В Ужгороді можуть збудувати дві міні-ГЕС

Рішення про будівництво двох міні-гідроелектростанцій на річці Уж біля стадіону "Авангард" та біля парку "Підзамковий" можуть ухвалити на айближчій сесії міськради. 

У проекті рішення йдеться:

Розглянувши звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатське енергетичне товариство" №7/14 від 27.11.2014р., керуючись статтею 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 4.1. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Мінрегіонбуду 16.11.2011р. № 290, міська рада ВИРІШИЛА:

1. Погодити товариству з обмеженою відповідальністю "Закарпатське енергетичне товариство" розроблення за власні кошти містобудівної документації - детальних планів території для розміщення міні гідроелектростанцій на річці Уж біля стадіону "Авангард" та біля парку "Підзамковий".

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Закарпатське енергетичне товариство" розробити містобудівну документацію у визначеному наказом Мінрегіонбуду 16.11.2011р. № 290 порядку та подати на затвердження міської ради. 3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури та екології (Погорєлов А.В.)

На Закарпатті питання спорудження ГЕС є каменем спотикання уже не перший рік. Області пропонували розити мережу міні-ГЕС, однак екологи і місцеве населення виступило проти  спорудження 360 міні-ГЕС. 

«При спорудженні малих ГЕС зберігається вода, забезпечується регуляція стоку річок, вирішується проблема повеней, а також маловоддя. Створюється високорозвинена водна рекреація. Крім того, припинилося б вирубування лісів на паливо, до 4 мільйонів кубометрів якого закарпатці вирубують щорічно», — зазначає Анатолій Петровський, експерт із будівельного проектування, енергозбереження, чистої енергетики у матеріалі  газеті "РІО" .

Найбільш досконала на Закарпатті — Теребле-Ріцька ГЕС, збудована в 50-х роках. Але сьогодні її водоймище дуже забруднене сміттям. Раніше неї, за часів Чехословаччини і в повоєнний час, були збудовані близько 50 малих ГЕС. Але коли створилася енергетична система Радянського Союзу, малі ГЕС не змогли забезпечити діяльність великих підприємств і Закарпаттям протягнули лінії електропередач. Хоча потужні ЛЕП теж втручаються в екосистему і завдають їй збитків. 

Міні-ГЕС на Закарпатті мають негативну історію, пов’язану зі спорудженням і експлуатацією ГЕС у селі Тур’я Поляна. Збудована понад рік тому фірмою «Комерцконсалт» станція спричинила чимало проблем селу і завдала непоправних збитків природі. У криницях у центрі села зникла вода, а через низький рівень води в річці Шипіт зник харіус європейський, який до запуску ГЕС був звичним представником водної фауни.

«Обікрали людей і завдають шкоду природі, — говорить про створення ГЕС у селах Тур’я Поляна, Білин та Красна Анатолій Петровський. — Станція має належати місцевій громаді й нікому іншому. Це їхній Божий дар, тому лише вони — власники і розпорядники ресурсу. Підприємці можуть вигідно і ефективно брати участь у таких проектах і отримувати значно кращі дивіденди. А ситуація в усіх трьох селах, де збудували ГЕС, нагадує колонізаторське захоплення. Вони не вирішили питання збереження води. Тепер у людей немає води. Люди сердиті, погрожують зруйнувати станцію і мають на те право».

Вирішити проблему можна, розповідає експерт. «Потрібно, щоб сільська громада у процесі спорудження ГЕС була головною дійовою особою. А власник хай отримує дивіденди, — вважає Анатолій Петровський і додає: — У гідроелектростанціях мають бути зацікавлені сільські громади. Це вони мають бути власниками і розпорядниками міні-ГЕС, тому що вони споживатимуть енергію. У ставках, які створюють для зберігання води, зможуть розводити рибу, продавати її. Крім того, в селах будуть рекреаційні зони — цілі мережі турбаз. Туристи будуть захоплені красою наших гір, будуть відпочивати біля водоймищ. Вважаю, що Закарпаття могло би прийняти до мільйона туристів за рік. Крім того, закарпатці будуть обслуговувати гідроелектростанції та інші водногосподарські об’єкти, відтак матимуть роботу. Вони зможуть продавати вирощену продукцію майже в межах області». 

Анатолій Петровський також розповів про те, як можна створити в Ужгороді природний аквапарк. 

 «Якщо неподалік «Нової лінії», де протікає Уж, збудувати греблю, іншу греблю поставити вище залізничного мосту в районі Радванки, тоді Уж у центральній частині міста став би повноводним. У такий спосіб піднявся би рівень води. Її течія була би сповільнена. Зате тут могли би бути човнові станції, повноцінні пляжі, водні атракціони. Це комплексне освоєння водного ресурсу річки Уж. Від кордону до Невицького був би суцільний аквапарк для ужгородців і для туристів. 

На базі гребель потрібно збудувати гідроелектростанції. Використовуючи водотік, малі ГЕС виробляли би електроенергію. У такий спосіб можна повністю забезпечувати Ужгород електроенергією для освітлення, опалення, приготування їжі. Вартість такої енергії була би значно меншою, ніж традиційного газу чи навіть електрики, яку до нас транспортують із сусідньої Івано-Франківщини», — розповідає Анатолій Петровський. 

Щодо проблем, які можуть стати на заваді постійному водозабезпеченню, є нерівномірність води: на Закарпатті то мало води, то багато. Однак цю проблему теж можна вирішити, зазначає експерт. У місцях стоку потрібно зробити ставки для збирання води. Під час відлиги можна було би створювати запас води. А біля цих ставків збудувати свої гідроелектростанції. І людям, особливо в гірській місцевості, не потрібно буде вирубувати ліс для обігріву чи приготування їжі. 

Зовсім протилежну думку щодо будівництва міні-ГЕС у центрі міста висловлює у групі Ужгород в соцмережі Фейсбук еколог, кандидат біологічних наук, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття Оксана Станкевич-Волосянчук:

"Ідея будувати МГЕСи в центрі міста - маразм. Підняття рівня води в річці автоматично відгукнеться підняттям рівня води в ужгородських підвалах. Райони набережних, "Авангарду", ОДА, стара чеська забудова вже можуть приготуватися чиряти воду. Ідейні забудовники чомусь забувають, де і як будований Ужгород. Ще на початку ХХ ст. на місці пл. Народної було болото. Чехи цілі квартали побудували на болотах. Та й далі на лівобережжі - це місце, де Уж розпадався на тисячі маленьких рукавів. Чехи недаремно будували Ужгородську та Оноківську ГЕС за межами міста й спеціально відвели для цього відкритий дериваційний канал. Ось так. До речі, потужності цих двох МГЕС разом (біля 5 МВт) колись було досить для живлення маленького довоєнного і повоєнного Ужгорода. Зараз - це крапля в морі. Такою самою краплею буде енергія від планованих двох МГЕС. Сонячні колектори для нагріву води на кожній багатоповерхівці заощадять більше електроенергії, ніж згенерують ті дві. Але ж "зелений тариф"... Комусь буде хочеться тих грошиків...". 

Відтак наразі залишається чекати рішення міськради, а також сподіватися на те, що у разі спорудження міні-ГЕС в Ужгороді користі від них буде більше, ніж шкоди.