Кемпінги Закарпаття: бути чи не бути

січень 16 2019, 11:23

Кемпінги Закарпаття: бути чи не бути

Коли і як запрацює цей туристичний інструмент в нашому краї

Здивувати когось в Закарпатті відпочинком «на природі» - важко. Намети, спальники, кострища, шашлики, музика - ось майже і весь «джентльменський набір», якого достатньо для дикого перебування поза цивілізацією.

Натомість, цивілізоване кемпування, як й автотуризм з трейлерами, не кажучи вже про впорядковані стоянки для цього - в Карпатах, та й по всій Україні, так й залишаються мрією. Й це на фоні багаточисельних, як правило дорогих ресторанів та готелів й похідних від останніх…

Кемпінг (англ. camping - проживання в таборі) це зазвичай сезонний заклад відпочинку та рекреації для туристів. Територія його, як правило, обладнується: авто-, мото-, велостоянками, а також майданчиками/місцями для будинків на колесах (трейлерів) та установки наметів. Крім того, з метою розширити сезонність кемпінгу, останній обладнують: будинками легкого типу чи стаціонарними наметами.

З ціллю підвищення рівня комфорту кемпінгу, дотримання санітарно-епідеміологічних норм і правил, а також з метою охорони природного середовища, сучасний кемпінг, зазвичай, обладнується: водоводом, плитами для приготування їжі, туалетом, душем, антисептиком й може мати: продуктовий та сувенірний магазини, дитячий майданчик, пункти прокату (квадроциклів, велосипедів, тощо), засоби зв'язку (пошту, телефон, Інтернет) медпункт тощо.

Мета створення кемпінгу - попередження самовільної організації стоянок туристів на природі (з усіма наслідками від таких), уможливлення планового регулювання туристичних потоків цієї категорії відпочиваючих, реклама туристичних можливостей регіону, можливість працевлаштування місцевих жителів.

Відмінною особливістю кемпінгів є самообслуговування туристів та доступний, тобто - бюджетний відпочинок.

kemping-19

Для того, щоб зрозуміти й вірно відповісти на питання: чому «європейське» Закарпаття не може похизуватись бодай одним, сучасним кемпінгом, варто проаналізувати кілька документів (в історичній ретроспективі), якими й передбачалось щось зробити у цьому напрямку.

Так, відповідно до Програми розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2011 - 2015 роки (Рішення №72 Закарпатської обласної ради від 16.12.2010 р., http://zakarpat-rada.gov.ua/docs/rishennya/6/2_sesion_1/rish_72.pdf) на «Проектування та облаштування на території області стоянок для автотуристів, вздовж автомагістралі Київ - Чоп, у зв’язку з підготовкою до проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу» - було виділено 1 мільйон гривень.

У розділі 2 вищенаведеної Програми «Забезпечення оптимального середовища сталого розвитку туризму на Закарпатті», читаємо, під пунктом «2.9. Розроблення проекту створення мережі доступних засобів тимчасового розміщення, зокрема молодіжних готелів (хостелів), турбаз, автокемпінгів на територіях, через які прокладено регіональні та національні туристичні маршрути», з термінами реалізації задуманого 2011 - 2014 роки.

Більше того, відповідно до Заходів щодо фінансування у 2011 році (Додаток до вищевказаної Програми), п.6 було передбачено «Розроблення проекту створення мережі засобів тимчасового розміщення, зокрема, молодіжних готелів - хостелів, автокемпінгів на територіях, прилеглих до основних мереж регіональних та національних туристичних маршрутів» на що було виділено 30 тис. гривень.

kemping-8

Натомість, результати такі: «Протягом 2011-2015 років активної розбудови зазнала туристична інфраструктура, суттєво збільшилась кількість закладів, що надають туристичні та рекреаційні послуги, яка й надалі зростає. Встановлено понад 60 інформаційних щитів та 30 дорожніх знаків, які інформують про туристичні принади області, облаштовано 40 місць для тимчасового відпочинку і 10 рекреаційних зон, відкрито музей виноградарства й виноробства» (http://uzhgorod.in/ua/novini/2016/mart/na_zakarpatti_vidzvituvali_pro_realizaciyu_programi_rozvitku_turizmu_ta_kurortiv).

