Словацьке Лесне як орієнтир розвитку для закарпатських сіл
У межах 50 кілометрів від Закарпаття можна знайти чимало прикладів вдалої організації громади, влади і бізнесу. Одним із таких є словацьке село Лесне, якому за сім років вдалося реалізувати 90 % задуманої стратегії і залучити інвесторів для розвитку малого бізнесу, що сприяло зростанню добробуту всього села.
Сучасні можливості словацького Лесне презентували під час воркшопу у рамках проекту Програми ЄІСП ЄС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна «Інструменти розвитку можливостей для самореалізації жінок у бізнесі», який відбувся тут 24-26 червня.
Про тривалу історію Лесне свідчить греко-католицька церква, на території якої знайшли кам’яну чашу 13 століття для хрещення дітей, а також фрески 15 і 16 століть, які сьогодні відновлюють за гроші європейського проекту. Нечисельна громада села – всього 450 осіб розділилася у своїх релігійних поглядах, і сьогодні лише 50 % вважають себе греко-католиками, тому вони несуттєво підтримують свій храм коштами.
Сьогодні у селі можна відпочивати, полювати, оздоровлюватися, а також навчатися. Місцеві підприємці – сім’я Євчикових реалізувала тут два проекти – «Лесне - туристично-рекреаційний центр», а також «Ферма під гіркою». Тож для туриста доступні чимало послуг, серед яких харчування продуктами, виробленими на фермі, а також комфортні умови проживання й відпочинку.
Проекти «Лесне - туристично-рекреаційний центр» і «Ферма під гіркою» постали менш, ніж за рік. «Хороша організація праці дала свій результат. За таким прикладом хотіли би відновити й інші села. Якщо знайдуться інвестори, то це можливо. За два роки Лесне зміниться ще більше», - розповів під час презентації села керівник Місцевої дієвої групи «Душа» Ян Френа.
Завдяки співпраці громади, влади і бізнесу, яких об’єднує «Душа», і став можливим такий розвиток Лесне та довколишніх сіл, адже сьогодні дієва група об’єднує 17 сіл і прагне розширювати свою діяльність. «У 2007 році я брав участь у розробці стратегії села. За 7 років близько 90 % запланованого було реалізовано, бо це означає, що були добре продумані кроки», - зазначив Ян Френа.
Для розвитку села надзвичайно важливі скоординовані дії всіх жителів, а також підприємців, які можуть додати до розвитку села ідеї й ресурси. Люди – ключове слово в усіх змінах.
Сьогодні у Словаччині така система влади, що села конкурують між собою щодо того, куди піде бізнесмен зі своїми ідеями. У деяких випадках села повинні об’єднуватися, пояснює Ян Френа. Наприклад, у випадку створення системи очисних споруд селам краще об’єднуватися, бо так легше вирішити цю проблему. Інший приклад – велосипедна доріжка, яка йде через різні села. Самостійно село не могло вирішити це питання, а лише поєднавши інтереси всіх вдалося прокласти велодоріжку.
Проект Програми ЄІСП ЄС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна «Інструменти розвитку можливостей для самореалізації жінок у бізнесі» дуже важливий для подальшого розвитку словацьких сіл, вважає керівник Місцевої дієвої групи «Душа». Вся інформація, здобута під час проекту, буде розміщена на сайті «Душа» для того, щоб набагато більше людей знали про послуги місцевих підприємців. А це дає додатковий прибуток громаді. Бо люди нерідко не знають, що поруч із ними є підприємці, зазначає Ян Френа.
«На Закарпатті природне середовище нічим не гірше, ніж у Словаччині, але треба створити умови розвитку, бо це додаткові інвестиції для села і нові робочі місця. А хтось мусить це координувати, докладати інтелектуальні умови для розвитку. У Словаччині це «Душа» - дуже хороша інституція, яка включає владу, бізнес і громадські організації. Закарпаттю поки що не вистачає такого інтелектуального центру. Ми пішли трохи іншим шляхом – створили у деяких селах ресурсні центри. Сьогодні ті села, де існують такі центри, мають співпрацю із закордоном і розвиваються значно краще», - пояснює координатор проекту в Україні, голова правління агентства Місцевого розвитку «Європоліс» Олег Лукша.
Загалом словацький приклад місцевого економічного розвитку може стати орієнтиром для Закарпаття, хоч є і деякі відмінності між територіями та чисельністю сіл. Зразковим, безсумнівно, залишається європейський принцип життя – коли проблеми вирішують ті, хто живе найближче, зокрема, місцеві підприємці за допомогою інвестицій, а сільська територія з погляду надання послуг є нічим не гіршою за місто. І найважливіше те, що кожен мешканець зацікавлений у подібному розвитку, бо й сам отримує чимало переваг за таких умов.
Наталія Каралкіна