Як побороти проблему паводків на Закарпатті
Паводкам на Закарпатті сприяє не тільки велика кількість опадів, але й вирубка лісів, неправильне транспортування деревини, а також туристи, які витоптують грунт.
Яким чином ліс впливає на водні ресурси? Дерево – це парасолька. Вода у вигляді дощу накопичується на листках, деякі краплі відбиваються і утворюють вологу хмарку навколо рослини. Потім через органи дерева дощова вода потрапляє у корінь, а згодом – у ґрунт. Якщо таких природних зонтів немає, то вода стікає з гори безпосередньо у річку. Хворі дерева, а таких у наших лісах 9 із 10, погано виконують цю функцію.
Існують певні комп’ютерні програми, куди можна включити інформацію про довколишній ландшафт (ліс, річки, луки тощо) і оцінити їхній вплив на водний баланс.
У Перечині, в урочищі Бабайово з жовтня 2013 року діє проект технічної допомоги «HYDROFOR: системи оптимального ведення лісового господарства, спрямовані на посилення гідрологічної ролі лісів у попередженні паводків у басейні річки Бордоґ». Він реалізується у рамках програми Транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Україна, за фінансової підтримки Європейського Союзу. Виконавцями проекту є ГО «ФОРЗА» та Національний лісовий центр Словаччини та УкрНДІгірліс.
«Після паводків 1998 та 2001 років, лісівників часто звинувачують у тому, що неправильне ведення лісового господарства сприяє цьому стихійному лиху, – розповідає Леся Лойко, голова ГО «ФОРЗА». – Надмірна рубка і неправильне транспортування дерев призводить до швидкого стікання води з гір, і, як наслідок, підтоплення територій. Разом з Словацькими партнерами ми вирішили подивитися на цю проблему ближче, зробити висновки і дати рекомендації працівникам лісового господарства».
Територію для здійснення проекту обрали дотичну до кордону: західна частина Закарпатської області і Східна частина Словаччини, тобто водозбір річки Бордоґ (водна артерія р. Тиса). В Україні – це шість державних підприємств лісового господарства, які розташовані в басейнах рік Уж і Латориця. Організатори вірять, що вдасться сприяти гармонізованому попередженню паводкових ризиків шляхом посилення гідрологічної ролі лісів та покращення практик ведення лісового господарства.
На початку проекту була зібрана детальна інформація про територію дослідження, яка стала основою для створення комп’ютерних моделей цією природної зони з метою передбачити наслідки згубної діяльності людини на водозбір. Пізніше результати моделювання і досліджень представили лісівникам. Такі зібрання вже проводилися в Словаччині, в Україні на Перечинщині, у планах – Свалявщина.
«У 1985 році у Мехіко на міжнародній конференції вперше прозвучала пропозиція, з огляду на динаміку нищівних кліматичних явищ, усім гірським державам, Україні в тому числі, вести управління природними ресурсами за водозбірним принципом, – розповідає Юрій Дербаль. – На жаль, це була всього лише рекомендація, адже від того, як ведеться лісове і сільське господарство, як будуються лісові дороги, лінії електропередач, газопроводи - залежить рівень води у річках. Для ефективного попередження паводків потрібно гармонізувати усі галузі економіки. Ліс – це найкращий захист від стихії. Якщо би ми поводилися з ним правильно, то не потрібно було би витрачати великі кошти на будівництво дамб».
«Це вже справа принципу: вносити свої кошти для постійної підтримки цього природного ресурсу. Людина не усвідомлює всю цінність лісу. Зараз олігархи володіють величезними скважинами і безкоштовно використовують багато кубометрів води. Якби ця послуга оплачувалася, то лісники перед вирубкою дерев задумувалися, що буде вигідніше: продати деревину чи зберегти її і отримувати кошти за воду,» — ділиться думками Юрій Дербаль.
Що радять експерти для уникнення паводків на Закарпатті
- Вкрай важливо створювати трелювальні волоки, якими можна не шкодячи лісу перевозити деревину.
- Не витоптувати землю в лісі і не залишати коріння дерев оголеними. Така рослина не те, що не може переводити воду в ґрунт, вона навіть немає на чому триматися. Саме через це багато гектарів лісу щороку знищує вітровал.
- Прокласти спеціальні стежки з деревини або каменю проти витоптування грунту.
- Для досягнення вагомих результатів потрібно внести деякі зміни у законодавство України у лісовій галузі.
- Необхідно підготувати рекомендації для уряду щодо оплати за послуги лісу, котрими всі користуються і ніхто не платить. Ми купуємо воду у водоканалу і не задумуємося над тим, що її створює ліс.
Наразі проект доходить до свого завершення. Наприкінці жовтня вийде монографія з результатами досліджень. Представники ГО ФОРЗА вірять, що своєю діяльністю зможуть відновити ліс і наштовхнуть мешканців Закарпаття на думки про збереження цього подарунка природи.
Наталія Білей, студентка відділення журналістики УжНУ