Як бачимо, ні один кемпінг за 2011-2015 роки так й не було збудовано/облаштовано.

Далі - ще менше. Програмою розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2016 - 2020 роки (Рішення №95 Закарпатської обласної ради від 22.12.2015 р., http://zakarpat-rada.gov.ua/normatyvni-dokumenty/rishennya-rady/vii-sklykannya/2-sesiya-i-zasidannya-22-12-2015/), передбачено пункт «1.5. Поліпшення руху туристичного транспорту в адміністративно-територіальних одиницях, облаштування спеціалізованих стоянок біля об’єктів туристичних відвідувань, встановлення двомовних туристичних знаків тощо, відповідно до державних стандартів». В Додатку до вищенаведеної Програми, в розділі - Напрями діяльності та заходи Програми, є пункт «1.3. Проектування та облаштування на території області стоянок для авто-, велотуристів оглядових майданчиків вздовж автомобільних доріг встановлення двомовних туристичних знаків тощо, розроблення проектно-кошторисної документації в тому числі, по відновленню функціонування вузькоколійних шляхів області», на що заплановано виділити 760 тис. гривень.

Висновок, сумний: якщо в Програмі на 2011-2015 років, бодай говорилось про кемпінги, то в Програмі на 2016-2020 роки, навіть термін такий - зник, а мова йде виключно про стоянки, фактично «при дорозі» на які чи не щороку збільшується фінансування, шляхом внесення змін і доповнень до діючої Програми, якою виконавцями, крім чиновників краю, визначено службу автомобільних доріг у Закарпатській області (за згодою!). Щодо «освоєння» коштів, передбачених вищевказаними Програмами, саме на кемпінги (конкретно), то судячи по тому, що в Закарпатті так й не створено жодного такого об'єкту, коментувати, по суті - нічого.

І це тоді, коли цивілізований світ вже давно практикує: автотуризм, караванінг й почав пропонувати glamping, як кемпінг з… лоском/шиком (або - гламурний кемпінг, який передбачає перебування на природі з комфортом). Більше того, експериментування з різними комбінаціями послуг призвело до того, що цивілізований ринок наповнили: караван-парки, холідей-парки, кемпінг-парки, шале-парки, турінг-парки, лайфстайл-Вілідж, еко-Віллідж, Арві-парки, парк-хоум парки; з'явилися: глампінги, дрампінги, грампінги, чампінги й інші типи кемпінгів, про що українці, включаючи й чиновників від туризму - навіть не чули.

kemping-3

Не дивлячись на це, Закарпаття має кілька спроб організації кемпінгів, так би мовити в приватному порядку. Так, якщо поГуглити термін «кемпінги в Закарпатті», то отримаємо адреси кількох «кемпінгів», які мають, на жаль, далеке відношення до вище визначених термінів й понять. Тобто, за кемпінги в Закарпатті «зійдуть»: й паркові зони відпочинку, й котеджі, й фермерські господарства, й окремі, невеликі садиби, й «купання біля водойми», й «туристичний будиночок Ужанського НПП на території Ново-Стужицького ПНДВ» (https://www.booking.com/holiday-parks/region/ua/transcarpathia.uk.html). Нічим не краща ситуація з кемпінгами й по всій Україні. Так, станом на 2017 рік, кемпінгами з перебільшенням, можна назвати трохи більше 40 організованих майданчиків.

І це в той час, коли тільки в одній Німеччині кількість подібних об’єктів різного формату перевищує 4 тис. одиниць, а обіг їх послуг становить 9,5 млрд. євро на рік. Згідно ж з даними Європейської Федерації Асоціацій кемпінгів і парків відпочинку (EFCO & HPA, яка об’єднує національні асоціації 21 країни Європи, з більше ніж 20 тис. кемпінгів), кемпінги є найбільшою туристичною мережею Європи, що об’єднують 10,8 млн. місць відпочинку, тобто на 2 млн. місць більше, ніж в готелях. При цьому в кемпінгах воліють ночувати 25% туристів!

