30 шкіл Закарпаття відмовилися від газу
У школах Золотарева, Драгова та Копашнева наприкінці 2014-го – початку 2015-го були обладнані нові котельні, які дозволили відмовитися від споживання газу та ощадити бюджетні гроші.
Антон Довганич, директор Золотаревської школи, де навчаються понад 700 дітей, розповів, що з облаштуванням твердопаливних котлів у закладі стало тепліше – встановили два котли з опаленням дровами і вугіллям замість шести газових, і вийшли на більшу потужність. Що ж до економії, то, враховуючи здорожчання газу, за сезон мали б заплатити близько 500 тисяч гривень (стільки ж, до слова, і витратили на встановлення нових котлів та мережі), а з новим пальним – дровами і вугіллям – економлять від 40 до 50%. Тож окупність нової котельні становитиме близько двох років, остаточні параметри економії будуть відомі наприкінці опалювального сезону.
У школі в Драгові, де навчаються близько семиста дітей, теж задоволені економією за енергоносії. Директор школи Василь Бокоч розповідає: "Якби використовували газ, за сезон мали б заплатити від 630 тисяч гривень. Величезна сума! Тепер заплатимо від 350 до 400 тисяч. Остаточний підрахунок буде, як закінчимо опалювати, але заощадження відчутне". У Копашневі, котре теж має великий заклад, розрахований на близько тисячу учнів, то ситуація там подібна: нова котельня вже забезпечує 45% економії на енергоносії.
Як розповів голова Хустської районної ради Олександр Липчей, що протягом останніх місяців у районі сім навчальних закладів отримали нові котельні – за рахунок коштів держсубвенції у Золотареві, Олександрівці, Драгові та Копашневі, два проекти здійснені спільно з організацією ПРООН у Нижньому Селищі та Вертепі), і Данилівська ЗОШ переведена на альтернативне опалення коштом районного бюджету.
Ці котельні оглянув голова Закарпатської ОДА Василь Губаль.
Як у Золотареві, так і в Драгові і в Копашневі директори шкіл акцентують: на пальному економлять, але тепер в операторів котелень більше роботи, а також слід облаштувати приміщення для зберігання та підготовки дров. Керівник області наголосив: нарешті слід працювати як господарі, влада допоможе, але результат роботи залежить і від хазяйського підходу на місцях. Ідеться про оптимізацію процесу забезпечення шкіл твердим паливом. Керівник краю дав відповідні доручення, щоби налагодити механізм співпраці влади на місцях, освітніх закладів і держлісгоспів. Керівники шкіл, освітянської галузі у районі та самої Хустщини просто на об’єктах отримали завдання вирішити господарчі питання, пов’язані з роботою котелень: від утеплення теплотраси і до облаштування території біля котельні.
Підсумовуючи тему, голова ОДА акцентував на кількох результатах, що їх принесло облаштування нових котелень. По-перше, встановлені котли українського виробництва, а значить є робота підприємствам держави, також і краю, адже працювали і місцеві майстри. Також - кошти замість закупівлі газу надходять за дрова у держлісгоспи, значить, і закарпатці, які працюють там, отримують зарплату, а область - податки. По-третє, відмова від використання газу для опалення в бюджетних установах – це черговий крок до енергонезалежності України.
Наразі ж кошти, отримані краєм як держсубвенція для заходів енергозаміщення та енергозбереження, використана, результат роботи є, так само і проектів, здійснених коштом області та районів. Лише у Хустському районі за останні кілька місяців сім навчальних закладів отримали новітні котельні на твердому паливі. А в області таких – понад тридцять. Й окрім субвенції з державного бюджету, котра була виділена на ці цілі у розмірі 14, 6 мільйона гривень, були залучені кошти обласного та місцевого бюджетів та міжнародних проектів. У новому сезоні ці роботи продовжаться: обласна рада передбачила близько 36 мільйонів гривень на заходи з енергозаміщення та заощадження. Стратегічна мета – протягом 2015-го року повністю відмовитися від використання газу в опаленні бюджетних установ та перейти на альтернативні й економні способи опалення.