Закарпатські перевізники кажуть про знищення транспортної галузі
"Ситуація не лише на Закарпатті, а й в Україні вцілому, набула катастрофічного характеру, потребує негайного вирішення як на місцевому так і на загальнодержавному рівні. На сьогоднішній день існує реальна загроза знищення транспортної галузі в цілому", пише у своїй заяві, переданій нашому виданню, “Асоціація автомобільних перевізників Закарпатської області»
Черкаси, Одесса, Львів, Рівне, Полтава, Хмельницьк, Ужгород – міста, де перевізники б’ють на сполох намагаючись будь-якими шляхами звернути увагу на надмірно-критичному стані ринку пасажирських перевезень. В окремих випадках навіть вимушені застосовувати крайні заходи – самостійно регулювати тарифи, обмежувати кількість пільгових перевезень, скорочувати кількість рейсів, страйкувати. Невдоволення пасажирів зростає, перевізники почали покидати ринок перевезень, контролюючі органи на транспорті самоусунулися від вирішення проблем, органи місцевої влади бездіють… На ринку панує повний хаос…
Перевізники Хмельницької області вимагають збільшення тарифу з 40 копійок за один пасажиро-кілометр до 90, перевізники Закарпатської області з 37 коп. до 45 за один пасажиро-кілометр, Полтавської області з 35 до 45, Київ – з 35 до 60 і так в кожному регіоні України. При цьому підприємці розуміють, що зарплата населення не росте, значне підвищення вартості проїзду проблеми не вирішить, тому що у людей не буде грошей, щоб платити за проїзд. Замкнуте коло, розірвати яке, органи місцевої влади не поспішають. Ситуація потребує негайного вирішення на державному рівні.
Мова зараз йде не стільки про підвищення цін на перевезення пасажирів, як про те, що багато перевізників готові в умовах кризи припинити роботу з обслуговування населення повністю. Запчастини, паливно-мастильні матеріали , паливо подорожчали у 2-3 рази, обслуговування транспортних одиниць також зросло в рази! Погані дороги, а точніше бездоріжжя являється чи не найважливішим чинником невпинних поломок транспортних засобів і стабільне джерело доходів для чиновників. Адже в Україні найчастіше виконується «ямковий» ремонт, після якого дорога через декілька місяців знову в непридатному стані і вона знову стає перспективним джерелом збагачення для влади і проблемою для перевізників.
При цьому перевізники змушені перевозити пільгові категорії пасажирів. За них вони потім мають отримати компенсацію. Але держава має хронічну заборгованість перед перевізниками по компенсаціям за пільгове перевезення на міжміських, міжрайонних-приміських маршрутах що призводить до значної збитковості діяльності перевізників.
Існуючі тарифи не дозволяють компенсувати витрати перевізників та розвивати транспортну інфраструктуру в країні. Отже, існуюча тарифна система недосконала і вимагає реформування. Якщо держава встановлює тариф, то різницю між ним і реальною вартістю пасажирокілометру повинна також відшкордовувати. Необхідні негайні зміни підходів до державного регулювання тарифів на ринку пасажирських автобусних перевезень на маршрутах загального користування. Рахунок йде не на тижні а на дні… Вже на сьогоднійшній день на Львівщині перевізники самовільно скоротили близько 200 рейсів, в Хмельницькій та Закарпатській області обмежили кількість пільгових перевезень, в Одессі 33 маршрути відмовились міжміські рейси виконувати, на Рівненщині перевізники самовільно встановлюють тарифи... Якщо й надалі не буде здійснено жодних кроків для врегулювання ситуації, транспортний колапс не минучий…
Для того щоб економіка почала давати позитивні прогнози на майбутнє необхідно змінювати (ламати) систему, шукати нові шляхи та методи вдосконалення і контролю - реформування неминуче. Вивести країну з транспортної кризи може лише впровадження нової збалансованої мережі. «Обговорювати проблему» на рівні транспортних організацій та асоціацій вже занадто мало. Потрібно проводити роботу в масштабах держави, -- йдеться у заяві закарпатських перевізників.