image

«Лісовий майдан» розкручується штучно групою олігархів

Лісова тема останнім часом чи не найпоширеніша в пресі. Щодня ми стаємо свідками гучних повідомлень про тотальні незаконні вирубки. Але ліс вирубували і раніше, то чому не було такого масового психозу навколо вирубок?

Дещо прояснилося після заяви Голови Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України Ігоря Соболевського. Це людина, яка зробила дуже багато для збереження лісів України і в той же час він мислить раціонально і пояснює, що лісове господарство є важливим для України.

Ось заява Ігоря Соболевського:

«Останнім часом у засобах масової інформації з’явилася велика кількість інформації про тотальне вирубування карпатських лісів та лісів України вцілому. Розмах інформаційної компанії вражає. ХТОСЬ провокує так званий «лісовий майдан». Іншими словами, - Україну продовжують знищувати руками самих українців, уміло маніпулюючи їхніми почуттями патріотизму та відповідальності за свій край.

Асоціація деревообробних підприємств "Прикарпаття" першою вступила у бій за збереження наших лісів, виборюючи Закон про мараторій на вивіз круглого лісу за межі України. Своїми активними діями ми добилися його прийняття Верховною Радою а пізніше подолали опір Порошенка, який майже 70 днів не підписував згаданий Закон. За це на активістів Асоціації здійснювався шалений тиск, - від погроз до знищення підприємств та замахів на життя. Разультат є - з першого листопада 2015 року діє заборона на вивіз всіх порід деревини крім сосни, а з першого січня 2017 року соснові породи теж буде заборонено вивозити.

Якраз ешелони з експортованою сосною фотографують на залізничних перегонах Чернівців, видаючи їх за карпатську смереку. Недавно ще уряд Яценюка вніс до Верховної Ради новий правотворчий опус, який має на меті відмінити мараторій і продовжити зіштовхувати Україну у прірву сировинного придатку Європи. Ставленик п. Яценюка - голова Державної агенції лісових ресурсів п. Ковальчук намагається знищити лісгоспи, перетворивши лісове господарство всієї країни на так званий "ХОЛДИНГ", у якому буде один цар-повелитель розпорядник лісів та коштів. До цього результату українців підводять давно. Спочатку перетворили Міністерств лісового господарства у Комітет, пізніше у Агенцію, а сьогодні, на їхню думку, настав час отримати повний контроль та розпорядництво лісовими ресурсами держави , позбавивши цих функцій територіальні громади і якраз це дозволяє здійснити юридичний статус "холдингу".

Ось у цьому питанні ми просимо підтримки громад та активістів Щодо лісового майдану, то це один з елементів гібридної війни проти України. Його організатори прекрасно розуміють, що заборона рубок на один місяць знищить весь лісопромисловий комплекс краю, на блюдечку подарує європейський ринок пиломатеріалів Росії і позбавить засобів до існування біля мільйона людей. Це у свою чергу призведе до соціального вибуху та його ланцюгової реакції.

Ліс наше багатство і його потрібно берегти та розумно використовувати. Приріст Прикарпатських лісів складає бля двох мільйонів метрів кубічних на рік, а рубається мільйон. Майже мільйон переходить у категорію перезрілих лісів і стає легкою здобиччю буреломів. Зміни клімату призводять до масового всихання недозрілих смерічників. Ці фактори вимагають від усіх прикарпатців зваженого підходу до лісового господарювання, щоб зберегти підростаючі молоді масиви, насадити зрубані ділянки, з максимальною економічною вигодою використати дозрілу та всихаючу деревину.

З метою припинення маніпуляцій у галузі лісового господарства Асоціація деревообробників Прикарпаття ініціює негайне створення робочої групи з числа фахівців-лісоводів, екологів, зарубіжних експертів та громадськості для професійної оцінки стану лісів Карпатського регіону та планування подальшого функціонування лісопромислового комплексу».

Фактично ця заява Ігоря Соболевського розклала всі крапки над «і». Так, проблеми в лісах є. Говорити про те, що несанкціонованих вирубок немає, ніхто не буде. Вони є і лісогубів ловлять. Однак, останнім часом дійсно ми стали свідками якоїсь нездорової істерії навколо лісів і, якщо проаналізувати тверезо, то часом серед логічних критичних матеріалів про рубки звідкись появляються істеричні матеріали, висмоктані з пальця.

Ситуація в Закарпатті

Свого часу ліс був чи не єдиним годувальником закарпатців. Навіть був момент, коли вирубка була настільки масштабною, що потребувала контролю і раціональності. Саме через те ще з часів перебування нашого краю в складі Австро-Угорщини до області були запрошені німецькі та австрійські фахівці-лісоводи. Подібна ситуація була при угорській та чеській владі. Саме тоді будувалися крупні лісозаготівельні комбінати та лісо-хімічні комбінати. Згадайте хоча б корпорацію «Бантлін», яка викупила величезні території лісів в Закарпатті на початку ХХ-го століття і будувала комбінати і відповідну інфраструктуру з вузькоколійками, цехами, складами, тощо…

Тоді ліс вирубували доволі серйозно. Але ніхто не говорив про знищення лісу, бо ліс грамотно відновлювався.

