Через що занепав Боздоський парк в Ужгороді

Щось незрозуміле коїться у Боздоському парку в Ужгороді. 

Історія парку доволі давня. Він був закладений 1954 року на честь 300 річчя об’єднання України із Росією у рамках Переяславської угоди. У Радянські часи його називали Комсомольським парком.

Це 50 гектарів зеленої зони вздовж річки Уж.

У період переходу від СРСР до незалежної України через брак фінансування парк почав занепадати. Навіть на початку 2000-х років він був місцем для наркоманів та алкоголів.

Згодом почалася його реанімація. За останньої каденції мера Ужгорода Сергія Ратушняка парк трошки ожив. Саме тоді було покладено бруківці на кілька алей, проведено освітлення, реставровано лавиці, а головне – почали працювати атракціони та заклади харчування. Тоді ж тут були побудовані ресторани «Дубок» та «Йо-Майо», власниками яких були тодішні соратники Ратушняка.

Сергій Ратушняк мав певні прагматичні плани щодо парку. Мікрорайон «Боздош» почав активно забудовуватися. Багатоповерхові новобудови з’являлися одна за одною Звичайно,це була хаотична забудова мікрорайону без генерального плану, але кількість мешканців «Боздоша» різко зросла. І всі ці люди були потенційними відвідувачами парку.

Окрім того, у Сергія Ратушняка був план реалізувати закордонний проект по побудові тут Аква-парку. Щоправда, через певні політичні колізії цей проект провалився. Тим не менше, парк і так став доволі привабливим місцем для бізнесменів. Керував ним у той час Олександр Черняк. Можливо, він не мав достатнього управлінського досвіду, однак господарську частину тягнув. Парк мав доволі охайний вигляд.

Згодом ужгородці обрали мером Віктора Погорєлова. Звичайно, що в оточення Погорєлова були свої плани щодо парку. Новим директором став Максим Богодіст, однак протримався він не довго, бо влип в історію з незаконною вирубкою дерев. Згодом парк очолив Лев Некречій.

Почав він свою роботу доволі активно. Некречій критикував попереднє керівництво парку в тому, що розтрачалися доволі великі суми грошей. Говорив, що парк на самоокупності, тому доводиться вирішувати як заробляти. Казав, що у штаті парку лише він та бухгалтер, а всі інші працівники наймаються на конкретні роботи протягом літнього сезону.

Бізнесмени, які прийшли в парк за періоду Ратушняка, частково припиняли свій бізнес, або продавали його. Натомість, приходили інші бізнесмени.

Ще минулий сезон був доволі активним. Зокрема, на місці колишнього чортового колеса, почала будуватися літня тераса дискотеки «Ейла». Фактично, вона «переїхала» з-під «Чоп-трейдинга», бо мешканці мікрорайону «Боздош» надсилали численні скарги через гучну музику вночі.

Грандіозні плани були і місцевого байкер-клубу. Зокрема підприємець та організатор фестивалів та байк-шоу Олександр Суханов мав намір побудувати в парку окрему зону для проведення фестивалів із кількома сценами.

Але вже наприкінці минулого року підприємці в парку почали тривожитися за свій бізнес. Почалися складні стосунки з директором.

Як виявилося, не дарма. Наші кореспонденти побували в парку, коли почалися перші сонячні теплі дні. Людей в парку було доволі багато, але… Вони просто прогулювалися з дітьми. Єдиними розвагами були дитячі автомобілі на акумуляторах і працювало якесь кафе. І чомусь світло подавалося в кафе від паливного генератора.

Активність в парку також спостерігалася біля дерев’яної церкви. До речі, вона була побудована за сприяння Сергія Ратушняка, однак такий подарунок не всім припав до душі. Церква почала розбудовуватися, відбираючи територію від парку. Без  відповідних дозволів була добудована дзвіниця.

Нам вдалося поговорити з деякими підприємцями, які тримають в парку невеличкі атракціони та заклади харчування. І вони розповіли причину занепаду парку. Виявляється, директора там давно не бачив. А точніше , одного дня він зібрав від усіх підприємців гроші за електроенергію і після цього кудись зник. При цьому електрику в парку так і не підключили.

Дехто з підприємців був більш відкритим і повідомив, що насправді Лев Некрічій був креатурою «бригади Адилових» і, кажуть, що сам директор «підсідає на дурман-зілля». Джерела у мерії нам повідомили, що керівництво міста намагалося декілька разів викликати на розмову директора парку, однак той вперто ігнорував ці запрошення.

Тобто, можливо в керівництва Ужгорода і є плани звільнити директора, однак як це зробити за його відсутності?

А тим часом черговий парковий сезон вже міг би починатися і приносити прибуток підприємцям та місту. Та, схоже на те, що зі сплячки парк прокинеться ще не скоро.