З вищевказаними даними перегукуються й дані, що у країнах Європи кількість великих готелів становить лише 15-25% від загальної кількості готельних господарств. Зате 75-85% - мотелі та готелі сімейного типу. Натомість, згідно аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, що надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті, на жаль (http://tourlib.net/statti_ukr/brykova.htm).

Разом з тим, автотуризм довів свою життєздатність і вносить значний вклад в економіку країн Європи і Північної Америки. Статистика показує, що європейський автотурист здійснює впродовж року не менше 3-4 поїздок, половина з яких припадає на тривалі поїздки на відстані понад 1 000 км. Досягнення високого рівня розвитку цього виду туризму в Європі і США стало можливим завдяки одночасному збільшенню площі дорожнього покриття, розвитку придорожньої інфраструктури, сфери виробництва, продажу і обслуговування будинків на колесах, будівництва кемпінгів і проведення грамотної маркетингової політики у сфері туризму. Синергетичний ефект всіх перерахованих вище компонентів реалізувався у формуванні та поступовому розвитку кемпінг-індустрії в сучасному розумінні. Цей процес зайняв близько 20 років. Зараз загалом в даній галузі зайнято близько 170 тис. осіб. На 26 000 кемпінгів Європи припадає загалом 394 млн. ночівель. Тільки прибуток за ночівлі на кемпінг-майданчиках Європи становить 3,6 млрд. євро. До цієї суми додається дохід за харчування, розваги та екскурсійні програми, що становить 9 млрд. євро. У сукупності обіг кемпінгів Європи становить 12,6 млрд. євро (http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/13_1_2017ua/10.pdf).

Натомість, в Європі вартість проживання в наметі в середньому становить 5-12 євро з людини на добу, тоді як плата за розміщення трейлера складає 30-100 євро на добу (за даними Європейської Федерації Асоціації кемпінгів та Караван-стоянок - EFCO&HPA). В Україні ж середня вартість проживання в період Чемпіонату склала 7,5 євро з людини на добу, а плата за розміщення мобільного «будинку на колесах» - 40 євро.

kemping-17

Згідно з оцінками фахівців в найближчій перспективі в Україні будуть затребувані переважно невеликі придорожні кемпінги та кемпінги на турбазах, розраховані на одночасне розміщення 30-40 трейлерів і близько 50 наметів (http://unwto.org/facts/eng/vision.html). Для цього об’єкта цілком підійде ділянка площею 0,5-2 га, облаштування якої обійдеться інвестору в 50-250 тисяч євро. При цьому залежно від завантаження, сезонності та вартості послуг термін окупності складе два-чотири роки.

Вищевказане й інші фактори - призводять до швидкої сегментації ринку кемпінгів. Так, у британській системі сертифікації кемпінгів, розробленої під брендом Visit England, виділяють три основних типи кемпінгів (або - три типи турпродукту кемпінгів):

А. Холідей-парки, де більше 50% Пітч* (Пітч - спеціально впорядковане одне місце для турстоянки різного типу) зайняті встановленими мобільними будинками, які здаються в оренду, або належить туристам, які встановлюють їх на тривалий термін.

В. Турінг-парки, де більше 50% Пітч призначені для розміщення туристів з авто-караванами.

С. Кемпінг-парки, де більше 50% Пітч призначені для розміщення наметів.

Якщо кількість Пітч представлені в рівній кількості, назви комбінують - караван-холідей та караван-кемпінг парки тощо (https://naukovedenie.ru/PDF/25EVN515.pdf).

Однак, повернемось до нашого краю. Є очевидним, що, розвиток туристичної сфери в Закарпатській області потерпає й через відсутність туристичних інструментів, одним з яких є - кемпінг (мережі кемпінгів). Тобто, межуючи аж з чотирма країнами ЄС (кожна з яких знає сенс в кемпуванні та має добре розвинуту мережу кемпінгів), наша край за 27 років Незалежності України, так й не зміг запропонувати потенційним любителям, насамперед, автотуризму - жоден майданчик, який би відповідав та влаштовував туристів - любителів кемпінгового відпочинку.

