image

Закарпатське Солотвино і далі йде під землю (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Днями в Солотвині, що на Тячівщині, утворилося нове провалля. Наші кореспонденти побували на місці лиха і зафіксували новоутворення та значні збільшення вже існуючих проваль, розміщених поруч.

DSC_9553

«Ще в четвер, 16 квітня, одна з солотвинських родин тут копала город, – готувалися до весняних посадок, поруч бавилися діти. А вже в п’ятницю на його місці утворився 50-60-метровий кратер, тож збирати урожай цьогоріч там не доведеться. Добре, що це сталося вночі і ніхто не постраждав», – згадують місцеві.

Фактично ніхто не очікував такого повороту подій. За словами одного з шахтарів великий кратер утворений поруч з шахтою №8 є нічим іншим як колишньою 7-ю камерою з видобутку солі. І згідно карт далі неї роботи не велися. Скоріш за все утворення нового провалля поруч – це вже робота підземних вод.

DSC_9534 DSC_9538

Більше фото дивіться на Сторінці ProZak у фейсбук.

Наразі доступ до ями огороджено, дорогу що вела туди перекопали, повісили попереджувальний знак.

DSC_9598 DSC_9592

Масштабні руйнування в Солотвині почалися в 2004 році. Пізніше активізувалися зсувні та карстові процеси на території селища: пошкоджено ряд житлових будинків, інфраструктуру, дороги. Затоплено підземні відділення республіканської та обласної алергологічних лікарень. Кількість і обсяг провалів в урочищі Чорний Мочар збільшувалися і склали мільйони кубометрів.

Міністерство надзвичайних ситуацій України вперше підтвердило державний рівень надзвичайної ситуації в Солотвині в 2010 році. Ще 9 грудня 2010 року тодішній Міністр МНС закарпатець Віктор Балога звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Миколи Азарова терміново провести міжвідомчу науково-екологічну нараду з питань подальшого використання соляних ресурсів Солотвинського рудника. За результатами роботи міжвідомчої наради визначити стратегію та план заходів щодо запобігання ускладненню екологічного стану території. Серед першочергових заходів – підготовка прогнозної карти розвитку провалля, визначення об'єктів інфраструктури, які потребують винесення за межі небезпечних територій.

У 2013 році Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення ліквідувати ДП «Солотвинський солерудник». Відповідне рішення ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів. На ліквідацію та екологічну реабілітацію території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» повинно було витрачено 339 млн. грн., очікувана тривалість робіт — 7 років.

Понад 10 років соляна шахта чекала укріплення, а люди сподівалися на безпечне життя у власних будинках. Ще в 2000 році при ефективній роботі можна було врятувати солерудник і цілком можливо, що ліквідовувати його не довелося би. Шахтарі згадують, що неодноразово застерігали про можливе потрапляння підземних вод у шахти і про необхідність превентивних дій. Та тоді ніхто не звернув на це уваги. Потім, вже під час проведення геологічної розвідки було встановлено, що для повної нормалізації солотвинської проблеми потрібно 800 мільйонів гривень. Ці гроші не знайшли, та й такі витрати були не доцільними.

Щоб виселити людей із небезпечної зони розпорядженням Кабінету Міністрів було виділено понад 70 млн. грн. на побудову сучасного містечка поблизу села Теребля.

Всього в зоні небезпеки перебуває 342 особи. У Тереблі збудовано 116 квартир у 8 багатоквартирних будинках, 17 індивідуальних житлових будинків садибної забудови, загальноосвітній навчальний заклад на 330 місць, дошкільний навчальний заклад на 140 місць, інженерні мережі водопостачання, водовідведення, електропостачання та дорожню інфраструктуру.

IMG_0735

До кінця 2013 року селище було готове, однак  жителі переселятися до нових будівель не поспішали ( зі слів нинішнього закарпатського губернатора Василя Губаля, переселилося всього 20 сімей).  Не переконують їх і невтішні висновки науковців, ні чергові обвали територій.

