ProZak у психолога: Соцмережі й реальне життя

 

У прагненні розповідати чи не про кожен свій крок у соцмережах є певний ексгібіціонізм. Одна справа, коли гоніння за лайками і репостами обумовлено професійною поребою, і зовсім інша — коли напоказ виставляється особисте: тоді вже складно розібрати, де такої людини більше — у реальності чи в мережі. Що вже говорити, коли через соцмережі сьогодні зав’язуються стосунки між людьми, і тривають вони теж в онлайні, без реальних зустрічей, до того ж роками... 

Чому стається так, що люди прагнуть “мережевих стосунків”, чим загрожує занадто часте представлення свого життя у соцмережах, і на  що вказує раптове видалення власної сторінки — у черговому матеріалі, підготовленому спільно з практичним психологом Наталією Братасюк.

Читайте також:  ProZak у психолога: Чи треба себе розуміти

ProZak у психолога: Як розпізнати любов і лібідо

Кохання безпечно транслювати у повідомленнях

Соцмережі корисні для того, щоб бачити життя людей, які живуть далеко, підтримувати з ними контакт тощо. Але щоб збудувати стосунки, мають бути зустрічі вживу, а не тільки листування в соцмережах. Це взагалі такий підлітковий варіант стосунків. «Любовні» почуття дуже безпечно транслювати через комп’ютер. Говорити в реальності «Я тебе кохаю» не вистачає внутрішньої сили, крім того, не завжди можна передбачити реакцію. У живих стосунках більше напруження, відповідальності.

Стосунки на відстані сприяють солодкому стражданню від любові

У випадку стосунків на відстані людина уникає реальних стосунків. Вона закохана в когось того, кого вона ніколи мати не може. І тоді ні тут немає стосунків, ні там, особливо, якщо відтягувати надовго. Виникає таке солодке страждання, муки любові, які дають щось натомість. Хтось починає писати вірші, інший малює картини, третій досягає чогось... Тобто, потрібен саме такий віртуальний роман, щоб підтримувати уявлення про власну привабливість.

У таких стосунках має бути присутній здоровий глузд. Якщо кохання триває на відстані так довго, треба себе запитати: чому я не хочу тих, котрі поруч? Що я роблю в цих стосунках? Чому є так, як є?

У дистанційних стосунках є певна невротичність

У стосунках на відстані дуже мало відповідальності. Наче й стосунки є, а з іншого боку – їх немає. Є люди, які люблять себе дурити. Вони обманюють себе, що з таких стосунків щось буде, замість того, щоб розчаруватися і завершити те, що є. У дистанційних стосунках є певна невротичність. Особливо, якщо це триває роками.

Однак є пари, які одружуються після знайомства у соцмережах. Але це ті пари, які реально зустрілися, не розчарувалися в реальному персонажеві, і їхні стосунки продовжилися. У переважній більшості це сублімація, сурогат, підміна стосунків.

Соцмережі — наче наркоманія. Своєрідна добровільна залежність

Щоб не було залежності від соцмереж, треба мати, чим заповнювати час. Можна бути залежним від усього. Треба просто знати собі міру, мати здоровий глузд, і вчасно сказати «Стоп!».

Коли людина щодня працює, після роботи проводить час з дітьми чи спілкується з друзями, у неї мало часу на соцмережі. Якщо лежати дома на дивані і «втикати комп’ютер», то це, мабуть, наркоманія. Але це така добровільна залежність, якої не прагнуть позбутися і не звертаються до психолога, бо й так добре. 

Коли людина показує в соцмережах чи не кожен свій крок - це своєрідний ексгібіціонізм. Виникає запитання: чи треба так «оголяти» своє життя? Чого хоче така людина: публічності, слави, визнання?

Видалення сторінки як форма втечі

Видалення з соцмереж відбувається з різних причин. Буває, що сім’я проти такого оприлюднення життя напоказ. Можливо, це втеча від того світу, де було зроблено щось неправильне.  Варіантів може бути безліч. Але це така форма втечі. Людина може потім повертатися під іншими іменами, й у неї виникає враження нового етапу.

Коли мало життя в реальності, тоді його багато в соцмережах.

 

Наталія Братасюк - психолог, перинатальний психолог; психолог за напрямком "психоаналіз" (згідно стандартів Європейської Асоціації Психотерапії (ЄАП) та Української Спілки психотерапевтів(УСП). Персональний сайт Наталії-  www.bratasyuk.com

 

 

Наталія Каралкіна,

головне фото -  unsplash.com