Натомість, виходячи з вищенаведених даних, стосовно практики й статистичних даних по країнах Євросоюзу - зрозуміло, що суттєвим сегментом туристичної сфери краю може стати саме кемпінговий туризм, який зможе, не тільки задовільнити гідними пропозиціями відпочинку, насамперед, автотуристів, в тому числі й суміжними видами відпочинку (як-то тайпарк, себто - мотузкові/канатні парки), але й наповнить місцеві бюджети та сприятиме працевлаштуванню місцевого населення, яке безпосередньо надаватиме послуги з: обслуговування відпочиваючих, їх годування, реалізації сувенірів й так далі.

Однак, через те, що саме кемпінговий відпочинок, зокрема в Закарпатті, особливо відносно громадян України, які фактично ще не є клієнтами кемпінгів й не стільки через нерозвиненість останнього, скільки через відсутність попиту в послугах кемпінгів з боку українців (адже, хто захоче платити за право зупинитись автомобілем на облаштованому майданчику, розбити намет чи розкласти вогнище?), доцільність організації й реалізації створення мережі кемпінгів буде найактуальнішою саме для туристів-іноземців.

Тим не менше, можна сміло стверджувати, що створення мережі кемпінгів в Закарпатті, крім вже вказаних позитивів - суттєво підніме туристичний рейтинг останнього та дозволить краю долучитись, накінець, до європейської мережі кемпінгів з усіма наслідками від такого.

kemping-5

Однак, як організувати задумане? Для цього, як видається, варто взяти до уваги особливість щодо створення мережі кемпінгів в Закарпатті, якою може стати пропозиція автора щодо об'єднання зусиль, практично всіх зацікавлених осіб та чинників саме в цій сфері, через залучення до реалізації, наприклад, ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття»: місцеві органи влади та управління, воїнів запасу та ветеранів бойових дій (АТО, ООС), які є жителями краю та коштів потенційних реабілітаторів останніх.

Відомі рішення української влади всіх рівнів - уможливлюють учасникам бойових дій (АТО, ООС) отримати земельну ділянку. Однак, питання їх працевлаштування та адаптації до суспільно-корисного життя бажають кращого, не кажучи вже про їх лікування, реабілітацію тощо. Натомість, саме цими питаннями: лікування, реабілітації та сприяння у зміні військової кар’єри на професійну, цивільну сьогодні в країні займаються Міністерства: охорони здоров’я, соціальної політики, оборони, Державної служби у справах ветеранів АТО, офісу Агенції НАТО з підтримки і постачання в Україні, Трастові фонди НАТО: з медичної реабілітації в Україні та зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну. Більше того, вже анонсовано створення мережі Національних реабілітаційних центрів для учасників АТО, ООС (https://www.president.gov.ua/news/v-ukrayini-stvoryuyetsya-merezha-nacionalnih-reabilitacijnih-42174). Значну допомогу в цих питаннях надають діючі проекти Трастових фондів НАТО в Україні (http://www.ispc.org.ua/archives/3965), загальний бюджет яких становить майже 40 мільйонів євро. Так, бюджет Трастового фонду зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну вже має необхідну заявлену суму, в розмірі - 430 тисяч євро (https://defence-ua.com/index.php/statti/2521-trastovi-fondiv-nato-v-ukrayini-pohlyad-minoborony).

Отже, є очевидно доцільним направити частину вищевказаних коштів на реалізацію створення і облаштування мережі кемпінгів, для чого варто об'єднати зусилля всім зацікавленим сторонам. Саме з цією метою, згодиться підготовлена автором Концепція доцільності, організації та реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття» (в додатку).

Результатом вищевказаних зусиль, під патронатом, наприклад, Управління туризму та курортів Закарпатської ОДА - має бути створення постійно діючої структури (на тимчасовій основі), яка зможе виступити координатором реалізації ідеї-проекту. Остання повинна мати повноваження, контактувати з потенційними партнерами проекту, включаючи й комунікацію з міністерствами й відомствами України та, наприклад, з трастовим фондом (НАТО в Україні) зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну.

Натомість, при позитивному проходженні кількох етапів реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття», перші 2-3 кемпінги в краї можуть запрацювати уже влітку-восени 2019 року. А становлення й розвиток кемпінгового відпочинку в прикордонному Закарпатті може додати внутрішньому туризму краю більш цивілізований характер та збільшити товарообіг туристичної сфери. Особливо, з врахуванням саме того, що наші європейські сусіди давно користуються кемпінгами, є надія «завантажити» останні саме іноземними шукачами відпочинку в Карпатах. Крім того, не виключено, що останні стануть непоганим прикладом й для наших співвітчизників.