Загалом серед багатьох солотвинців панують панічні настрої та небажання кудись переїжджати. Насамперед причиною цього є непоінформованість населення, а зачасту і відверта дезінформація. Наприклад , селищем гуляють історії про непридатну для споживання воду, відсутність опалення в нових оселях.  А ще побоювання, що переїхавши, вони по документам не будуть власниками нових помешкань і фактично втратять домівку в Солотвино, і не здобудуть її в Тереблі. Також говорять про те, що там давно нібито все зайнято переселенцями зі Сходу України.
Кореспонденту ProZak.info вдалося поспілкуватися з сином однієї з солотвинських переселенок в новозбудованому кварталі.

«Мама переселилася рік тому, задоволена новою оселею. Спочатку були проблеми з якістю води, але вже поставили фільтри, тож тепер вода хороша, питна. Опалення електричне, в будинку тепло.  На території кварталу чистота і порядок, нею опікуються спеціальні працівники, що обслуговують і новозбудовану школу. З центру Тереблі в новий квартал (всього 3 км) курсує шкільний автобус – багато дітей тепер навчається в новій школі. Відзначають великий і гарний спортзал, якісні душові. Також тут працює і дитсадок.

Є локації і для відпочинку – неподалік ліс, а всього в кілометрі розташоване озеро і турбаза «Едем». Ми часто відпочиваємо там всією сім’єю.

Певний час насторожувало те, що не оформляли право власності на нерухомість. Але в 2015 році розпочали цю процедуру і вже майже всі оформлені. Щодо роботи… то з нею скрутно усюди в Україні. Багато з тих, хто переселився, зараз на заробітках за кордоном. Проте є і альтернативи підробітку на місці, наприклад, в школі відкрили вакансії кухарок», – розповідає він.

Тож важливо проводити роз’яснювальну роботу з сім’ями, помешкання яких потрапило в зону ризику. Надавати підтверджувальні документи і факти, адже для багатьох переїзд – це психологічно важкий крок. Мешканці Солотвина і без того втомлені та зневірені... Для більшості з них закриття шахт зруйнувало усталене робоче життя.

Звісно, що є старші люди, які все життя прожили тут і відмовляються покидати свої домівки. Ось, наприклад, зовсім поруч з проваллям проживає дідусь в такій хатинці:

DSC_9587

А дехто з місцевих в Солотвино має бізнес і не хоче його втрачати. Як відомо, солотвинські солоні озера приносять місцевим значний прибуток з туристів. Проте, два роки тому головне озеро, навколо якого розташувалися більшість турбаз, знайшло шлях до підземних карстових утворень і всього за день щезло.

IMG_0734

Озеро «Кунігунда» утворилося на місці соляної копальні ще в 1902 році. Площа поверхні складала 800 м², а глибина 1-8 метрів. Ось так воно виглядало ще кілька років тому: 

IMG_0733

Правда деякі підприємці встигли облаштувати басейни з солоною водою і закачують її насосами.

На шістнадцятій сесії Тячівської ради шостого скликання, що відбулася 4 грудня 2013 року, депутати прийняли рішення направити клопотання Закарпатській обласній раді позбавити селище Солотвино статусу курортної зони місцевого значення.

Статус курортної зони місцевого значення населеному пункту було надано Закарпатською обласною радою у жовтні місяці 2001 року. Сюди входила територія 14, 2 га баз відпочинку Української алергологічної лікарні, обласної алергологічної лікарні, ТзОВ «Озеро Кунікуда», кооператив «Ялинка» в районі солоних озер. Враховуючи надзвичайну екологічну ситуацію, яка склалася внаслідок виробничої діяльності і затоплення солевидобувних шахт ДП «Солотвинський солерудник», як така курортна зона втратила своє призначення. Проте туристи все-одно приїжджають поплавати в цілющій соленій воді, хоч кількість відпочиваючих і значно зменшилася.

Таким чином колись потужне промислове та рекреаційне селище перетворилося у зону лиха. І щоб вирішити проблему, потрібно значні ресурси, яких бракує.

Але є і хороші новини з Солотвина! Наприклад, облаштування нової дороги, що веде від центральної траси до двох шкіл: угорської та української. Солотвинці вже багато років не бачили такого дива, зазвичай комунальні служби обходилися ямковим ремонтом.

DSC_9653 DSC_9649
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com