Дитячий психолог: Звідки беруться образливі слова?
«Годі скиглити! Як тобі не соромно! Якої думки про тебе будуть інші люди? Будеш балуватися — упадеш! Чому ти так дивно поводишся? Я — остання літера абетки! Звідки в тебе тільки руки ростуть? Недотепа! Рот закрий! Тебе ніхто не запитує. Мало, чого ти хочеш. А розумніше ти нічого не міг придумати?».
Знайомі слова?
Багато з нас пам’ятають ці образливі слова й фрази, що нам доводилося чути у своєму дитинстві від значущих для нас дорослих. Ці слова дотепер продовжують звучати в наших головах, незважаючи на те, що ми вже виросли. Вони продовжують впливати на наш кругозір, самооцінку, сприйняття життя й ставлення до себе й інших людей.
Поєднує всі ці слова й фрази цілковита відсутність поваги до особистості дитини, її почуттів, а також бажання дорослого довести свою перевагу над нею і підкорити її своїй волі.
Чи допомогли ці фази вам чогось навчитися?
Сумніваюся!
Будучи дорослими, ми, на жаль, часто продовжуємо вже «на автоматі» робити подібні безглузді зауваження своїм дітям.
Нумо конструктивніше доноситимемо до дітей те, що прагнемо до них донести. Я дуже хочу, щоб дорослі припинили говорити ці слова своїм дітям. Тому що це принизливо, образливо й боляче. Тому що це не вчить дитину поважати інших людей і поважати себе. Через ці слова дитина зневірюється, запевняється у власній неповноцінності.
Я дякую всім, хто знайшов мужність і поділився своїми спогадами з дитинства. Завдяки вашій участі я склала список фраз, яких потрібно уникати в спілкуванні з дітьми.
Коли читатимете фрази нижче, поставте собі, будь ласка, одне важливе питання: «Як би я почувався(лася), якби мені сказали такі слова?»:
- Не розумуй!
- Не будеш гарною дівчинкою — отут залишу (назад у пологовий будинок віднесу)!
- Мало чого ти хочеш!
- Про те, що ти — дурна, поки тільки ми знаємо. Не варто всім про це розповідати!
- Помовчи, за розумну зійдеш!
- Чому ти не можеш бути як усі нормальні діти (люди)?
- Руки ростуть з попи! Тільки ламати вмієш, більше нічого.
- З жиру бісишся!
- У всіх діти як діти, а у нас — чорт знає що!
- Не вий! (коли дитина співає або плаче)
- Ти зазнаєш поразки!
- Стули пельку, тебе не запитують!
- Я — остання літера абетки!
- Звідки в тебе тільки руки ростуть?
- Розуму немає — уважай, що каліка!
- Прагнути не шкідливо!
- Ти товста й нікчемна, ти ніколи не зможеш схуднути!
- Із твоїми мізками ти нічого в житті не досягнеш!
- Тобі слон на вухо наступив!
- Тебе ніхто не запитує!
- Не велике цабе!
- Годі рюмсати!
- Пишеш як курка лапою!
- Більше думай!
- Яка ти некрасива, коли плачеш!
- У цьому будинку твого нічого немає!
- Нетяма!
- Годі скиглити!
- Що люди подумають? Усі діти, як діти, а ти…
- Усі люди з гівна цукерки роблять, а ти із цукерок — гівно!
- Кара ти Господня!
- Не вмієш — не берися!
- У тебе не руки, а гаки!
- Немічний!
- Багато прагнеш — мало отримаєш!
- Викапаний татусь!
- Дурепа!
Цей список можна довго продовжувати…
Щоразу, коли вам хочеться сказати щось подібне своїй дитині, поставте собі питання: «Зміг(ла) би я сказати такі слова людині, яку поважаю й стосунки з якою ціную?».
Цікаво, що ми практично ніколи не дозволяємо собі говорити таке в спілкуванні з дорослими — своїми друзями, знайомими, колегами по роботі, родичами, сусідами. Навіть якщо ми дуже незадоволені, ми не говоримо дорослим таких слів. Тому що добре розуміємо наслідки, усвідомлюємо, як це непристойно й некрасиво так говорити, як це боляче й неприємно іншій людині. Ми також розуміємо, що надовго зіпсуємо взаємини із цією людиною. Але чомусь це розуміння не поширюється на наших дітей!
Пам’ятайте: усі ці слова й фрази надовго залишаються в пам’яті дитини й дуже часто стають її внутрішнім голосом, зневірюючи її й залишаючи психологічні шрами.
Матеріал підготувала практичний психолог Ольга Сергіївна Чепур.