За наявності кемпінгів й відповідної інфраструктури в тому ж Закарпатті, Україна отримає розвиток такого перспективного напряму туризму, як наприклад «туризм вихідного дня». Останнє значно знижує сезонні коливання й підвищує дохідність туризму загалом. Крім того, розвиток караванінгу, як вже вказувалось може стати найважливішим фактором підвищення інтересу європейських туристів до України, взагалі й Закарпаття зокрема. На користь цього твердження свідчить небувале зростання популярності цього виду відпочинку серед європейців.

Головним показником успішності становлення та розвитку сфери кемпінгу в Закарпатті будуть не тільки вищенаведені факти і аргументи, але й вирішення кількох важливих проблем, а саме: реабілітація ветеранів АТО, ООС, їх працевлаштування та зайнятість цікавою та прибутковою, а головне - потрібною багатьом справою.

І це вже не кажучи про «побічні ефекти» від такої діяльності, як-то отримання доходів, від розміщення, годування, обслуговування потенційних відпочиваючих в кемпінгах а також надання таким додаткових послуг, як-то: супровід, перекладацькі, екскурсійні тощо. Крім того, є надія, що кемпінги доволі швидко «обростуть» маленькими базарами на яких місцеві жителі запропонують свій нехитрий скарб аж до організації продажу «Все для кемпінгу», як-то: намети, динамо-ліхтарі, набори для пікніку, термопродукція, туристичні меблі, барбекю тощо, не кажучи вже про інші «послуги», як-то: зводити в гриби, на яфини, покатати на конях, скупатись в чанах й так далі й тому подібне.

Не варто виключати й організацію чисельних акцій та заходів, що здійснюватимуться в добре обладнаних кемпінгах, які організовуватимуть кмітливі закарпатці, маючи вже досвід організації: змагань, фестивалів, спартакіад, вогнищ й тому подібне…

Підготував Юрій Ключівський, керівник IASEED

Прага-Ужгород

Концепція

доцільності, організації та реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття»

Кемпінг (англ. camping - проживання в таборі) це зазвичай сезонний заклад відпочинку та рекреації для туристів. Територію кемпінгу, як правило, обладнують: авто-, мото-, велостоянками, а також майданчиками/місцями для будинків на колесах і установки наметів. Крім того, з метою розширити сезонність кемпінгу, останній може бути обладнано: будинками легкого типу чи стаціонарними палатками.

З ціллю підвищення рівня комфорту кемпінгу, дотримання санітарно-епідеміологічних норм і правил, а також з метою охорони природного середовища, сучасний кемпінг, зазвичай, обладнується: водоводом, плитами для приготування їжі, туалетом, душем, антисептиком й може мати: продуктовий та сувенірний магазини, дитячий майданчик, пункти прокату (квадрациклів, велосипедів, тощо), засоби зв'язку (пошту, телефон, Інтернет) медпункт тощо.

Відмінною рисою кемпінгів є самообслуговування туристів та доступний відпочинок.

Для розуміння важливості та нагальності організації й реалізації створення мережі кемпінгів в Закарпатті, пропонується Інформаційно-аналітична довідка (факти, аргументи, дані статистики та закордонна практика) - в додатку до Концепції.

Доцільність

Є очевидним, що, розвиток туристичної сфери в Закарпатській області потерпає й через відсутність туристичних інструментів, одним з яких є - кемпінг (мережі кемпінгів). Тобто, межуючи аж з чотирма країнами ЄС, край за 27 років Незалежності України, так й не зміг запропонувати потенційним любителям, насамперед, автотуризму - жоден майданчик, який би відповідав та влаштовував туристів - любителів кемпінгового відпочинку.

