image

Закарпатське Берегово затоптали дипломати й посадовці

Через мовний скандал місто Берегово стало меккою для чиновницьких візитів

Все почалося з того, що Верховна Рада України прийняла закон Про освіту, у сьомій статті якого обмежувалися права національних меншин на право вивчення шкільних предметів рідною мовою.

Проти цього закону виступила і обласна влада Закарпаття, яка просила президента Порошенка не підписувати цей закон. 

Звернення депутатів облради викликало певний резонанс у колах центральної влади. 

На жаль, Петро Порошенко закон підписав, після чого почався гучний демарш влади Угорщини, яка пообіцяла блокувати всі потуги України щодо інтеграційний європейських процесів. Президенту України довелося багато вислухати нарікань від європейських чиновників, які мали одне логічне запитання до Порошенка: чому закон Про освіту був направлений на оцінку Венеціанській комісії аж після того, як його підписав президент? У Порошенка відповіді на це питання немає. 

А нарікання від Євросоюзу зростають. А окрім того, Угорщина дійсно не має наміру спустити ситуацію на гальмах і погрожує і надалі блокувати євроінтеграційні потуги України. А тут ще українські націоналісти своїми примітивними акціями загострили ситуацію. 

Щоб якось залагодити конфлікт, заметушилися українські чиновники. Минулого тижня угорськомовне Берегово відвідала міністр освіти Лілія Гриневич. Вона зібрала освітян угорськомовних навчальних закладів і намагалася пояснити, що закон про освіту не несе загрози угорській національній меншині. Інтерес до візиту міністра був великим. Зал, де проходила зустріч, був заповнений. Гриневич готова йти на поступки, а угорськомовні освітяни стояли на тому, що право батьків вирішувати, якою мовою повинні здобувати освіту їхні діти. Позиція освітян однозначна: навчання в школах нацменшин повинне бути мовою нацменшин, а паралельно розробити методику покращення вивчення української мови. 

Після Гриневич до Берегова приїхала ціла делегація закордонних дипломатів. Ця делегація складалася з 17-ти чоловік, які представляли різні Посольства Європи. Дипломати також вислухали позицію як освітян так і представників організацій угорської нацменшини. І знову ж таки звучала одностайне переконання, що закон Про освіту у нинішньому варіанті таки обмежує права нацменшин на право здобувати освіту рідною мовою. 

І ось завтра вже сам міністр закордонних справ Павло Клімкін навідається до Берегова, де також матиме зустріч з представниками угорської громади, освітянами та громадськими активістами. 

Читайте також: Чому через мовний конфлікт дехто робить ворогами всіх закарпатців

Звичайно, що щоб краще зрозуміти ситуацію в угорськомовних населених пунктах Закарпаття, то найкраще їх відвідати. Лише так можна дізнатися, наскільки реально угорським школярам буде здобувати освіту українською мовою. Деякі чиновники, які лобіюють та приймали закон Про освіту навіть не здогадуються, що більшість угорськомовних школярів вкрай погано володіє українською мовою і з таким володінням мови важко буде навчити їх хімії чи фізиці. Вони повинні знати, що для угорських дітей українська мова так само важко дається, як українцям угорська. Пригадується нещодавній курйоз. міністр Лілія Гриневич приїхала в Закарпаття не одна, а з групою чиновників з міносвіти. Під час відвідання в Ужгороді школи №4 зі словацькою мовою викладання один із супроводжуючих чиновників був дуже задоволеним, що дітки в школі вільно володіють українською та словацькою мовою і запитав: "А угорська мова подібна до словацької?". Мовляв, чому словаки не протестують проти закону Про освіту, а угорці протестують. І, звичайно ж, стає зрозуміло, що київські чиновники далекі від проблеми і лише такі візити в угорськомовне Берегово багатьом із цих чиновників може відкрити важливість проблеми. 

Але виникає одне запитання: чому ці міністри та чиновники лише зараз почали свої масові візити в угорськомовний регіон Закарпаття для вивчення проблеми? Невже важко це було зробити в процесі прийняття закону? 

Степан Форкош, для Prozak.info

3 коментарів


  1. Лис 30, 2017 | 14:04

    А чому влада України не врахувала інтереси нацменшин? В сьогоднішній занадто важкий для нас час владі треба було б утриматися від маніпулювання настроями окремих націоналістів, які своїми недоброзичливими намірами розпалюють ворожнечу в державі. Замість того, щоб влада зайнялася питаннями покращення добробуту українців, своїми діями вона відволікає їх та націлює на інші малозначимі питання, а сама за рахунок цього збагачується. Варто тільки зрівняти життя пересічних громадян і можновладців, то можна переконатися, як влада дбає про народ. Останній ледве зводить кінці з кінцями, а наші високопосадовці проживають у розкішних віллах, відпочивають за кордоном, де мають власні помешкання та їздять на дорогих іномарках. Ніколи в нашій державі такого не було тільки за роки Незалежності України. От і задаєшся питанням: для кого все таки треба Незалежність, для простого люду чи олігархів, бандитів і жуликів та всякого роду проходимців?

  2. Лис 30, 2017 | 14:04

    А чому влада України не врахувала інтереси нацменшин? В сьогоднішній занадто важкий для нас час владі треба було б утриматися від маніпулювання настроями окремих націоналістів, які своїми недоброзичливими намірами розпалюють ворожнечу в державі. Замість того, щоб влада зайнялася питаннями покращення добробуту українців, своїми діями вона відволікає їх та націлює на інші малозначимі питання, а сама за рахунок цього збагачується. Варто тільки зрівняти життя пересічних громадян і можновладців, то можна переконатися, як влада дбає про народ. Останній ледве зводить кінці з кінцями, а наші високопосадовці проживають у розкішних віллах, відпочивають за кордоном, де мають власні помешкання та їздять на дорогих іномарках. Ніколи в нашій державі такого не було тільки за роки Незалежності України. От і задаєшся питанням: для кого все таки треба Незалежність, для простого люду чи олігархів, бандитів і жуликів та всякого роду проходимців?

  3. Лис 30, 2017 | 15:00

    всьо фігня, головне "Сватів" заборонити! А стрибок валюти , палива і т.д. - геть не важливо.

Написати коментар

Loading...
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com
  • Останні Tweets

  • Фото з Галереї

    • 8
    • 5
    • 20160730_140414
    • 3
    • 7
    • IMAG5687
    • IMAG5464
    • IMAG5498
    • IMG_2095
    • 3
    • IMAG5366
    • IMG_1763
    • 13052532_758525780950616_1153731660_o
    • IMAG5232
    • 19
    • DSC_4952