Що чекає на фермерів Закарпаття з 20 вересня

Із 20 вересня набувають чинності статті закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». 

У Національному прес-клубі з аграрних та земельних питань обговорили новації ,які чекають всіх українських фермерів.

Більшість фахівців позитивно оцінюють новий закон, хоч і визнають, що принципи роботи доведеться змінювати докорінно.

«Згідно з цим законом, - зауважила заступник керівника Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська, - створюється єдиний компетентний орган. Наразі цю роль відіграє Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, яка згодом буде трансформована в Державну службу безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

В Євросоюзі, як наголошувалося під час засідання Прес-клубу, захисту прав споживачів надається пріоритетне значення. Український «харчовий» закон, за словами радника із питань харчового законодавства Проекту Міжнародної фінансової корпорації ( IFC, Група Світового Банку) «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Катерини Онул, також є проривом у захисті прав споживачів. «Тому нам треба зробити все, щоб ми споживали здорові та безпечні продукти, незалежно від того, чи виробляємо ми їх, чи ні».

Один із основних принципів безпечності харчової продукції в усіх розвинених країнах, нагадала Катерина Онул, полягає у відповідальності операторів ринку за свою діяльність. І кожен із тих, хто відступає від встановлених правил безпечності виробництва, зберігання, переробки та реалізації продукції, несе за це персональну відповідальність. Такий самий підхід запроваджує й український «харчовий» закон. 

Він також запроваджує систему управління безпечністю продукції НАССР. Остання, як відомо, була сформована ще кілька десятиріч тому американським космічним агентством NASA. Потреба в ній диктувалася необхідністю гарантування безпечності харчових продуктів для астронавтів, коли ті вирушали у довготривалу космічну подорож. Та невдовзі з’ясувалося, що саме таких підходів до безпечності харчування потребують і земляни. Відтоді технологія НАССР набула поширення не лише в США, а й на європейському континенті, в інших країнах світу.

 Фахівці називають систему НАССР «рятувальним жилетом для бізнесу», бо вона дозволяє йому самостійно і постійно контролювати безпечність та якість харчової продукції на всіх етапах її просування від поля до споживачів. І в разі виникнення якихось негараздів, оператори ринку можуть оперативно реагувати на їх ліквідацію. 

У країні нараховується 4,6 млн. особистих селянських господарств (ОСГ). Вони вносять вагомий внесок у сільгоспвиробництво. У таких секторах, як виробництво тваринницької, овочевої, плодово-ягідної продукції, ОСГ виробляють левову частку її загального обсягу. Тож постає питання, а що робити з ОСГ – впроваджувати в них хоча б елементи простежуваності сільськогосподарської продукції?

Над вирішенням цієї проблеми «АгроІнвест» працює вже протягом року. Зокрема, для малих сільгоспвиробників розроблено два посібники – методичні рекомендації. Один стосується сфери впровадження елементів системи НАССР для тваринницької продукції, а другий – для рослинницької продукції. Матеріал подається в популярній формі, щоб виробникам було зрозуміло, як діяти на практиці з максимальною вигодою для себе.

Також «АгроІнвест» підготував 24 консультанти, які можуть надавати допомогу дрібним сільгоспвиробникам у підготовці ними пакетів документів для того, щоб проводити сертифікацію чи запроваджувати елементи системи управління безпечністю продукції НАССР у практику. Така робота здійснюється в шести регіонах. Вона поширюється на сферу м’ясо-молочної продукції, на зберігання та передпродажну підготовку овочів та фруктів. «Досить складно, але процес пішов», - сказав Микола Гриценко.

Однією з проблем впровадження системи НАССР в Україні є подвірний забій худоби. Віднедавна почала поширюватися думка, ніби ця проблема вже остаточно вирішена. Та Микола Гриценко запевняє, що це зовсім не так: «У багатьох випадках ситуація залишилася незмінною: тварини забиваються в антисанітарних умовах».

Що потрібно робити, аби допомогти селянам у вирішенні цієї проблеми? «АгроІнвест» нині впроваджує два проекти, які передбачають створення сервісно-забійних цехів. Сільське населення зможе, таким чином, у нормальних санітарно-гігієнічних умовах здійснювати забій тварин і передпродажну підготовку. І відразу ці цехи готуються до сертифікації за системою НАССР.

Коли ми говоримо про безпечність та якість кінцевої харчової продукції, то маємо розуміти, що такі її параметри значною мірою залежать від безпечності та якості сировини, яка використовується при виробництві. «Тому потрібно, як і в Європі, впровадити систему GlobalGAP. Вона передбачає сертифікацію сільськогосподарської сировини».

На думку учасників засідання Прес-клубу, попри всі переваги нового закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» для вирішення наявних проблем, пов’язаних з безпечністю та якістю харчів в Україні, потрібно розробити цілу низку інших законів та нормативних актів. Виробники готові до їх впровадження, бо розуміють, що лише таким чином вони можуть витримати конкуренцію, яка загострюється як на внутрішніх, так і на зовнішніх продовольчих ринках.

Вкрай важливо, щоб такі підходи сприйняли й самі споживачі харчової продукції. Бо якщо американський фермер, який виробляє молоко, перед споживанням пастеризує його на виробництві, то ми наразі помилково вважаємо найякіснішим парне молоко від бабусиної корови, яку вона подоїла вручну. Що зрештою також є нонсенсом для цивілізованого світу.

За інформацією Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань

 

Щодо Закарпаття, за інформацією Головного управління статистики в області, обсяги с/г продукції у багатьох показниках зменшилися за півроку. 

За січень–квітень 2015 р. обсяг реалізації худоби та птиці на забій в аграрних підприємствах (крім малих) зменшився на 13,0% до показника січня–квітня попереднього року. У структурі реалізації тварин на забій сільгосппідприємствами частка свиней становила 92,5%, тоді як у січні – квітні 2014 р. – 97,1%, великоїрогатої худоби – 6,1% проти 2,4%, птиці 0,5%, тоді як у минулому році реалізації її на забій не було. Обсяг вирощування худоби та птиці збільшився проти минулорічного показника на 0,5%. Обсяги вирощування худоби та птиці у січні–квітні п.р. на 7,5% перевищували обсяги реалізації її на забій, тоді як у відповідному періоді 2014 р. вони складали 93,1%.

Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі зменшилися проти показника минулого року на 7,6%, свиней – на 4,3%. Середній надій молока від однієї корови склав 796 кг, що на 10,1% більше показника січня–квітня 2014 р. Середня несучість однієї курки-несучки, порівняно з відповідним періодом 2014 р., зменшилась на 13,7% та становила 63 яйця. На 1 травня п.р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих), що займалися тваринництвом, було в наявності кормів усіх видів 37,1 тис.ц корм.од, що на 29,2% менше, ніж на таку ж дату попереднього року, у т.ч. концентрованих – 31,6 тис.ц корм.од, що більше на 21,8%. У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадає 3,1 ц корм.од. кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих – 2,7 ц корм.од, тоді як торік – 4,3 ц корм.од та 2,1 ц корм.од відповідно. Реалізація сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарські підприємства у січні–квітні 2015р. реалізували власно вироблену продукцію на 110,5 млн.грн., що на 148,8% більше попереднього року, з якої 72,8% припадає на продукцію рослинництва. 

Сільськогосподарськими підприємствами, крім малих, за січень–квітень 2015р. одержано 5,5 тис.грн. дотацій за вирощений молодняк худоби та птиці та 2,0 тис.грн. – за реалізацію молока.