Натомість, виходячи з вищенаведених даних, стосовно практики й статистичних даних по країнах Євросоюзу - зрозуміло, що суттєвим сегментом туристичної сфери краю може стати саме кемпінговий туризм, який зможе, не тільки задовільнити гідними пропозиціями відпочинку, насамперед, автотуристів, в тому числі й суміжними видами відпочинку (як-то: мотузкові/канатні парки, відомі ще як тайпарк), але й сприятиме працевлаштуванню місцевого населення (які безпосередньо надаватимуть послуги, як-то: обслуговування відпочиваючих, годування відвідувачів, реалізація сувенірів тощо), а також - наповнить місцеві бюджети.

Однак, виходячи з того, що саме кемпінговий відпочинок, в Україні взагалі та в Закарпатті зокрема, особливо відносно громадян України, які фактично не є клієнтами кемпінгів й не стільки через нерозвиненість останнього, скільки через відсутність попиту в кемпінгах з боку українців (адже, хто захоче платити за право зупинитись автомобілем на облаштованому майданчику, розбити палатку чи розкласти вогнище?), доцільність організації й реалізації ідеї-проекту, а саме - створення мережі кемпінгів… буде найактуальнішою саме для туристів-іноземців.

Особливістю створення мережі кемпінгів в Україні взагалі й в Закарпатті зокрема може стати пропозиція щодо об'єднання зусиль, практично зацікавлених осіб та чинників саме в цій сфері, через залучення до реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття»: місцеві органи влади та управління, воїнів запасу та ветеранів бойових дій (АТО, ООС), які є жителями краю та коштів потенційних реабілітаторів останніх.

Отже, є очевидною доцільністю направити частину вищевказаних коштів на реалізацію ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття», для чого варто об'єднати зусилля всім зацікавленим.

Організація (втілення ідеї)

Головними ініціаторами організації втілення ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття», мають стати Управління туризму та курортів Закарпатської ОДА й відповідні структури, які займаються питаннями туристичної сфери і діють в райдержадміністраціях, містах, об'єднаних територіальних громадах (ОТГ) краю.

До організації та реалізації першого етапу проекту варто залучити й інші зацікавлені органи влади та управління, насамперед - місцевого рівня, а також: фонди, грандові проекти, приватних юридичних та фізичних осіб.

Насамперед, з числа представників вищевказаних інституцій розумно буде організувати робочі зустрічі щодо обговорення питань:

1. Доцільності реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття».

2. Порядку: підготовчих, організаційних, юридичних, фінансових тощо робіт/завдань.

3. Визначення місць розташування кемпінгів по території області з прив'язкою їх до головних автошляхів: державного та місцевого значень.

4. З визначенням потенційних учасників ідеї-проекту (по тому чи іншому кемпінгу, як-то: місцева громада та її керівництво, учасник-потенційний власник кемпінгу, інші зацікавлені учасники) та поетапності: планування й реалізації всієї ідеї-проекту.

5. З метою підготовки інструктивно-нормативних та інших документів інформативно-аналітично-розпорядчого характеру з метою реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття».

Після вирішення та/чи визначення вищевказаних, організаційних питань (що можливо зробити всього за 2-3 місяці), можна буде перейти до другого етапу, а саме до напрацювань конкретних (достатньо на перших порах) 2-3 проектів кемпінгів, для чого:

1. Визначити місце розташування кемпінгів, та прив'язки їх територій до: автодоріг (міжнародних магістралей), електро-, та водопостачання а також ймовірної каналізації.

2. З урахуванням ймовірно-потенційної завантаженості кемпінгів (сезонні, цілорічні, багатопрофільні, біля туристичних готелів, турбаз тощо), визначити їх місткість (палатко- та паркомісць, з розрахунку 100 - 120 м² на одного туриста), чим визначити загальну площу кожного, а також перелік об'єктів, якими доцільно наповнити кожен кемпінг, як-то: кухня, душові кабіни, стаціонарні туалети, дитячий майданчик, магазин: продуктів, супутніх товарів, сувенірів тощо.

3. Підготувати нормативні та інші вимоги щодо організації/облаштування кемпінгів до: місцевої влади, до постачальників електро-, та водопостачання, до необхідного облаштування території та дорожників, а також до потенційних власників кемпінгу - учасників ідеї-проекту.

4. Розробити нормативно-правові та інші документи по відношенню до потенційних партнерів, надавачів грандів та ймовірних спонсорів ідеї-проекту, а також - фінансових інституції: банки, інвестиційні фонди, іпотечні та страхові компанії тощо.

