Як хлориди із Солотвинського солерудника отруюють Тису

Солотвинський солерудник залишається небезпечною зоною екологічного лиха в Закарпатті не тільки через провалля, але й стічні води 

І якщо ще в червні цього року представники уряду Угорщини цікавилися тим, щоб інвестувати в реставрацію солерудника, то наразі представники Євросоюзу вивчають Солотвинський солерудник в плані недопущення техногенної катастрофи.

Руйнівні процеси на солеруднику почалися ще в 2004 році. Але Міністерство надзвичайних ситуацій України вперше підтвердило державний рівень надзвичайної ситуації в Солотвині лише в 2010 році. Ще 9 грудня 2010 року тодішній Міністр МНС закарпатець Віктор Балога звернувся до тодішнього прем’єр-міністра Миколи Азарова терміново провести міжвідомчу науково-екологічну нараду з питань подальшого використання соляних ресурсів Солотвинського рудника.

У 2013 році Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення ліквідувати ДП «Солотвинський солерудник». Відповідне рішення ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів. На ліквідацію та екологічну реабілітацію території впливу гірничих робіт ДП «Солотвинський солерудник» повинно було витрачено 339 млн. грн., очікувана тривалість робіт — 7 років.

Для довідки: Державне підприємство «Солотвинський солерудник», що спеціалізувалося на видобуванні кам’яної солі Солотвинського родовища підземним методом двома шахтами №8 і №9 (введені в експлуатацію відповідно в 1986 та 1975 роках), на даний час  ліквідоване (створене ДП «Виробнича дирекція з ліквідації ДП «Солотвинський солерудник»). У гірничих виробках шахт №8 та №9  були розміщені дві алергологічні лікарні (українська та обласна, які на даний час теж не працюють).

Найбільшою небезпекою вважалася та, яка безпосередньо стосувалася мешканців селища Солотвино через величезні провалля. Щоб виселити людей із небезпечної зони розпорядженням Кабінету Міністрів було виділено понад 70 млн. грн. на побудову сучасного містечка поблизу села Теребля. Всього в зоні небезпеки перебуває 342 особи. У Тереблі збудовано 116 квартир у 8 багатоквартирних будинках, 17 індивідуальних житлових будинків садибної забудови, загальноосвітній навчальний заклад на 330 місць, дошкільний навчальний заклад на 140 місць, інженерні мережі водопостачання, водовідведення, електропостачання та дорожню інфраструктуру. Люди із Солотвина неохоче переселялися в нове містечко.

Але ще більшою небезпекою може бути забруднення стоків соляних шахт вод Тиси.

Справа в тому, що внаслідок часткового призупинення відкачування шахтних вод значно збільшився приток поверхневих і підземних вод до родовища, що призвело до затоплення гірничих виробок IV та V горизонтів шахти №8, утворились окремі карстопроявлення з провалом земної поверхні. Підземні води  родовища утворюються за рахунок інфільтрації атмосферних опадів та підземного стоку річки Тиса. Проходячи поверхнею соляного тіла, вони частково насичуються сіллю. Родовище кам’яної солі не має водозахисної товщі порід і частина підземних вод потрапляла у гірничі виробки шахт, де за рахунок вимивання солі додатково насичувалась хлоридом натрію.

У липні 2002 року внаслідок значного притоку води шахту №9 було повністю затоплено.

Аналіз державної статистичної звітності використання води підприємства ДП «Солотвинський солерудник» показує, що у річки суб’єкт господарювання  з 1990 року здійснював скид шахтних вод від 1,6 до 3,3 млн. м. куб протягом року. Найбільше шахтних вод у Тису було здійснено в період інтенсивної відкачки шатних вод протягом 2006 – 2008 років. В той час підприємство максимально задіяло весь наявний технологічних ресурс, щоб врятувати виробництво та зберегти алергологічні лікарні в середині шахт. Тоді скид шахтних вод у  Тису складав від 8,65 тис. м3 на добу до  9,08 тис. м3 на добу.

Питання можливого забруднення  Тиси шахтними водами Солотвинського солерудника неодноразово обговорювалось на робочих зустрічах експертів України та Румунії, України та Угорщини з питань оцінки якості прикордонних вод басейну р. Тиси.

Так, в 2008 р. було зафіксовано, незначне підвищення концентрації хлоридів в р. Тиса в літній та зимовий меженний періоди. Скид шахтних вод в р. Тиса на ділянці Сарасеу (Румунія) - Солотвино (Україна) бувпостійним протягом багатьох років і не був наслідком будь-якої надзвичайної ситуації.

Тим не менше, викиди хлоридів у Тису викликають резонанс у суспільстві. Найбільше занепокоєні країни басейну Тиси та Дунаю.

На сьогодні закарпатські спеціалісти заспокоюють колег і констатують, що за результатами аналітичних досліджень української та румунської сторін концентрації хлоридів в прикордонних водах р. Тиса не перевищують гранично-допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення.

За даними багаторічних спостережень концентрація хлоридів в контрольному створі на р. Тиса, який знаходиться на відстані 500 мнижче від місця випуску шахтних вод, навіть у меженний період не перевищує 17-18 мг/дм³. Коли працював Солотвинський солерудник, вміст хлоридів у поверхневих водах річки Тиса складав від 150 до 180 мг/дм³, що менше гранично допустимої концентрації згідно вимог і норм українського законодавства для водойми рибо-господарського водокористування (норма 300 мг/дм³).

На основі проведених досліджень концентрація хлоридів в р. Тиса нижче смт. Солотвино залежить від витрат води, і в літній або зимовий меженний період може підвищуватись, але не вище гранично допустимої концентрації. Ситуація з вмістом хлоридів в р. Тиса знаходиться під постійним контролем лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Управління водними ресурсами Тиси. Так, 10 серпня 2016 р. відбувся спільний українсько-румунський відбір проб води з р. Тиса. За результатами аналізів, вміст хлоридів у поверхневих водах р. Тиса в смт. Солотвино не перевищує 5,6 мг/дм³, в м. Тячів – 12,6 мг/дм³ при нормі 300 мг/дм³.

Тому шум, який виник в суспільстві, в тому числі у наших закордонних сусідів, навколо небезпеки забруднення річки, сьогодні можна вважати безпідставним.

Ну і ще одне важливе питання це – яку ж воду вживають мешканці самого Солотвина. Наразі водопостачання питної води та відведення стічних вод на території селища Солотвино Тячівського району здійснюють комунальні підприємства «Води Солотвина» та «Комунальне підприємство по водопостачанню та водовідведенню». В той же час, більшість суб’єктів господарювання (власники готельно-оздоровчих комплексів) на території селища самовільно використовують водні ресурси, не маючи дозволу на спеціальне водокористування. Управління водними ресурсами Тиси неодноразово зверталося до місцевих органів влади вирішити питання щодо функціонування оздоровчих комплексів на території смт. Солотвино.

Як відомо, Мінагрополітики України спільно із Міненергобудом України та Закарпатською облдержадміністрацією розроблено комплексну програму «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства «Солотвинський солерудник», яка потребує відповідного фінансування. Безумовно, питання якості поверхневих вод р. Тиси є вкрай актуальним, але на нашу думку, набагато важливішим і актуальнішим є вирішення питань безпеки проживання місцевих людей, забезпечення їх якісною питною водою і, звичайно, розвиток рекреаційно-оздоровчого комплексу в селища Солотвино. 

Prozak.info за матеріалами Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса (БУВР Тиси)