image

Історія одного притулку для бездомних собак у Виноградові

Ентузіазм активістів та допомога європейців

На жаль, в Закарпатті занадто багато безпритульних тварин. Час від часу стаються просто страшні речі, коли деякі служби не можуть вигадати нічого кращого і просто труять тварин. Завжди виникає питання, чому не будують притулки? І найчастіше відповідь така: немає коштів.

Деякі європейські організації захисту тварин приїжджають до нашої області і допомагають хоча б стерилізацією бездомних тварин. Звичайно ж, утримувати наші притулки вони не можуть, але допомогу європейці часто надають. І тут важливим є фактор нашої ініціативності.

В Ужгороді та Мукачеві справа трошки зрушила з місця. Але нас порадував факт відкриття притулку у Виноградові. У невеликому районному центрі було створено притулок для бездомних тварин «Дай лапу, друже» за ініціативи звичайних небайдужих людей.

Про саму ідею створити такий притулок і про те, як починалася справа нам розповів  керівник ГО «Дай лапу, друже. Виноградів» Валентин Веремчук.

-  Валентине, у обласному центрі важко контролювати ситуацію з бездомними собаками, а як воно у Виноградові? Як взагалі прийшла ідея створити притулок?

-  Бездомні собаки - одна з візитних карток нашої області. І Виноградів - не виняток. У місті давно вже існує проблема з великою кількістю безпритульних тварин, а фінансова криза ще більше погіршила ситуацію - жителі сіл щодня викидають в місті своїх колишніх «улюбленців» ще й через те, що цілими сім'ями виїжджають на заробітки.

У періоди весняного (в лютому-березні) і осіннього (в листопаді) загострень психічно неврівноважені люди починають труїти собак, але це не тільки не вирішує проблеми, а й створює небезпечні прецеденти. Ось приблизно в такий же період, коли почалося чергове цькування собак, ми разом з активістами - близько 20 осіб - прийшли до висновку, що проблему необхідно вирішити якнайшвидше і цивілізованим способом. Почалося все з банальної переписки в соцмережах. Рік тому ми «розвіртуалізувалися», познайомилися і почали спільну діяльність.

Ідея була в тому, щоб створити не просто притулок - місце, де поселити цих тварин, але і забезпечити їх лікування і стерилізацію. Адже більшість собак і котів, які мешкають на вулиці, хворіють, і досить часто - на заразні для людей хвороби. Спочатку команда у нас була невелика - не всі перейшли з соціальних мереж в реальність, але з часом до нас приєдналися нові люди і зараз число активістів стає дедалі більшим.

З чого почали?

- Почали з пошуку землі, тобто тієї ділянки, де можна було б розмістити невеликий притулок. Кілька місяців просили і вмовляли різних людей та представників влади, поки, нарешті, не знайшовся один небайдужий підприємець, який і надав у безоплатне користування колишню промислову територію.

Для початку купили в селі Чинадієво контейнер 3х9 м, який раніше використовувався під шиномонтаж, привезли до Виноградова. Потім підвели до контейнера електрику, міську воду, обладнали його під операційну і склад, зробили 2 перших вольєра. І почали. Стерилізація тварин дуже важлива. Це єдиний загальновизнаний гуманний метод регулювання чисельності тварин, який, до того ж знижує агресію і ймовірність онкологічних захворювань у тварин.

IMG_2038

Спочатку планували обмежити діяльність притулку стерилізацією бездомних собак з розрахунку 2 собаки в тиждень, тобто приблизно 100 собак в рік. Але життя внесло свої корективи.

За підсумками перших 5-ти місяців роботи притулку, а саме стільки він реально пропрацював в 2017 році, можна сказати, що план по стерилізації виконаний - було стерилізовано 25 собак і 1 кішку. А ось з кількістю проживаючих тварин трохи прорахувалися: 92 собаки та 20 котів надійшли до притулку тільки в минулому році. Довелося добудовувати вольєри, а в цьому році взагалі звели будівлю під карантин. Але і розмах діяльності притулку тепер зовсім інший - зараз до нас надходить в середньому по 1 собаці в день.

sobaku 2

-  Невже це можливо створити виключно на власній ініціативі та власних коштах? Допомагала чимось і  влада?

