image

Мегабренд Закарпаття №6: «Вина Закарпаття»

Як ми повідомляли, голова Благодійного фонду імені Роберта Коха, директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття. 

На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесмена Володимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.

Цього разу ми представляємо мегабренд Закарпаття №6: «Вина Закарпаття»

Розділю проблему виноробства на три напрямки: промислове виноробство, малі підприємства та фермерські господарства.

ПРОМИСЛОВЕ ВИНОРОБСТВО представлене в краї СП «Айсберг» ЛТД, ЗАТ «СП «Котнар » і Ужгородським коньячним заводом. Коньячні проблеми я зачіпати не буду, хоча вважаю 4-и зірковий коньяк «Закарпатський» кращим ординарним коньяком України.

СП «Айсберг» ЛТД (торгові марки «Чизай», «Chateau Chizay», «Wine Berry») і ЗАТ «СП« Котнар » (торгові марки« Cotnar », «Vinia Bereg» , Wine) - сучасні промислові виноробні комплекси повного циклу виробництва, що мають свої виноградники, постійно збільшують їх площу і поставили перед собою мету виготовлення вина з власних виноматеріалів. Обидва підприємства входили до п'ятірки найбільших експортерів вина в Росію, що успішно пройшли перевірки грізного Онищенка з Росспоживнагляду. Зараз експорт до Росії призупинено, невеликі партії вина експортуються у США, Угорщину, Ізраїль, але підприємства працюють з перспективою на майбутнє. Я вважаю, що воно у них є.

Менш велике, але цілком промислове, виробництво вина в Закарпатті мало місце за часів СРСР і здійснювалося в радгоспах і на невеликих винзаводах. Найбільш відомі з них Середнянський, Бобовищанський, а також винзаводи в Берегові, Виноградові. Користувалися успіхом десертні й сухі вина «Середнянське», «Променисте», «Ізабелла», «Троянда Закарпаття», кріплені «Іршавське», «Ізабелла» та ін. Початок руйнування цих підприємств було закладено за часів Кучми, коли ввели 200 тис. грн за ліцензію на право виробництва і торгівлі вина. Любитель народних промислів і шановний гість закарпатських виноробних фестивалів, В.Ющенко обіцяв допомогти із зменшенням вартості ліцензії, але замість цього довів цю вартість до 500 тисяч грн., чим остаточно добив невеликих виробників вина.

У даний час, наскільки мені відомо, виробництвом виноматеріалів (продавати вина можна тільки на підприємстві або на фестивалях) займається тільки АГТП «Бобовище».

МАЛЕ ВИНОРОБСТВО В ПРИВАТНИХ господарствах поширене в Закарпатті з давніх часів. Кожен поважаючий себе закарпатець, при найменшій можливості, розіб'є у себе на подвір'ї чи на дачі виноградник і буде творити своє вино. Сам щорічно виробляю, цілком пристойною, літрів 10 «Кадарки» (тільки для найбільш шанованих гостей. Збереглася ця традиція і у молодого покоління закарпатців. Винороби Закарпаття - В.Анталовскій, Б.Варга, О.Ковач, Й.Машіка, К.Шош, В.Якоб та інші неодноразові учасники, призери та переможці різних міжнародних змагань виноробів. Продукцію наших фермерів ми можемо продегустувати на різних винних фестивалях області, а також в їхніх господарствах, багато виноробів створили дегустаційні зали. Але, за великим рахунком, всі вони поза законом, внаслідок все тієї ж ліцензії на 500 тис.грн.

У Закарпатті співтовариство виноробів, в цілому, консолідовано - створені і функціонують «Асоціація приватних виноградарів та виноробів Закарпаття», Лицарський винний орден Святого Венцеля і ряд об'єднань в районах області.

Незважаючи на сьогоднішні труднощі, виноробство на Закарпатті має позитивну динаміку.

Внесу деякі пропозиції, з моєї точки зору, що підсилюють позиції виноробства і обгрунтовують мегабрендів №6.

