Закарпаття може стати місцем для паломництва євреїв

У всьому світі місця паломництва є значним поповненням місцевих бюджетів

Наразі найбільш популярним містом в Україні для паломництва є Умань. Сюди на юдейський Новий рік (кінець вересня - початок жовтня) приїжджають десятки тисяч хасидів на могилу цадика Нахмана.

Звичайно, що ці десятки тисяч хасидів привозять з собою гроші, бо їм потрібно десь поселитися і чимось харчуватися. 

На жаль, не всі українці ще готові до таких масових наїздів іновірців, тому час від часу виникають конфлікти. 

Тим не менше, коли євреї звернулися до влади України перенести останки Нахмана до Ізраїлю, то наша влада категорично відмовилася, бо розуміє, що це втрата, у першу чергу, фінансова. 

Але мало кому відомо, що Закарпаття також може стати центром паломництва.

У серпні ЗМІ повідомляли про паломництво групи євреїв до закарпатського Буштина. 

То чим вабить єврейських прочан селище Буштино на Закарпатті?

Все що тоді повідомлялося, то це те, що в Буштині похований «один з духовних лідерів єврейської громади». Ім'я лідера практично ніде не згадується, хоча мова йде про знаменитого ребе Мордехая Лейфера, - повідомляє видання Хадашот. 

Євреї з'явилися в Буштині в XVIII столітті, але зміцніла громада лише сто років по тому. Більшість місцевих євреїв були спінковськими і сигетськими хасидами, які постійно вступали один з одним в конфлікти. Через неможливість домовитися послідовники різних дворів вважали рабином громади Буштина ребе з сусіднього Тячева.

Так тривало доти, доки в 1870 році в містечку не осів ребе Мордехай Лейфер з Надвірної. Він був онуком ребе Меїра з Перемишлян, учня Баал Шем Това. В особі ребе Мордехая хасиди Буштина знайшли того, кого шукали - він був прийнятий всіма євреями містечка, вважався праведником і користувався величезним авторитетом за межами Закарпаття. До ребе, відомому своєю мудрістю і благочестям, приїжджали за благословенням з Угорщини, Румунії та інших кінців Європи.

Майже чверть століття ребе Мордехай прожив в Буштині і тут же був похований в 1894 році. Він донині вважається одним із стовпів Надвірнянський хасидизму - невеликого, але вельми впливового течії. Громада Буштина тим часом продовжувала зростати, і до 1930-го року в селищі налічувалося понад 1000 євреїв - 30% населення. У 1938-му в ході боїв між Чехословацькою армією та прихильниками Карпатської України була спалена синагога.

Після повернення влади Угорщини багато молодих євреїв були примусово мобілізовані в трудові батальйони і загинули на фронті. 15 квітня 1944 року євреїв Буштина депортували в гетто містечка Матесалька на сході Угорщини, звідки відправили в Аушвіц. Після приходу радянської влади в містечко повернулися лише близько 30 єврейських сімей, та й ті незабаром покинули рідні краї.

У 1947 була закрита синагога, хоча є відомості, що ще в 1950-ті вдавалося зібрати нелегальний міньян. Єврейське кладовище цілком доглянуте, а могила рава Мордехая Лейфера, над якою побудували Охель, все одно привертає увагу багатьох паломників.

Одним з цих послідовників раббі Лейфера є помічник міністра фінансів США Мітчелл «Мойше» Аллен Сілк. Вступаючи в цю посаду в квітні цього року цей благочестивий хасид приніс присягу на Торі, що належала ребе Мордехаю.

Зрозуміло, масштаб паломництва в Буштино важко порівняти з феноменом Умані, та й інфраструктура містечка з населенням менше 10 000 чоловік не пристосована для прийому великої кількості гостей. І все-таки, вже кілька років хасиди приїжджають в цей віддалений куточок Закарпаття, і навіть епідемія COVID-19 не зупинив паломників, - розповідає видання Хадашот.

Насправді, якщо в самому Буштині і не так багато готелів чи пансіонатів, але ж вони є поруч в інших містах та селах Закарпаття, яке має доволі розвинену туристичну інфраструктуру.

Варто зазначити, що свого часу на Закарпатті було дуже багато євреїв. Ще до Другої світової війни у тому ж таки Мукачеві більшість населення була євреями. А в Ужгороді, до речі, було 7 синагог і чого варта нинішня філармонія. 

У нас десятки єврейських кладовищ, де поховані і відомі євреї, на чиї могили також приїжджають паломники.

На жаль, ми не звертали на це уваги і багато єврейських пам'яток руйнуються. Хоча є і позитивні новини. У жовтні розпочали реконструкцію Вільховецької синагоги. Будівля є однією із найдавніших синагог в Україні і датується приблизно 1705 роком.

"На початку літа 2019 року, синагогу у Вільхівцях відвідали представники єврейської громади з різних країн у складі наукової конференції, яка була присвячена темі Голокосту. Невдовзі до нашої громади звернулися представники вихідців єврейської громади з Вільхівців щодо можливості повернення синагоги, її реставрації та створення там музею. Громада позитивно поставилися до цього питання, адже синагога вже тривалий час знаходилася у аварійному стані", – зазначила керуюча справами Вільховецької громади Емілія Кричфалушій.

У жовтні 2020 року розпочалися активні будівельні роботи щодо відновлення синагоги.

Станом на кінець листопада тут перекритий дах площею 295 кв.м. Реставрування будівлі відбуватиметься із оптимальним збереженням її унікального стилю та духу історії, йдеться у повідомленні PMG.ua з посиланням на Вльхівську ОТГ.

На початку літа 2019 у складі наукової конференції синагогу в Вільхівцях відвідали представники єврейської громади з різних країн. У довоєнні часи кожна п'ята людина у Вільхівцях була євреєм і в цю синагогу приходили молитися близько 200 євреїв із сусідніх сіл.

У 1944 році в цій будівлі встановили млин, і за останнє сторіччя синагога дійшла до аварійного стану.

І ось зараз є шанс на відновлення синагоги і вона також може стати місцем для паломництва. І таких закинутих синагог у нас ще дуже багато. Потрібна лише ініціативність місцевої влади і добра воля громади.