-  Влада підключилася тоді, коли стало ясно, що притулок успішно працює. І в міру нарощування «обертів» міська рада збільшує фінансову допомогу. Простіше кажучи, наше фінансування напряму залежить від кількості виконаної роботи. Хоча, якщо говорити в процентному вираженні, то частка міських коштів становить приблизно 40% від того, що реально витрачається на діяльність притулку. Доводиться витрачати пристойну суму і зі своїх кишень. Така ситуація склалася через те, що місто реально оплачує стерилізацію і половину харчування. Але ніхто не враховує, що переважна більшість тварин хворі і їх потрібно лікувати. У тому числі і тому, що маса хвороб можуть передаватися людям: починаючи від банальних вошей і  закінчуючи демодекозом і туберкульозом.

-  Взагалі, яке відношення у людей до того, що діє такий притулок. До прикладу, під Києвом нещодавно душогуби спалили крупний притулок, бо їм не подобалося сусідство з собаками?

- З одного боку виноградівці радіють, що діє притулок, бо стало менше безпритульних собак в місті. А ось до способів вирішення цієї проблеми підходи діаметрально протилежні: хтось за те, щоб стріляти або труїти, а хтось за цивілізований спосіб виходу з ситуації, що склалася. І все ж не можна не відзначити, що дуже багато людей нам допомагає. Від небайдужих виноградівців притулок отримав ветеринарний операційний стіл, холодильник, меблі, будки, десятки кілограм кормів, теплий одяг, ковдри, подушки, лікарські препарати та засоби гігієни, дерев'яні піддони, сіно і багато іншого. Є ті, хто постійно приходять на «суботники». Є й такі, хто сам виловлює або підбирає тварин і доставляє їх притулок. Нам роблять знижки в магазинах, нам дарують нерозпродані речі з секонд-хенду. Загалом, небайдужих ціла армія.

Більше того, про нас знають і в інших країнах. Наприклад, недавно ми отримали подарунки для наших вихованців з Нью-Йорка. Подарунки з Відня взагалі стали для нас регулярними, а допомога Жешувського притулку для тварин «Kundelek» просто колосальна.

Надія на європейський грант

І дійсно, на відміну від ужгородських притулків, притулок у Виноградові отримує невеличку допомогу від країн Євросоюзу. Нам стало відомо, що значна роль у цьому керівника Центру інвестицій та розвитку Виноградівської міської ради Артура Шерегі. Ми зустрілися з чиновником і попросили розповісти, як виникла ідея звернутися за допомогою до Європи?

-  З польським партнерами відносини у нас склалися ще в 2016 році, коли Центр інвестицій і розвитку, яким я керую, шукав партнерів за програмою транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. Керівництво Жешувського притулку для тварин «Kundelek» відгукнулося на пропозицію стати нашим партнером по заявці на проект в даній програмі.

Необхідність звернутися за порадою виникла через нездатність місцевих ветеринарів справлятися з епідеміями, зокрема з чумою у цуценят. Ну і ряд інших питань хотілося прояснити, так як такого досвіду системної роботи ні у кого в області немає.

sobaku1

-  І чим допомогли поляки?

-  Безумовно, найбільша допомога - це досвід, і перш за все схеми дегельмінтизації, вакцинації та лікування епідемій. Повернувшись з поїздки в Жешув, ми досить швидко позбулися чумки у собак притулку і з тих пір епідемій у нас в притулку не було, не дивлячись на запевнення деяких ветеринарів, що чумки вивести практично неможливо і єдиний спосіб уникнути нових заражень - зміна території.

Поляки проходили через ці проблеми, з якими ми стикаємося зараз, 40 років тому. Тому їх досвід дозволяє нам не винаходити заново велосипед. Ну і не можна не відзначити допомогу матеріальну. Зокрема, ми отримали від поляків десятки кілограмів кормів преміум класу, засоби дезінфекції, сотні чіпів і чіп-рідер для них.

-  Але ж навряд чи ці одноразові допомоги вирішать кардинально ситуацію…

-  Власне так, саме тому ми вирішили податися на європейський грант. У даний момент проходить оцінка якості проектів, поданих за згаданою вище програмою транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. У разі позитивної оцінки нашої заявки, у Виноградові з'явиться один з кращих в Україні центрів по контролю за тваринами, а в Жешувському притулку для тварин «Kundelek» буде проведена реконструкція карантинного приміщення. Крім того, сумарно в двох країнах за час реалізації проекту планується провести понад 1000 стерилізацій. Виноградівський Центр планується оснастити найсучаснішим медичним обладнанням, включаючи лапароскоп, рентген, УЗД, аналізатори крові та сечі. Крім того, передбачені знищувач медичних відходів, утилізатор біологічних відходів, а також служба відлову бродячих тварин. Так що, в разі позитивного рішення, можна з упевненістю сказати, що проблема безпритульних тварин буде вирішена у нас протягом найближчих декількох років.

