Як адаптувати дитину до першого класу, пояснює закарпатський психолог

Багато дітей готується вперше відправитися до школи. Схвильовані мами, а їх хвилювання передається дітям. Як допомогти дитині адаптуватися до таких серйозних змін в житті?

Всі діти різні, тому і звикати до школи кожний буде по-своєму. Одна дитина, увійшовши в колектив, відчуває себе як риба у воді, а інша хвилюється.

Це не залежить від віку. Набагато простіше вливатися в колектив та звикати до уроків тим дітям, які раніше ходили в дитячий садок. Якщо мама помітить, що дитині важко, вона втомлюється, краще забирати її після уроків та не залишати на продльонку. Адже в садку малюк має можливість поспати, а в більшості шкіл – ні.

До речі я вважаю, що в перший клас дитину краще віддавати в шість років, особливо якщо раніше він відвідував садок, хворів не часто та без ускладнень. Тестуючи малюків такого віку, я бачу, що практично всі вони готові до школи, тому їм не має сенсу витрачати ще рік в садку з молодшими дітками. Дитині просто буде скучно. Діти повинні постійно розвиватися, отримувати нові знання. Інша справа, якщо дитина хвороблива, відстає від однолітків. Тоді йому краще ще рік побути в садочку.

До речі, батькам потрібно відповідально віднестися до проходження медогляду. Наприклад, у дитини можуть бути проблеми із зором. В школі навантаження збільшується, і зір погіршиться ще більше. Якщо дитина погано бачить, чує, він може бути неуважним. Помітно також, що діти з гарним здоров’ям швидше адаптуються до змін в житті.

Важливо, щоб батьки самі не прищеплювали страхи. Коли я показую шестиліткам картинки з веселими та сумними обличчями і питаю, які емоції у них викликають думки про школу, декотрі обирають сумні обличчя. Це означає, що дитина боїться туди йти. Можливо, батьки говорили йому, що в школі потрібно багато вчитися, а на ігри часу практично не залишиться. Інколи малюк просто не впевнений у собі. Важливо, щоб батьки переконали дитину в тому, що в неї все буде виходити, допомогли йому стати впевненішим. Ні в якому разі неможна сварити за те, що він погано пише, малює, рахує. Він має відчувати підтримку батьків. Якщо мама або тато незадоволені, це знизить його самооцінку, до того ж він втратить інтерес до навчання.

Потрібно акцентувати увагу малюка на позитивних моментах. Наприклад, скажіть, що в школі він зустріне нових друзів.

Слідкуйте, щоб дитина вчасно лягала спати, достатньо гуляла на свіжому повітрі, не перевтомлювалась. Якщо йому важко навчатися, не завантажуйте його додатковими секціями. Важливо обмежити перегляд телевізору, комп’ютерні ігри до двох годин, бо у дитини може страждати нервова система, зір.

Обов’язково уважно слухайте, що розповідає вам першокласник. Можливо, у нього виникає конфлікт з якоюсь дитиною або вчителем. Важливо бути в курсі всіх подій, які відбуваються в житті дитини, намагатися впливати на ситуацію. Обов’язково розповісте вчителю про характер дитини, звичках свого малюка. Так ім. буде простіше налагодити контакт. Якщо спокійна та добродушна дитина стала агресивною, плаксивою, потрібно обов’язково поспілкуватися з вчителем та звернутися до психолога, так як це говорить про якісь проблеми в дитини.

Матеріал підготувала практичний психолог, Ольга Сергіївна Чепур.