1. З моєї точки зору, доцільно створити Супербренд «Вина Закарпаття» або «Закарпаття» загальним (мегабрендом) для всіх виноробів Закарпаття, у тому числі для СП «Айсберг» і СП «Котнар». В принципі, вони і позиціонують свою продукцію, як закарпатські вина. Мегабренд може бути зареєстрований спільно підприємствами та Асоціацією виноробів Закарпаття. Промислові підприємства можуть почати використовувати додатково мегабренд в будь-який зручний для них час. Наявність спільного бренду для всіх виноробів Закарпаття, впевнений, принесе користь всім учасникам винного ринку.

2. Домогтися диференційованої вартості ліцензій для малих підприємств і фермерських господарств, для отримання можливості виробництва, розливу і продажу вина. Ці питання повинні пролобіювати обласна влада і народні депутати у Києві.

4. Фермерські господарства мають отримати можливість офіційного продажу свого продукту. Їхня ніша, на мій погляд, ресторани і спеціалізовані винні магазини. Середньоєвропейська вартість хороших вин зроблених вручну 5-10 $, що цілком окупається для фермерських господарств, які випускають пляшкову продукцію. Тому можливість продавати вина фермерами не складе конкуренцію промисловим виробникам.

3. В області є значна кількість запущених виноградників, що знаходиться в різних власників. Вважаю, необхідно розробити механізми передачі цих виноградників новим приватникам-інвесторам. Доцільно розділити зазначені виноградники на окремі ділянки, наприклад, до 50 га. Далі підписується інвестиційний контракт, згідно з яким інвестор повинен протягом п'яти-семи років посадити виноградник, поставити виробництво і створити туристичний об'єкт на території господарства: готель, ресторан або винний бар. Якщо виконані інвестиційні зобов'язання, то дозволяється викупити землю у власність, з умовою неможливості зміни її цільового призначення. Інвестиції в 1 млн $, при невтручанні держави і стабільності правил ведення бізнесу, цілком реально окупаються.

4. Наявність двох виноробних українських гігантів і фермерських господарств, з моєї точки зору, можуть дати поштовх розвитку нових бізнесів. Виробництво пляшок, сталевих ємностей, дубових бочок, пробок, етикеток, олов'яних капсул для пляшок і т.д.

5. Для просування бренду "Вина Закарпаття" необхідно проводити агресивну маркетингову політику. Як мінімум, в області це можливо.

6. В УжНУ на кафедрі виноробства розробити і впровадити курс маркетингу у виноробній сфері.

7. У всіх ресторанах області має бути представлений весь ряд закарпатських вин. Мені насилу віриться, що туристи з Європи або Південної Америки будуть у наших ресторанах вживати свої національні вина, які до того ж у кілька разів дорожчі. Природно любителі вина захочуть спробувати місцеве вино. Крім того, у всіх закладах вздовж міжнародних трас мають бути наші вина, з обов'язковим анонсом - «У нас можете насолодитися закарпатськими винами».

8. Для того, що б в ресторанах могли професійно запропонувати на вибір вина, в кожному поважаючому себе закладі, повинні бути сомельє. Думаю, що підготовлених сомельє в області мало (якщо такі взагалі є). Роблю свій висновок з сайту Асоціації сомельє України, де за всі роки всеукраїнських конкурсів сомельє з 2003 р по нинішній час, жодного учасника конкурсу із Закарпаття не було. Чи то закарпатські сомельє суперпрофесіонали і на такі конкурси не ходять, або ж таких у Закарпатті просто немає. До речі, більше всіх учасників щорічного конкурсу - зі Львова (батьківщини першого українського пива). Там чітко розуміють необхідність наявності професіоналів, в тому числі винних, в пристойних закладах. Що стосується підготовки сомельє, мені здається, було б логічним у підготовці сомельє взяти участь (фінансувати) і виноробним підприємствам, як однієї із зацікавлених сторін.

9. Підвищити рівень і якість проведення наших винних фестивалів. Запрошувати на фестивалі максимальну кількість ЗМІ, а в якості гостей обов'язково професійних сомельє.

Нічого захмарного і нереального, вважаю, в моїх пропозиціях немає.

Мегабренд №1: ВЕЗ

Мегабренд №2: Логістика

Мегабренд №3: Освіта

Мегабренд №4: Туризм

Мегабренд №5: Мистецтво

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com