image

Ужгородські дитсадки дослідили на енергоефективність

Оцінку енергоефективності освітніх закладів у Закарпатській області вже другий рік поспіль здійснює РМЕО «ЕКОСФЕРА». На основі питомих показників щомісячних витрат електроенергії та об’ємів природного газу/дров/гкал на 1 м2 приміщення визначається клас енергоефективності тієї чи іншої освітньої установи.

Енергоефективність будівель визначається класом енергоефективності від А до G, де А означає високу енергоефективність, а G, відповідно, найнижчу. У Німеччині, до прикладу, кожна будівля – бюджетна установа чи житловий будинок – має свій паспорт енергоефективності, де зазначений її клас, а отже, і рівень споживання електроенергії, тепла, води, - повідомляє Прес-служба РМЕО «ЕКОСФЕРА».

Минулого 2015 року у всіх дитячих садочках м. Ужгорода були замінені вікна на пластикові енергозберігаючі. Маючи результати оцінки енергоефективності за минулий опалювальний сезон 2014-2015 років, цікаво було порівняти, як змінилась енергоефективність приміщень дитячих садочків в обласному центрі після їхнього утеплення завдяки заміні вікон на енергозберігаючі в сезон 2015-2016.

У м. Ужгороді працюють 23 ДНЗ. Вони розташовані у приміщеннях радянської та ще дорадянської доби, тому годі сподіватись на їхню високу енергоефективність класів A іB. За результатами оцінки енергоефективності приміщень дитячих садків до класу С в опалювальний сезон жовтня 2014 – квітня 2015 року потрапили ДНЗ № 7, № 20, № 29 та № 36. Енергоефективність класу С таких приміщень, як правило, досягається після проведення усіх заходів з енергозбереження, тому не відомо, чи витримувалась у цих дитячих садках у цей опалювальний сезон санітарна температура 21 0С. Не даремно у сезон 2015-2016 років енерговитрати на рівні класу С збереглися лише у двох дитячих навчальних закладах – № 20 та № 36. Енергоефективність дитячих садочків № 7 та № 29 цієї зими була оцінена класом D, як і у садочках № 6, № 8, № 19 та № 38. Енергоефективність цих чотирьох ДНЗ залишилась на рівні опалювального сезону 2014-2015 років. Однак енергоефективність ДНЗ № 21, № 39, № 40 та № 42 знизилась у сезон 2015-2016 року порівняно з попереднім з класу D до класу E та класу F (ДНЗ № 42). Це несподівана тенденція в умовах теплої зими, де найхолоднішим місяцем був січень, але витрати у цьому місяці на опалення, порівняно з груднем та лютим, у переважній більшості дитячих навчальних закладах були найменші. Та ще й з огляду на заміну вікон та центральних вхідних дверей, яка була проведена у всіх дитячих садках міста у 2015 році, а деякі садочки, як № 6, мають ще й утеплений фасад. Погіршилися показники енергоефективності порівняно з минулим сезоном і у ДНЗ № 1 (з класу Е до класу G), ДНЗ № 12, № 15, № 16 та № 26 (з класу Е до класу F). Підвищилась енергоефективність лише у ДНЗ № 6 (з класу E до класу D), ДНЗ № 31 (з класу G до класу Е) та ДНЗ № 2 (з класу G до класу F). Цьогоріч у ДНЗ № 1 було завершено будівництво автономної котельні, що дає надію про підвищення енергоефективності цього садочка, а отже, й суттєву економію бюджетних коштів.

Порівнявши енергоефективність приміщень дитячих навчальних закладів двох опалювальних сезонів з врахуванням проведених за кошти міського бюджету заходів з енергозбереження цих приміщень у 2015 році, можна зробити висновок, що питомі показники витрат енергоносіїв в деяких випадках, навіть, погіршились. В деяких випадках можна говорити про те, що у садочках мали місце перетопи, коли у приміщеннях ставало настільки тепло, що доводилось зимою тримати вікна у постійному режимі провітрювання, а це суперечить правилам енергозбереження. Однак основною помилкою при здійсненні будь-яких заходів з енергозбереження в бюджетних установах є повна відсутність першої ланки енергоменеджменту – енергоаудиту. Тому заходи проводяться без врахування специфіки приміщень та оцінки тепловтрат. Таким чином дитячі садочки з дуже низькою енергоефективністю (класи E-G) в Ужгороді складають 60 % цих закладів, а кошти платників податків викидаються на вітер.

Однак для Ужгорода є добра новина – у 2016 році у місті запроваджується система енергоменеджменту. Енергоменеджер міста через програмне середовище "Енергобаланс" контролюватиме витрати енергоносіїв – тепла, електроенергії та води – в усіх бюджетних установах міста. Це дозволить негайно реагувати на перевитрати на окремих об'єктах, виявляти причини перевитрат й швидко ліквідовувати їх. Завданням енергоменеджменту є також підвищення енергоефективності бюджетних установ через проведення енергоаудитів та послідовних заходів з утеплення та усунення "коридорів" втрат тепла, заміну ламп розжарювання на лампи ЛЕД, а також зміну систему поведінки людей. Сподіваємось, що ця система запрацює вже у 2017 році, а місто матиме шанс стати першим енергоефективним містом в області.

 

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com