У радянські часи розвиток лісогосподарства також був неймовірно широким. І тоді ліси рубалися, але деревину не вивозили у вигляді кругляка, а відправляли на меблеві комбінати та на підприємства для виготовлення лісоматеріалів.

І дійсно, у часи незалежності України лісогосподарство почало давати збій. З розпадом СРСР потрібно було нукати виходи на інші ринки. У часи кризи у будь яких державах потрібна валюта і тоді росте частка так званого сировинного експорту. Подібна ситуація у нас була останнім часом, коли експортувалися не вироби з металу, а металобрухт, не ювелірні вироби з бурштину, а необроблений бурштин, не вироби з деревини, а ліс-кругляк.

Закарпатський ліс отримав удар. Однак зараз ситуація почала нормалізовуватися. І Ігор Соболевський навів приклад боротьби за відміну експорту кругляка. Наразі в області вже всі розуміють, що потрібно інвестувати в лісопереробку і виготовляти власні вироби, можливо відродити меблеву галузь.

Які позитивні тенденції

Якщо проаналізувати роботу Закарпатського управління лісо-мисливського господарства в останні місяці, то можна виділити цілий ряд позитивних моментів, яких раніше не було. І це при тому, що у нас не було ілюзій щодо призначення Валерія Мурги на цю посаду і ми були чи не найбільшими противниками цього призначення. І як це не дивно, заради об’єктивності слід виділити декілька позитивних моментів:

По-перше. Це прозора робота. Господарство отримало професійну прес-службу і тепер журналісти краю можуть отримувати будь яку необхідну інформацію.

По-друге. Новий начальник Закарпатського обласного управління ЛМГ Валерій Мурга не те що не побоявся громадського контролю, а сам став ініціатором створення Громадської ради при управлінні. Його попередники чомусь цього не робили.

Більше того, начальник запрошує до себе громадських активістів, щоб разом працювати над проблемами ведення лісового господарства, боротися з несанкціонованими рубками і навіть запрошує громадськість на публічні висадки дерев, тобто лісовідновлення.

У цьому питанні вичерпним є ось цей коментар начальника Закарпатського управління ЛМГ Валерія Мурги:

«Воля народу і контроль за роботою лісівників - це позитивні кроки в свідомості суспільства. Тому при лісовому управлінні й була створена Громадська Рада. Однак звинувачувати лісівників у всіх вирубках недоречно. Треба спочатку розібратися чому і хто рубав і кому підпорядковуються ліси, а вже потім проявляти свою позицію щодо підтримки чи не підтримки лісівників».

По-третє. Як ми повідомляли вище, подеколи штучна істерія навколо вирубок лісів має конкретну мету: інформаційно добити лісове господарство, знищити нинішню структуру, щоб на її базі створити підконтрольний одній олігархічній групі лісовий холдинг. Тому громадськості необхідно фільтрувати: коли критика і тривога щодо несанкціонованих вирубок є справжньою, а де лише гола безпідставна інформаційна істерія.

Що стосується Закарпаття, то управління ЛМГ почало реагувати практично на всі критичні зауваження. Навіть на дописи в соціальних мережах. Останній приклад це дописи у мережі Facebook Святослава Макітри про вирубку лісів у Лазещинському лісництві в напрямку гір Говерли та Петрос із докладним описом ситуації та цифрами.

Подібне пояснення було і нещодавно щодо вирубки на Мукачівщині, на Червоній горі, коли управління опублікувало всі дані щодо вирубок і закрило питання, не давши йому набути популістської безпідставної критики.

Ну і по-п’яте: керівництво Закарпатського ОУЛМГ, схоже, не має наміру закривати очі на порушення з боку самих лісівників. Останній приклад з Великоберезнянщини. Так при перевірці Лютянського лісництва ДП «В.Березнянського ЛГ» виявлені порушення лісового законодавства, а саме незаконна рубка в кількості 108 м³, матеріали перевірки передані в правоохоронні органи. Якщо подібне відбувається за сприяння самих лісівників, тоді -- «з валізами і на вихід». «Дав чітке доручення виявляти порушення, реагувати на звернення громадськості та при виявленні порушень вдаватися до покарань. Особливу увагу ми приділяємо незаконним рубкам. Бо лише такі факти свідчитимуть, що представники лісової галузі працюють на благо Закарпаття та збереження природи Карпатських лісів. До того ж, закарпатців прошу бути небайдужими й реагувати на незаконні рубки та перевезення деревини без ознак електронного обліку. Ще раз наголошую, що боротьба з порушниками у лісовій галузі буде не декларацією намірів, а реальною і жорсткою», - заявившеф закарпатських лісівників Валерій Мурга.

Таким чином у громади Закарпаття повився шанс:

-          фільтрувати неправдиву інформацію про вирубки лісів і отримувати офіційні дані щодо цих вирубок.

-         боротися з несанкціонованими вирубками лісів і отримувати при цьому сприяння офіційного органу – управління лісо-мисливського господарства.

-         разом з управлінням брати участь у контролі над лісами та їх відновленням.

Все це разом дає змогу врятувати ліс в Закарпатті і при цьому раціонально вести діяльність, надаючи можливість заробітку тисячам людей, які задіяні в лісовому господарстві.

Василь Король, Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com