5. Підготувати рекламно-інформаційне та Інтернет-забезпечення (в т.ч. й через реєстрацію веб-сторінки «Кемпінги Закарпаття») реалізації ідеї-проекту по кожному кемпінгу зокрема і мережі взагалі.

Виконання цих завдань та/ чи робіт (на які потрібно витратити ще 2-3 місяці) дозволить сформувати команду однодумців (від ідеї до учасників й виконавців) і підготуватись до третього етапу, яким й буде, власне - реалізація ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття».

Реалізація проекту

Після визначення 2-3 місць для спорудження кемпінгу та організації його роботи, а також після погодження: відводу/виділення земельних ділянок, забезпечення технічних умов і визначення «дійових осіб» й виконавця-власника можна приступати до реалізації задуманого.

Насамперед, по кожному кемпінгу варто остаточно визначитись з такими параметрами:

1. Обрати конкретне місце для кемпінгу (в натурі) та узгодити всі деталі реалізації ідеї-проекту із землевласником та іншими зацікавленими інституціями й особами.

2. Кількість місць (Пітч) для розміщення трейлерів та наметів, що й визначить площу (розмір) кемпінгу (виходячи з конкретних можливостей виділення території під такий).

3. Кількість Пітч відповість й на питання облаштування майданчиків (тверде покриття, щебінь, утрамбована земельна ділянка, тирсування під палатками тощо).

4. Доцільність та/чи потреба в спорудженні й розмірах: адмінбудівель (охорона, інші служби кемпінгу тощо), харчового блоку (кухня, їдальня), побутово-санітарно-гігієнічного блоку (пральня, вмивальні, душові, туалети тощо), торгово-прокатно-технічного блоку (продуктовий та сувенірний магазини, прокатний пункт, естакада для автомобілів, тощо), пункт електрозарядки трейлерів, антисептик для каналізаційних відходів, дитячий майданчик, мотузковий парк тощо.

5. Обрати конкретного реалізатора ідеї-проекту - майбутнього власника кемпінгу.

На цьому етапі доцільно юридично підписати та, відповідно до діючих вимог оформити необхідні нормативно-правові взаємини між: місцевою владою, зацікавленими органами влади та управління, організатором/-ами ідеї-проекту та майбутнім власником кемпінгу.

Практичні кроки реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття» мають бути такими:

1. Місцева влада на підставі заяви учасника АТО, ООС (він же реалізатор ідеї-проекту та майбутній власник кемпінгу), безкоштовно виділяє останньому земельну ділянку для індивідуальної забудови (бажано впритул або недалеко від місця розташування майбутнього кемпінгу).

2. Органи держреєстрації здійснюють реєстрацію ТОВ, яке буде реалізовувати ідею-проект кемпінгу (в подальшому ТОВ). Уповноваженою особою та власником, мінімум на 70-80% та не менше, як на етап реалізації всього проекту (по кожному окремому кемпінгу) буде організатор (-и) ідеї-проекту. Співвласником (на 20-30%) - може виступити майбутній власник кемпінгу - учасник АТО, ООС та, відповідно реалізатор ідеї-проекту. Останній, за згодою ТОВ може бути його директором. При цьому реєстраційні та інші, суміжні витрати по ТОВ - несе (-уть) організатор (-и) ідеї-проекту.

3. Місцева влада на підставі заяви від ТОВ, яке реалізовує ідею-проект кемпінгу, передає в довгострокову оренду (на 49 років) земельну ділянку для спорудження кемпінгу. При цьому, сторони підписують Меморандум про порядок, розміри, та строки по сплаті орендної плати за землю, надаючи ТОВ: кількарічну відстрочку та поступове збільшення орендної плати, виходячи з фактичних показників господарської діяльності кемпінгу.

4. Органи влади та управління на підставі заяви ТОВ надають технічні умови та інші необхідні дозволи, ліцензії тощо. При цьому, витрати, які пов'язані з останніми покриваються за рахунок організатора (-ів) ідеї-проекту.

