image

Хто відповість за отруту, яку продають біля Синевирського озера

Як навести порядок на відомому природному об'єкті Закарпаття

Кілька слів про Синевирське озеро на Міжгірщині. Це унікальний природний об'єкт, який є візитівкою Закарпаття. Це те, що може годувати цілий регіон при правильному веденні туристичного господарства. 

Рівно рік тому ми писали про те, що ситуація навколо Синевирського озера майже критична. Нам було незрозуміло, чому вздовж дороги до озера продають сумнівний кольоровий мед. І тих торгових яток десятки не лише вздовж дороги до озера, але й навколо нього. Тоді було зрозуміло, що ні сумнівний мед, ні мариновані гриби жодна санепідемстанція не перевіряла. 

Окрім того, було незрозуміло, чому аж до самого озера пускають автомобілі. Адже це природоохоронна зона. 

Та й чи ведеться контроль над тим, як видаються вхідні квитки і як формується їхня вартість. 

І ось нарешті цим питанням зацікавилися і наші колеги з інших ЗМІ. Телеканал Сіріус поширив сюжет про так званий мед, яким масово торгують на Синевирському озері. Санепідеміологи підтвердили, що наші підозри були не даремними. Це не мед, а скоріше за все просто топлений фарбований цукор. При цьому, як повідомляють репортери Сіріусу, з однієї ятки вдень продається до 100 банок цього дивного неприроднього продукту. 

 

Ну і є ще одна цифра, яка насторожує. У Національному природному парку Синевир кажуть, що озеро за 6 місяців цього року відвідало 80 тисяч туристів. Цю цифру було озвучено, напевно, за кількістю проданих квитків. У нормальній країні податківці легко могли б перевірити справжню кількість туристів. Повірте, вона б була щонайменше вдвічі більшою. Тобто, квитки дають не всім і відомо. Куди йде необлікована готівка, важко сказати. Адже "синевирці" самі вихваляються, що на Закарпаття їдуть саме заради Синевира, а потім вже йдуть на інші цікаві туристичні об'єкти. Так от, навіть Мукачівський замок відвідує за півроку понад 100 тисяч туристів. 

А тепер увага" У НПП Синевир обурилися сюжетом про те, що замість меду туристам продають лайно. На своїй сторінці у Фейсбук "синевирці" пишуть, що це спрямована акція проти них. При цьому вони визнають, що кольоровий мед - це не мед, але вдають із себе захисників селян, для яких продаж туристам цього лайна є єдиним заробітком. А потім взагалі "геніальна" фраза про те, що чому всі говорять про ненатуральний "мед", але ніхто не говорить, що поруч з медом селяни продають цілком натуральні гриби та трави. Прекрасна відмазка.

Потім більше. У НПП "Синевир" кажуть, що пропускають автомобілі за додаткову плату до озера тому, що це 1200 метрів шляху і не всім можуть його подолати. А хіба не зрозуміло, що людей, які не можуть пройти 1200 метрів, можуть доставляти на місце "парківські" спецавтомобілі, які можуть бути не на паливі, а. до прикладу, на електродвигунах. Хтось про це думав з керівництва парку?Бо наразі, в природоохоронній зоні біля озера просто якесь автомобільне ралі.

Одним словом, для того, щоб навести порядок на Синевирі, потрібно зробити деякі кардинальні кроки. 

По-перше, почати негайну перевірку податківцями механізму контролю над видачею квитків відвідувачам. Невідповідність кількості туристів кількості проданим квиткам легко перевірити.

По-друге, санепідеміологи повинні перевірити і заборонити продаж продуктів, які не відповідають нормам.

По-третє, екологи повинні заборонити проїзд транспорту в природоохоронну зону до озера.

По-четверте, заборонити стихійну торгівлю в межах природоохоронної зони. Всі торгові ятки та кіоски повинні бути до в'їзного шлагбауму. 

По-п'яте, перевірити фінансову звітність НПП "Синевир". Навіть згідно озвучених даних про відвідання озера за пів року 80 тисячами туристів, стає зрозумілим, що лише з квитків парк має 2 мільйони гривень, тому контролюючі органи повинні розібратися, куди йдуть ці гроші і чи правильно використовуються, бо якихось особливих інфраструктурних змін в парку не спостерігається. 

Василь Поляк для Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com