ГО Екосфера: Хочеш допомогти лісу – зроби це!

Минулого тижня експерти ГО «Екосфера» провели черговий семінар для тих, хто любить походи чи просто ходить в ліс. 

Сьогодні в мережі Facebook часто можна натрапити на емоційні публікації користувачів про нелегальну вирубку лісу, проілюстровані фотографіями зрубаних площ. Однак більшість таких інформацій насправді є або фейковими, бо серед опублікованих у Facebook прикладів рубок нелегальними виявляються одиничні випадки; або малоінформативними, бо за віднятими фотографіями важко розгледіти існуючі порушення природоохоронного законодавства, які часто допускаються працівниками держлісгоспів під час лісозаготівлі. То ж метою таких семінарів від ГО «Екосфера» є навчити небайдужих мешканців нашого краю, які охоче діляться враженнями про події, що відбуваються в лісі, вирізняти нелегальну рубку від легальної, а також вміти побачити правопорушення, які можуть бути на цілком легальних лісосіках.

Для покращення практик лісозаготівлі у держлісгоспах дуже важливою є активність громадян, які можуть адекватно й кваліфіковано реагувати на ті чи інші порушення чинного природоохоронного законодавства, виявлені під час відвідин лісу. Такими громадянами можуть бути піші та велотуристи, любителі збору грибів та ягід, або ж мешканці сіл, на яких можуть безпосередньо впливати порушення норм та правил роботи на лісосіці.

Для ідентифікації більшості системних правопорушень під час лісозаготівлі, пов’язаних з негативним, іноді руйнівним, впливом на довкілля, які трапляються у наших держлісгоспах, не потрібно фахових знань. Досить бути уважним, тоді їх розпізнати зможе кожен. Про найпоширеніші правопорушення йтиметься в цій публікації.

Найбільш поширеним правопорушенням, яке стосується переважно гірських держлісгоспів, є трелювання деревини водотоками. Цими водотоками є невеликі лісові струмки та річечки, постійні та тимчасові, які під час лісозаготівлі, всупереч законодавству, використовують замість лісових доріг. Цим грішать практично усі гірські лісогосподарські підприємства, що завдає непоправної шкоди, передусім, рибним ресурсам області. Трелювальні волоки по річках повністю знищують середовище існування більшості водних організмів, які слугують кормовою базою для риб, змінюючи їхню видову структуру. Колоди дерев, гілки та кора, які часто залишаються в зруйнованому руслі, впливають на хімічний склад води та формування осаду, що робить непридатними наявні колись місця для нересту лососевих та червонокнижних коропових видів риби нижче за течією. Наукові дослідження цих явищ доводять, що для повного відновлення річки після такого втручання під час лісозаготівлі, необхідно 10-15 років. А такі втручання є щоденними і масованими по усіх Карпатах.

Порушенням є також відсутність мостів через річки, що також є поширеним явищем в усіх лісгоспах. Через річки трелюють деревину для її попереднього складування в навантажувальних пунктах (верхніх складах), які розташовують біля доріг. Це також спричиняє вкрай негативні механічні та гідродинамічні впливи на річкову екосистему, є причиною скаламучення води та зміни її хімічного складу, зокрема через постійне потрапляння у воду паливно-мастильних матеріалів від трелювальної техніки. Все це впливає на загальну якість води у річках ще у верхів’ї.

Неприпустимим є розташування навантажувальних пунктів біля русла річок. Однак, оскільки річки у горах, у більшості випадків, використовуються у якості лісових доріг, по яких трелюють деревину (як про це зазначено вище), то й верхні склади деревини розташовуються тут же. Така практика має дуже негативний вплив на якість води, оскільки за таких умов у річки потрапляють паливно-мастильні матеріали, вони засмічуються побутовими відходами, переважно пластиком, а також продуктами розкладу деревних решток. Під час інтенсивних опадів верхні склади деревини, облаштовані біля русел річок, можуть становити смертельну небезпеку для працівників лісового господарства, які знаходяться у зоні лісозаготівлі. При сильних зливах паводок формується дуже швидко і вода може знести потоком наскладувані сортименти деревини, завдавши шкоду і людям, і техніці.

Будь-які лісогосподарські заходи, зокрема й лісозаготівля, повинні здійснюватися способами, які не допускають ерозійні процеси та захаращення русел постійних і тимчасових водотоків. На жаль, на практиці в лісгоспах все відбувається інакше. У більшості випадках глибокі ерозійні процеси ґрунту в лісах, а також надзвичайне замулення річок в результаті цього, стають наслідком лісорозробок. Захаращення русел тимчасових водотоків, а також ерозійні процеси під час зливових дощів спричиняють значний розмив ґрунту, доріг; утворюють селеві потоки, небезпечні також для життя людей. Саме такі явища мали місце у цьому році, наприклад, в долині річки Мокрянка.

Не рідко, мандруючи горами, можна натрапити на суцільні зруби у ялинових лісах, які сьогодні страждають від всихання через хвороби. Ця проблема, яка є масовою для наших ялинників, пов’язана з тим, що ялинові монокультури були висаджені колись на місці букових та буково-ялицевих лісів. В умовах загального потепління на планеті ялинові монокультурні ліси виявляються нестійкими до хвороб і потребують повного переформування. Великі площі суцільних зрубів повинні засаджуватись корінними породами, переважно листяними. В частині випадків саме так і відбувається. Однак, частина таких зрубів у лісгоспах залишена на самопоновлення, і вони знову заростають тією ж ялиною, яка знову буде всихати, не досягнувши технічної стиглості. Більше того, трапляються випадки, коли такі лісосіки залишаються неочищеними, не дивлячись на те, що залишена деревина може слугувати джерелом поширення короїда на сусідні ділянки.

Не рідкісними є випадки проведення санітарних рубок у «період тиші», який припадає на період розмноження лісових тварин. Це є порушенням санітарних правил у лісах. «Період тиші» триває з 1 квітня по 15 червня і це важливий період для хребетних тварин. 

Увесь цей блок правопорушень у лісах, пов’язаний з лісозаготівлею, вкрай негативно впливає на водні ресурси краю, на ґрунти та екзогенні процеси у горах, на лісову фауну. Коли бачите будь-що з описаного, фотографуйте смартфоном з включеною функцією геолокації та публікуйте цю інформацію у мережі Facebook. Ця інформація допоможе ідентифікувати лісову ділянку й швидко реагувати на таке правопорушення. Таким чином кожен зможе долучитись до конструктивної роботи з покращення практик лісозаготівлі у лісах Карпат.