Преша допомога при зниженій температурі тіла тварини
Постійна температура тіла є одним з визначальних ознак живого теплокровного організму.
Нормальна температура тіла собак і кішок становить 38-39 С. Центром терморегуляції є довгастий мозок. Існує кілька механізмів, що забезпечують постійну температуру тіла. До них відносяться потовиділення, інтенсивне дихання відкритим ротом, тремтіння.
Особливістю будови шкіри собак і кішок є відсутність потових залоз на більшій поверхні тіла. Вони присутнілише в шкірі носа і в подушечок лап. Тому для охолодження тіла необхідний додатковий механізм, яким і є дихання відкритим ротом. Зі слизової оболонки ротової порожнини випаровується велика кількість гарячої водяної пари, що й сприяє охолодженню всього тіла. Тремтіння, будучи по суті скороченням м'язів, покликана підвищувати температуру тіла.
Підвищення температури тіла (гіпертермія) часто є не тільки захисним механізмом організму - реакцією на впровадження чужорідних агентів (вірусів, бактерій, найпростіших), але й ознакою запального процесу.
Зниження температури тіла у кішок і собак (гіпотермія) нижче фізіологічної норми є загрозливою ознакою, яка повинна насторожити власників. Часто температура знижується в ослаблених кошенят і щенят при вірусних захворюваннях, при яких відбуваєтьсяиммуносупрессия. Знижена температура тіла у кішок і собак в літньому віці може відзначатися при хронічних захворюваннях нирок або печінки і симптоматично ніяк не проявляється. Фізіологічною нормою є зниження температури у самок в передпологовій період (приблизно задобу до пологів температура знижується на 1 градус). При утриманні тварин в холодних приміщеннях або на вулиці при негативних температурах повітря, також відбувається зниження температури тіла. Температура знижується при полі-травмах, кровотечах, а також під час наркозу.
Процеси, що відбуваються в організмі при гіпотермії, пов'язані зі зниженням швидкості обміну речовин.
Низька температура у собак і кішок супроводжується такими симптомами, як слабкість, брадикардія (уповільнення серцевого ритму), рідкісне поверхневе дихання, гіпотензія(зниження артеріального тиску), уповільнення перистальтики кишечника, зниження діурезу. Вцілому, можна говорити про шоковий стан організму.
Лікування полягає в поступовому зігріванні тварини за допомогою грілок, проведенні внутрішньовенної інфузії теплими розчинами. Необхідний постійний моніторинг температуритіла шляхом термометрії (краще використовувати електронний термометр з гнучкимнаконечником, який вводиться в анальний отвір на довжину металевого кінчика) і киснева терапія до стабілізації стану. Основне лікування спрямоване на усунення причин, що викликали гіпотермію.
До профілактичних заходів гіпотермії у новонароджених і молодих тварин можна віднести підтримання температурного режиму в приміщеннях, профілактику вірусних інфекцій.
Для дорослих тварин необхідний розумний підхід до нормування гулянь (особливо при негативних температурах повітря), для карликових і гладкошерстних порід бажано використання спеціального одягу.