалості, але через завершення термінів давності не призначав покарання, зобов'язавши лише відшкодувати суму збитків. Що саме сталося із грошима, досі так і невідомо.
Зміна інкасатора Євгена Приміча припала на 24 грудня 2016 року. Усі кошти з 25 об'єктів того дня збирали всього двоє чоловіків, попри те, що зазвичай їх було троє – один з колег повідомив, що через сімейні обставини не вийде на зміну. Чоловіки зібрали кошти і завезли у відділення «Ощадбанку», всі сумки з грошима залишили на підлозі спеціального сховища, доступ до якого мають лише кілька людей. За правилами, кошти мали закрити у спеціальному сейфі, однак ця бригада інкасаторів не мала виділеного сейфу і, судячи з показів під час судового засідання, постійно писала про це керівництву. Сам обвинувачений заявив, що часто казав керівнику про те, що відсутність сейфа «може призвести до втрати матеріальних цінностей».
На третій день після зміни у банк зателефонував працівник заправки і заявив, що видані інкасаторам кошти так і не потрапили на рахунок АЗС. Як і всі підприємства, з яких інкасатори збирають кошти, ця заправка мала окрему сумку з унікальним номером, відтак працівники банку почали з'ясовувати в бригади інкасаторів, що сталося 24 грудня, і шукали саме ту одну сумку, в яку збирали кошти з цієї АЗС. Обвинувачений ані того дня, ані в наступні на телефонні дзвінки не відповідав і пояснень щодо того дня керівникам не надавав – він просто зник, згодом пояснивши, що звільнився через погані умови праці і поїхав до Києва на нову роботу. Сумку так і не знайшли, отримані з АЗС кошти довелося компенсувати родичу обвинуваченого – втім, невідомо ані умови, на яких він це зробив, ані інші деталі про цю людину.
Після цього банк почав службове розслідування і виявив, що зі зміни 24 грудня насправді зникло чотири сумки з грошима. Усім постраждалим підприємствам компенсували втрату коштів. Банк звернувся до поліції і через неможливість сконтактувати з інкасатором, правоохоронці оголосили його в розшук. Затримали його лише у березні 2017-ого року – майже через три місяці після останньої зміни.
Під час судових засідань сам Євген Приміч свою вину заперечив, заявивши, що його бригада не мала окремого сейфу у банку, відтак мусила складати сумки з грошима просто на підлогу сховища у банку. Кімната сховища хоч і була закритою, однак доступ до неї мали й інші працівники інкасаторської служби. Там також були відеокамери, які у день зникнення сумок виявились відімкненими. Він також підкреслив, що під час прийому сумок жодних претензій не висували, а під час таких процедур, згідно з порядком, суми перераховуються (однак невідомо, чи рахували кошти під час прийому 24 грудня).
Зважаючи на покази свідків, суддя Мукачівського міськрайонного суду Оксана Маргитич визнала Євгена Приміча винним, призначивши невеликий штраф у 8500 грн. І звільнила обвинуваченого від відбування покарання через закінчення терміну давності злочину. Однак Євгена Приміча таки зобов’язали відшкодувати «Ощадбанку» 263 тис. грн, а також сплатити 1,3 тис. грн за залучення експерта. Обвинувачений може оскаржити вирок в апеляційному суді протягом тридцяти днів.