Венеціанська комісія стала на бік закарпатських угорців у питанні права на навчання рідною мовою

Закон про забезпечення функціонування української мови як державної не зміг встановити необхідний у суспільстві баланс між популяризацією української мови та належним рівним захисту мовних прав національних меншин. Про це йдеться у висновку Венеціанської комісії, ухваленому сьогодні, 6 грудня, під час сесійного засідання у Венеції.

Експерти Ради Європи радять Києву призупинити імплементацію тих положень мовного закону, які вже набули чинності, доти, поки до Верховної Ради не буде подано закон про нацменшини. "Імплементація закону про державну мову без законодавчих рамок для захисту мовних прав нацменшин може призвести до дискримінації людей, які до них належать", - наголошується у висновку Венеціанської комісії.

Прагнення української влади на законодавчому рівні зафіксувати заходи для просування державної мови є цілком зрозумілим і виправданим, визнають експерти Ради Європи. Водночас, на їхню думку, мовна політика є надзвичайно складним і чутливим питання в Україні, яке було і може стати у майбутньому джерелом напруги всередині держави та причиною конфліктів з материнськими-державами національних меншин, які проживають на території України.

У Венеціанській комісії звернули увагу, що у кількох важливих сферах застосування державної мови закон дозволяє паралельно використовувати мову нацменшин, при цьому посилаючись на закон про нацменшини. "Проте цей закон все ще не підготовлений", хоча "його варто було б ухвалити одночасно з законом про державну мову, щоб від самого початку забезпечити необхідним баланс". Тому експерти Ради Європи закликають українську владу "переглянути закон про державну мову та підготувати закон про нацменшини, залучивши до консультацій всі зацікавлені сторони, особливо представників національних меншин та корінних народів".

У рекомендаціях українській владі експерти Венеціанки також радять скасувати положення закону про мову, які "передбачають диференційоване ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мов національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС". Крім цього, Києву пропонують "розглянути можливість скасування механізму санкцій" за порушення норм мовного закону, або "принаймні обмежити його лише до порушень у громадській сфері та щодо крайніх випадків". Експерти також радять вилучити з тексту закону статтю 1.6, у якій йдеться про відповідальність, встановлену за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах.

Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Окремо в документі наголошується, що дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів.

Deutsche Welle               

Від нашої редакції додамо, що влада України неодноразово наголошувала на тому, що всі закони, які якимось чином стосуються нацменшин, є юридично обгрунтованими і відповідають нормам міжнародного права. Та, як виявилося, Венеціанська комісія таки визнала недосконалість українського закону Про мову. Тепер нацменшини на Закарпатті, а особливо закарпатські угорці, отримали значний козир у вигляді висновків Венеціанської комісії у відстоюванні своїх прав на отримання освіти рідною мовою. Але Варто зауважити, що висновки Венеціанської комісії мають виключно рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання.

Нагадаємо, що сьогодні ж міністр освіти і науки України Ганна Новосад в Ужгороді підтвердила, що до 2023 року всі школи нацменшин на Закарпатті перейдуть на вивчення предметів українською мовою.