Закарпаття аутсайдер по децентралізації і від цього втрачає (ІНФОГРАФІКА)

Закарпатська область знаходиться в самому хвості за кількістю об'єднаних громад і перспективи в цьому не проглядаються

Майже тисяча представників місцевої влади з різних куточків України зібралися 20 березня у Києві на вже п’яте засідання Ради регіонального розвитку, щоб обговорити прогрес ключової реформи для регіонів – місцевого самоврядування. На засіданні звітували про реалізацію реформи у великих і маленьких громадах, ділилися досвідом спроможних об’єднаних громад та обговорювали перспективи суспільно-економічного розвитку регіонів.

Концепцію реформи децентралізації уряд затвердив 1 квітня 2014 р. Через три роки маємо уже конкретні результати. Це – 366 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які самі вирішують питання ремонту доріг, покращення умов в освітній і медичній сферах, запроваджують енергоощадні технології і залучають вітчизняних і міжнародних партнерів для розбудови своїх громад.

«Одним з успіхів реформи децентралізації є 366 ОТГ, які мають прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Разом з тим, 30% всіх ОТГ в Україні, а це велика частка, створені у трьох областях: Дніпропетровській, Житомирській і Тернопільській. Решта регіонів відстають, і мають активізувати цей процес», – зазначив під час засідання міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

У свою чергу, звіти голів областей засвідчили, що завдяки фінансовій децентралізації минулого року вдалося збільшити власні надходження до місцевих бюджетів у 1,5 рази. А за прогнозом експертів, що його озвучив Президент України Петро Порошенко, цього року очікується збільшення власних надходжень місцевих бюджетів у 2,5 рази у порівнянні з 2014 роком.

«Місцеві бюджети зросли з 69 мільярдів гривень в 2014 році до 147 мільярдів минулого року. Цього року мають вийти на показник в 170 мільярдів. Це означатиме зростання в два з половиною рази», – зазначив глава держави під час свого виступу на Раді регіонального розвитку.

Загалом частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни збільшилася і сягнула майже 50%. Як наголосив Порошенко, це безпрецедентна подія для України.

Як відбувається реформа на місцях?

Процес децентралізації влади є досить непростим для нашого суспільства. Особливістю цієї реформи є одночасні зміни в організації місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою та державної регіональної політики. Не всі представники місцевої влади підтримують ідею реформи. Хтось гальмує процес формування територіальних громад, який є добровільним, інші – не вміють ефективно використовувати надані їм фінансові ресурси і владні повноваження. У Закарпатті мова саме йде про конкретне гальмування. Ми у самому хвості, бо тут створено лише три громади. Щоправда, 30 квітня пройдуть вибори ще у двох. І якщо в Перечині простежується прагнення до створення перспективної відкритої громади, то в Іршаві — це намагання старої партноменклатури в особі партійця від Єдиного Центру Степана Бобика закріпити за собою владу ще на більш тривалий період.

Виграють ініціативні

Реформа децентралізації передбачає розширення повноважень місцевої влади. Але реальність часто більш складна. Іноді сільські голови банально не готові брати на себе відповідальність за розвиток громади та управління майном. Багато хто не знає, як розпоряджатися бюджетними коштами і втрачає багато можливостей для поліпшення життя громади. Такі аргументи наводять очільники тих областей, де об’єднаних громад зовсім небагато: у Черкаській – 6 ОТГ, Кіровоградській – 5 ОТГ, Харківській – 4 ОТГ. Закарпатській - 3 ОТГ. Але, як довели виступи голів об’єднаних громад, найініціативніші з них, які об’єдналися першими, вже на повну потужність користуються можливостями реформи.

 

Перші ОТГ мають значну перевагу, оскільки вже зрозуміли, як правильно використовувати свої нові повноваження і розпоряджатися фінансовими ресурсами. Вони знають, скільки грошей потрібно потратити на ремонт школи і як можна залучити більше коштів для реалізації інфраструктурних проектів. Більше того, об’єднані громади вже оцінили переваги міжбюджетних відносин: маючи змогу розпоряджатися власними надходженнями до бюджету, місцева влада зацікавлена у розвитку локальних підприємств та появі нових інвесторів.

Таким чином, реформа децентралізації має два взаємопов’язані аспекти. З одного боку, вона надає громадам більше повноважень та можливостей для розвитку. З іншого – ставить перед ними та їхніми головами нові виклики. Бо децентралізація – це не лише зміна у структурі розподілу бюджетів та функцій. Це – зміна в мисленні, свідомості українців та підході до самої суті держуправління. І виграватимуть тут найбільш проактивні, ініціативні та енергійні. Ті, хто здатен бути дійсно ефективним господарником для своєї громади. Але, на жаль, це не стосується керівництва Закарпатської області.

За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю

Читайте також:   Чому Москаль продовжує воювати з громадами, які прагнуть децентралізації