5. Власне, облаштування майданчика та спорудження об'єктів кемпінгу здійснюється з фінансів, джерелами яких будуть: кошти засновників ТОВ, організатора (-ів) ідеї-проекту, місцевої громади, а також виділені на реабілітацію учасників-ветеранів АТО, ООС, включаючи й банківські кредити, гранди, спонсорські внески юридичних та фізичних осіб (про що вказувалось вище). Вибір/відбір підрядників/субпідрядників й координація облаштування майданчика та спорудження об'єктів кемпінгу, здійснюється ТОВ з контролем з боку організатора (-ів) ідеї-проекту.

При цьому, облаштування майданчика та спорудження об'єктів кемпінгу доцільно здійснювати поетапно, починаючи, власне з облаштування території кемпінгу з наступною розбудовою всього майданчика. Такий підхід дозволить суттєво мінімізувати першочергові й необхідні витрати. При цьому, мінімальними вимогами до кемпінгу повинні бути:

- облаштування майданчика та під'їзду (легковим транспортом) до такого;

- огородження території кемпінгу та організація її охорони;

- освітлення всієї території кемпінгу та електроживлення місць-стоянок трейлерів;

- наявність питної води, сміттєвих баків та туалету (бодай вигрібної ями);

- облаштування дорожніх вказівників (із розрахунку, мінімум по два з кожної сторони заїзду на територію кемпінгу) й інформаційно-рекламного щита (з інформацією про назву кемпінгу, часи/графік роботи, кількості Пітч для трейлерів та палаток, переліку послуг та їх вартість, контактні дані тощо).

Є очевидним, що при позитивному проходженні всіх трьох етапів реалізації ідеї-проекту «Кемпінги Закарпаття», перші 2-3 кемпінги в краї можуть запрацювати уже влітку-восени 2019 року. Натомість, рівень кемпінгів та якість надання ними послуг будуть залежати від вирішення формально-бюрократичних питань, організації їх облаштування й спорудження, кадрового забезпечення кожного кемпінгу та розмірів фінансування.

Висновки та очікувані результати

Становлення й розвиток кемпінгового відпочинку в Україні може додати внутрішньому туризму більш цивілізований характер та збільшити товарообіг туристичної сфери, особливо в прикордонному Закарпатті. Натомість, не варто жити ілюзіями, що місцеві та й українці з решти України масово користуватимуться послугами платних кемпінгів, коли розбити палатку «в лісі» чи зупинитись «на пікнік» автомобілем, а також - розпалити багаття де заманеться (про що вже було вказано вище), в Україні сьогодні - ніхто не забороняє.

Однак, з врахуванням саме того, що наші європейські сусіди давно користуються кемпінгами, є надія «завантажити» останні саме іноземними шукачами відпочинку в Карпатах. Крім того, мріємо, що останні стануть непоганим прикладом й для наших співвітчизників. Це допоможе повернути країні частину «спливаючих» закордон грошей, які щорічно витрачаються нашими співвітчизниками на відпочинок закордоном, і створить певну кількість нових робочих місць в краї.

За наявності кемпінгів і відповідної інфраструктури в регіонах країна отримає розвиток такого перспективного напряму туризму, як наприклад «туризм вихідного дня». Останнє значно знижує сезонні коливання й підвищує дохідність туризму загалом. Крім того, розвиток караванінгу, як вже вказувалось може стати найважливішим фактором підвищення інтересу європейських туристів до України, взагалі й Закарпаття зокрема. На користь цього твердження свідчить небувале зростання популярності цього виду відпочинку серед європейців.

І це вже не кажучи про «побічні ефекти» від такої діяльності, як-то отримання доходів, від розміщення, годування, обслуговування потенційних відпочиваючих в кемпінгах а також надання таким додаткових послуг, як-то: супровід, перекладацькі, екскурсійні тощо. Крім того, є надія, що кемпінги доволі швидко «обростуть» маленькими базарами на яких місцеві жителі запропонують свій нехитрий скарб аж до організації продажу «Все для кемпингу», як-то: палатки, динамо-ліхтарі, набори для пікніку, термопродукція, туристичні меблі, барбекю тощо, не кажучи вже про інші «послуги», як-то: зводити в гриби, на яфини, покатати на конях, скупатись в чанах й так далі й тому подібне.