Агростраховий пул хочуть створити в Україні

Проблема українських аграріїв - у непрозорому ринку агрострахування, вважає керівник Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», доктор сільськогосподарських наук Гарі Роше. 

Він переконаний, що через таку ситуацію потерпають всі учасники агрострахового ринку і, насамперед, - сільгоспвиробники. Вони позбавлені можливості ухвалювати зважені рішення про вибір страхових компаній, з якими збираються налагоджувати співпрацю. В результаті, бажаючих отримати агрострахові послуги в Україні, попри стабільне посилення позицій аграрного сектору в національній економіці, наразі залишається вкрай мало.

Інтерв'ю з експертом записав Національний прес-клуб «Українська перспектива». Публікуємо деякі думки Гарі Роше щодо реформ в українському агросекторі:

"Страхування – це, в першу чергу, дані. Якщо нема даних, нема й страхування. Будь-які дії, до яких державні органи вдаються задля поліпшення агрострахування в країні, повинні ґрунтуватися, насамперед, на якості інформації. Тому щоразу, коли розмовляємо з представниками державних структур, які займаються питаннями агрострахування, ми підкреслюємо, що слід впровадити хорошу систему управління даними.

Насправді така система управління даними вже існує, її підготувала IFC. Вона цілком готова до застосування. Під час зустрічей в Міністерстві аграрної політики та продовольства та Нацкомфінпослуг, який є регулятором агрострахового ринку, ми повсякчас чуємо, що вони самі зацікавлені у впровадженні такої системи. Та проблема полягає в тому, що цим органам держуправління бракує ресурсів для швидкого та якісного її впровадження.

Вирішити проблему все-таки можливо, якщо ми скористаємося можливостями Агрострахового пулу. Він здатний збирати всі необхідні дані, які можуть бути використані для регулювання та планування діяльності агрострахового ринку. Більше того, Пул міг би надавати ці дані й іншим державним органам – відкрито та прозоро.

Окрім того, ми зацікавлені в тому, щоб у страхової компанії, яка продає страхові поліси, була достатня адекватність капіталів. Міжнародна практика вже давно розуміє, що розрахунок адекватності капіталу для цілей страхування сільськогосподарських культур дуже сильно відрізняється від розрахунку адекватності капіталу для інших цілей. Тож за відсутності такої інформації ми практично працюємо наосліп, не бачимо, що відбувається, куди ми рухаємося і як слід надалі поводитися.

Сільгоспвиробникам необхідна ця інформація, аби вони розуміли, з ким мають справу, - що це за компанія, які в неї є страхові продукти, наскільки вони якісні. А також наскільки чесно вона поводиться на ринку. Лише тоді сільгоспвиробники можуть ухвалити свідоме рішення про страхування своєї продукції і про те, з якою страховою компанією вступати в ділові стосунки.

Ми працюємо з сільгоспвиробниками по всій території України. І, на жаль, більшості страхових компаній вони не довіряють. Аграрії досить тісно спілкуються поміж себе, отже, інформація про ту чи іншу страхову компанію легко поширюється в їхньому середовищі. Особливо це стосується тих страховиків, які некоректно поводяться по відношенню до сільгоспвиробників.

Повторюся, але це дуже важливо: чим більше прозорої та чесної інформації про діяльність страхових компаній буде доступною на ринку, тим активніше сільгоспвиробники користуватимуться нею. І це сприятиме активізації самого агрострахового ринку.

Проект «Розвиток агрострахування в Україні» працює вже 7 років і весь цей час фінансується канадським урядом. Свою діяльність він завершує 30 червня цього року. Та вже з 1 липня реалізовуватиметься наступний Проект, однією із складових якого є агрострахування. Він охопить не лише Україну, але й низку сусідніх країн. Бо робота, яку ми проводили тут, викликала чималий інтерес серед інших держав регіону. Вони просять нас надати їм допомогу в розвитку агрострахування, і ми залюбки йдемо на таку співпрацю. Та весь той багаж знань та досвіду, що був напрацьований в Україні, залишиться тут і активно використовуватиметься.

Один із напрямків нашої роботи на найближчий час – створення агрострахового пулу в якості саморегулюючої організації. Маю сказати, що така модель не надто поширена в Європейському Союзі. Але там інша ситуація – існує система збору даних, їх використання для управління, для регулювання та для захисту прав споживачів. Українське законодавство сьогодні адаптується до європейського. Але потрібен якийсь проміжний період, скажімо, роки 3, щоб міжнародні підходи в цьому питанні стали прийнятними для України. З часом урядові органи зможуть напрацювати потенціал та перебрати функції саморегулюючої організації на себе. А поки що їх зможе виконувати Агростраховий пул. Ось така у нас пропозиція.