image

Закарпатський юрист про гарантійні зобов’язання продавців та виробників товарів перед покупцями

Чинне законодавство про захист прав споживачів оперує такими поняттями, як «гарантійний строк», «строк служби», «строк (термін) придатності». В межах цих строків продавець, виробник товару, виконавець послуги гарантують споживачеві належну якість та безпеку товару чи послуги і несуть за це певну відповідальність. Однак якою є різниця між цими строками та як вони впливають на обсяг прав споживачів? Читайте про це у нашому матеріалі ProZak.

Права споживачів в межах гарантійного строку

Гарантійний строк – це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг. Обчислення гарантійного строку розпочинається з моменту купівлі-продажу або з моменту передачі товару споживачеві.

Впродовж гарантійного строку споживач користується найширшим обсягом прав.

Зокрема у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк

Крім того у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Закон «Про захист прав споживачів» дає чітке визначення поняття істотного недоліку – це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Права споживачів в межах строку служби

Строк служби – це календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини

Строк служби, як правило, є довшим, ніж гарантійний строк. Але після спливу гарантійного строку та в межах строку служби споживач може висувати претензії виробнику (виконавцю) лише з приводу істотних недоліків продукції.

Відповідно до ч. 10 статті 8 Закону споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено – протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено істотні недоліки, допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено протягом 14 днів, споживач має право на свій вибір пред'явити виробникові (продавцеві) вимоги щодо: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Права споживачів в межах строку придатності

Строк (термін) придатності – це строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Строк придатності встановлюється для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища. Цей строк зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і при цьому вважається гарантійним строком. Іншими словами, гарантійний строк – це загальне поняття, яке застосовується до всієї продукції. Строк придатності – це своєрідний різновид гарантійного строку, який застосовується до продукції, яка з часом псується (насамперед харчові продукти, фармацевтичні вироби, косметика тощо). При цьому, на відміну від гарантійного строку, строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

Відповідно до ч.8 статті 8 Закону у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти.

Хто несе відповідальність перед споживачем?

В межах гарантійного строку та строку придатності споживач вправі пред'являти свої вимоги як продавцеві за місцем купівлі товару, так і виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача (ч.3 статті 8 Закону). Тобто магазин не в праві відсилати вас на гарантійний ремонт до виробника товару чи навпаки.

Після спливу гарантійного строку та в межах строку служби відповідальність перед споживачем несе лише виробник товару (або виконавець, якщо йдеться про послугу, наприклад, ремонт).

Якщо строки не встановлені

Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві (ч.5 статті 7 Закону).

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com