Європейські стандарти у місцевій енергетичній політиці Ужгорода
11 травня в Ужгороді відбулось громадське обговорення нової енергетичної політики міста, яка була сформована групою експертів протягом 2017-2018 років на основі стандартів, задекларованих європейською ініціативою – Угодою мерів щодо клімату та енергії.
Основним стратегічним документом, згідно з яким буде реалізована нова енергетична політика Ужгорода, стане План дій зі сталого енергетичного розвитку міста та адаптації до змін клімату. Саме його представили на Форумі громадського обговорення експерти Дмитро Сакалюк та Андрій Мартинюк.
Таким чином, Ужгород у числі 30 українських міст став підписантом Угоди мерів. «Це – європейська ініціатива, при якій місто декларує, що воно хоче стати енергоефективним і бере на себе зобов’язання скоротити викиди вуглекислого газу до 2020 року – на 20%, до 2030 року – на 30% , плюс розробити план адаптації до змін клімату", – пояснює еколог Оксана Станкевич-Волосянчук, яка представляє закарпатську екологічну організацію "Екосфера".
Угода мерів щодо клімату та енергії – загальна ініціатива Європейського Союзу за участю місцевих і регіональних органів влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищити енергоефективність та використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Підписанти Угоди беруть на себе зобов’язання зменшити власні викиди СО2 щонайменше на 30% до 2030 року, сприяючи таким чином «зеленому» економічному зростанню та підвищенню якості життя.
Завдяки своїм унікальним характеристикам, Угода мерів позиціонується інститутами ЄС як виняткова модель широкого руху та багаторівневого управління, яка об’єднує місцеві, регіональні і національні сили задля досягнення цілей, пов’язаних зі зміною клімату і споживанням електроенергії.
Приєднання до Угоди мерів надає можливість місцевим органам влади забезпечити своїх громадян екологічно, соціально і економічно стабільним середовищем, збільшити зусилля, направлені на зменшення викидів СО2 на своїх територіях, а також отримати підтримку, визнання і передовий досвід від європейських країн і міжнародної спільноти.
Діяльність Угоди мерів виходить далеко за рамки лише заяви про наміри. Для виконання поставлених перед собою завдань вони беруть на себе офіційні зобов’язання:
- Підготувати Базовий кадастр викидів, розробити і прийняти місцеву політику сталого енергетичного розвитку у вигляді Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату;
- Подати План дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) протягом двох років з моменту офіційного приєднання до ініціативи Угоди мерів, включаючи і конкретні заходи, результатом яких стане зменшення викидів СО2 до 2030 року щонайменше на 30% у порівнянні із рівнями викидів обраного базового року;
- Створити окремий структурний управлінський підрозділ у виконавчій структурі міської ради та впровадити систему муніципального енергоменеджемнту;
- Принаймі кожні два роки після подання Плану дій зі сталого енергетичного розвитку подавати звіт про реалізацію для його оцінки, контролю і перевірки;
- Щороку організовувати Місцеві Дні сталої енергії з метою підвищення обізнаності громадськості про питання сталого розвитку і раціонального використання енергії.
Базовий кадастр викидів міста Ужгорода (точкою відліку взято 2015 рік), основою якого є достовірна статистична інформація, свідчить про те, що основним споживачем енергії в місті є житловий сектор. Саме тут витрачається до 70 % енергії – теплової та електричної – і саме житлові будинки міста є основними продуцентами парникових газів. В інших сферах – бюджетних установах, сфері обслуговування, промисловості, вуличному освітленні та транспорті – енергоспоживання не є дуже значним. То ж до 2030 року планується скоротити енергоспоживання та викиди CO2 у житловому секторі на 51 %. В бюджетній сфері планується скоротити викиди парникових газів на 12 %, у сфері вуличного освітлення – на 77 %, при цьому освітлити місто на 99 %.
У сфері транспорту – громадського, муніципального та приватного – початково заплановано скоротити викиди на 15 %, однак для вирішення питання сталої мобільності у місті необхідно розробити окремий документ. Ужгородська міська рада вже у цьому році розпочне над цим роботу. І саме у цій сфері необхідна буде громадська активність: для визначення місця у транспорті міста велосипедної інфраструктури, принципу будівництва паркувальних майданчиків, розвитку електромобілів тощо.
ПДСЕР передбачає також розвиток відновлювальної енергетики у вигляді сонячних установок для нагрівання води та генерації електроенергії в бюджетних установах. Звісно, це матиме більше демонстраційний ефект для популяризації та використання цих технологій у житловому секторі, аніж економічний. Розрахунками доведено, що вкладання коштів в енергоефективність у кілька разів економічно вигідніше, ніж будівництво нових об’єктів генерації енергії.
Для досягнення поставленої перед собою мети місту необхідно буде близько 100 мільйонів євро. План дій зі сталого енергетичного розвитку міста передбачає залучити з міського бюджету понад 12 млн. євро, решта коштів повинна надійти у вигляді грантів, кредитів та внутрішніх коштів громади міста. Підраховано, що необхідний 1 млн. євро для енергомодернізації в бюджетній сфері щорічно місто витрачає вже сьогодні, то ж і надалі зможе це робити.
Наразі розроблений документ, щоб стати «дорожною картою» для енергетичного розвитку міста, повинен бути затверджений Ужгородською міською радою. "Рішення про приєднання до Угоди мерів міська рада прийняла ще у 2016 році і за цей час вже зробила конкретні кроки щодо виконання взятих на себе зобов'язань. Зокрема створено спеціальний відділ тарифної політики та енергозбереження у структурі управління економіки, впроваджено систему муніципального енергоменеджменту, яка працює майже рік, розроблено План дій зі сталого енергетичного розвитку міста, який обговорювався 11 травня. На наступній сесії буде розглянуто питання затвердження цього Плану дій, після чого він стане основним документом у сфері сталої енергетики міста", - повідомила виданню Prozak.info еколог Оксана Волосянчук.
За словами Оксани Волосянчук, її організація планує проводити спеціальні семінари з енергоефективності, запрошувати експертів, які зможуть розповісти і пояснити, як вибирати профілі, як вибирати скло, які є втрати тепла і, головне, як самостійно, не витрачаючи значних коштів, зробити своє помешкання економним та ефективним.
Як ми повідомляли, Європейський Союз долучається до реалізації п’ятирічної програми підтримки енергоефективності в Україні і бере участь у співфінансуванні Фонду енергоефективності.
Відповідні домовленості були досягнути у середу в Києві під час перемовин між Урядом України та делегацією Європейської Комісії за активного сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.
Результатом перемовин стало підписання Угоди про фінансування Європейською Комісією Програми підтримки енергоефективності в Україні загальною вартістю 268 млн євро, з яких внесок ЄС становитиме 50,00 млн євро.
Серед напрямків використання коштів визначені наступні: підтримка створення та функціонування Фонду енергоефективності через «технічний офіс»; надання технічних консультаційних послуг з енергозбереження; зміцнення спроможностей банків шляхом розробки стандартних робочих процедур та тренінгів, забезпечення відповідності до вимог щодо моніторингу та верифікації тощо.
За прогнозами Уряду, за 3-5 років роботи Фонду енергоефективності економія газу становитиме не менше 7-10 млрд кубометрів, а економія коштів на закупці палива – не менше 3 млрд дол.
Ксенія Сентімреї, Prozak.info