Песимісти продуктивніші працівники за позитивістів

Вчені виявили, що песимісти часто виявляються продуктивнішими, роблять менше помилок і мають кращі навички спілкування, ніж їх позитивні колеги.

Прогресивні роботодавці часто вважають, що продуктивна успішна команда - це офіс, повний позитивно налаштованих, усміхнених людей. Однак дослідники дійшли висновку, що, якщо змушувати співробітників виглядати життєрадісними і веселими, ніж вони відчувають себе насправді, можна добитися протилежного результату - емоційного виснаження і замкненості. Особливо сильно від цього страждають жінки, оскільки від них частіше очікують проявів щастя і радості.

Тиранія робочої продуктивності

Повальне захоплення позитивним робочим настроєм з'явилося не так давно. Здавалося б, спроби підвищити задоволеність працівників повинні приносити користь як самим працівникам, так і керівництву. Однак стратегія корпоративного щастя досить швидко призводить до небажаних результатів.

Залежно від того, де ви працюєте, спроби підняти ваш бойовий дух можуть виглядати по-різному: починаючи від п'ятничної піци і закінчуючи приписами для працівників службового кафетерію зображати радість з ранку і до пізньої ночі. У довгостроковій перспективі такі поверхневі маніпулятивні техніки нічого не дадуть, так як швидко стануть звичними і рутинними. Часом благі наміри - такі, як можливість працювати вдома, - можуть призвести до розмиття меж між роботою та приватним життям. Це небезпечно тим, що негласна заборона на особисті емоції пошириться на всі сфери життя.

Правильного балансу можна дотриматися тоді, коли роботодавець намагається створити теплу робочу атмосферу і при цьому розуміє, що у співробітників є життя поза роботою, яке неминуче впливає на їх настрій. Не потрібно класти все на вівтар продуктивності, втрачаючи при цьому повагу до особистого життя співробітників.

Необхідність зображати радість протягом тривалого часу чревате проблемами з фізичним і психічним здоров'ям, починаючи від депресій і закінчуючи захворюваннями серцево-судинної системи.

Не можна стати щасливішим, постійно пригнічуючи негативні емоції.

Дослідники дійшли виводу, що натягнута чергова посмішка псує настрій її власникові і може навіть призвести до того, що людина захоче кинути роботу. Було також помічено, що жінкам придушення негативних емоцій дається важче, ніж чоловікам.

Про користь похмурих

Невдоволення є легким сигналом тривоги, який інформує нас про те, що ми зіткнулися з незнайомою і потенційно проблематичною ситуацією. В результаті ми підсвідомо насторожуємося і зосереджуємося. Сердита людина схильна краще розрізняти сильні і слабкі аргументи, ніж нейтрально налаштований співрозмовник. Це відбувається завдяки тому, що роздратування запускає механізми аналітичної обробки інформації.

Легка зневіра часом робить нас акуратнішими і уважнішими до деталей. Погіршення настрою стимулює критичне мислення і комунікативні навички.

Злість може слугувати поштовхом до пошуку нестандартних рішень. У малих дозах гнів стимулює креативність, і це відбувається тому, що в злості закладено багато енергії.

Однак сплеск креативності, спровокований злістю, не завжди виявляється довгим. Гнів - виснажлива емоція. Тому розлючені люди здатні генерувати цікаві ідеї швидко, але недовго.

Дівчина, посміхніться

На жаль, гендерна нерівність поширюється і на право проявляти власні емоції. Ми часто бачимо похмурих чоловіків, які займають високі посади. А от жінкам доводиться балансувати на вістрі ножа. З одного боку, мало хто захоче довіряти відповідальну роботу надто емоційній дамі. Так, група дослідників Мюнхенського технічного універсітету з'ясувала, що жінки, які випромінюють надмірну життєрадісність, рідше отримують високі посади. З іншого боку, агресивна непробивна кар'єристка теж навряд чи матиме успіх у колективу, начальства і ділових партнерів.

Неприкрита амбітність і відмова бути «приємною в спілкуванні» - це розкіш, яку на роботі можуть дозволити собі не всі жінки.

Жінки, які придушують свої справжні емоції, нерідко відчувають себе нещасними. Таке особливо часто спостерігається у працівниць сфери обслуговування і підтримки клієнтів.

Зусилля, які жінки в цих сферах змушені витрачати на контроль власних емоцій заради того, щоб створити в оточуючих потрібний настрій, називаються емоційною працею. За великим рахунком це означає подвійну роботу: вони не тільки технічно виконують свої обов'язки, а й експлуатують свою жіночність.

Тягар емоційної праці лежить переважно на представницях нижньої ланки працівників. Висококваліфікованим співробітницям легше відвоювати собі право на похмурість, ніж жінкам, зайнятим у сфері обслуговування.

Гра в позитив не варта свічок

Всі співробітники (а особливо жінки) виграють, коли їхній емоційний стан не диктується керівництвом і коли ним не намагаються маніпулювати заради вигоди компанії.

Які б зусилля не докладали керівники, щоб налаштувати команду на позитив, в довгостроковій перспективі це нікого не змусить працювати швидше і краще. Похмурий професіонал нічим не поступається веселому професіоналу, і він вже точно цінніший задоволеного дилетанта.