IMG_1893

Як в Україні регламентується утримання притулків

Проблема утримання притулків існує в усій країні. Наразі існує Наказ Держкомітету ветеринарної медицини України від 2010 року «Про затвердження Положення про притулок для тварин»  на виконання Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження».

Цим положенням встановлено  загальні  вимоги та механізми проведення організації робіт з утримання домашніх тварин у притулках.

«Притулок розташовують від житлових  будинків  та  будівель іншого  призначення  на  відстані  не  менше ніж 300 м.  Територія Притулку має бути огороджена. Діяльність Притулку повинна бути направлена  на  створення відповідних  умов  утримання  безпритульних  тварин,  взаємодії із засобами масової інформації,  громадськими організаціями  з  метою проведення просвітницької та виховної роботи з питань утримання та поводження з тваринами, забезпечення виконання заходів та місцевих програм  з  регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами та пошуку тваринам нових власників», - йдеться в положенні.

Там також указано купа обов’язкових вимог і щодо ветеринарної допомоги, і щодо контролю за харчуванням та лікуванням тварин і те, що у притулку повинні бути приймальне   відділення,  карантинне  відділення, ізолятор, відділення з утримання тварин.  І навіть журнал фіксації надходження і обліку тварин. Або таке: «Догляд тварин  у  карантинному  відділенні  та  ізоляторі здійснюється окремо закріпленим персоналом». Та навіть більше, Положенням регламентується раціон тварин у притулку.

Тобто, написано все правильно. Але насправді, притулки утримуються силами волонтерів, які часто просто віддають останнє, щоб врятувати тварин від голоду та холоду.

Як воно в Євросоюзі

Захист тварин у Європі вже давній і регламентувався законами ще в 19-му столітті. Перший в Європі закон про покарання мучителів тварин було прийнято у Великобританії в 1822 році. Наступною покарання за жорстке поводження з тваринами на законодавчому рівні ввела Польща. Всесвітню федерацію захисту тварин створили лиш у наступному столітті – у 1953 році, а Міжнародне товариство захисту тварин – у 1959-му. Через рік після злиття двох цих організацій в одну, в 1982 році був прийнятий історичний документ – Всесвітня хартія природи, в якій на глобальному рівні закріпили норму, що усім живим істотам повинна бути надана можливість на безпечне існування, - повідомляє Укрінформ.

У 2002 році Німеччина першою з європейських країн закріпила захист тварин на конституційному рівні. Окрім внесеного до основного закону у 2002-му положення про права тварин та гуманного до них ставлення, у ФРН діють закон про захист тварин й розпорядження про утримання собак.

В цілому ж вирішенням проблеми безпритульних тварин у Німеччині серйозно почали перейматися лише в 1990-х роках. Купуючи собаку, власник зобов'язаний чіпувати свого вихованця. Якщо собака втече, її майже напевно повернуть господарям, а самих їх оштрафують за недбальство. Штраф дуже відчутний – до 25 тисяч євро. Максимальний розмір передбачений за те, що тварину виставили на вулицю.

Безпритульних собак, що розгулюють по вулицях німецьких міст, практично немає. Але є такі, від яких з якихось причин відмовилися господарі, що, однак, трапляється нечасто. Цi тварини живуть в притулках та чекають повторного «усиновлення». Та й таких дуже небагато – кілька сотень по всій країні.

Німці досить часто купують собі вихованців із притулків (таких щасливчиків, які здобули нову сім'ю, більше половини), а виручені таким чином гроші йдуть на утримання інших тварин.

У Нідерландах проблемою бездомних тварин зайнялися дуже давно – майже два століття тому. Перша асоціація із захисту тварин з'явилися тут у 1864 році, а притулок – у 1877 році в Гаазі. Він, до речі, як і асоціація, досі працює.

Довготривала робота, звісно, дала свої плоди. Про Нідерланди інколи кажуть як про країну з "нульовим" рівнем бездомних собак. Але притулки все ж функціонують. Вже згаданий притулок у Гаазі протягом року стає прихистком для близько 1700 тварин. Приблизно такими ж цифрами ділиться і найбільший амстердамський притулок DOA. В цілому ж по країні діє близько 100 притулків, які щороку беруть до себе кілька десятків тисяч тварин.

Обов'язок піклування за бездомними тваринами лежить на муніципалітетах, а вони, в свою чергу, домовляються та співпрацюють з організаціями, що опікуються тваринами. З 2013 року в країні з'явилося зобов'язання чіпувати та реєструвати всіх собак. Тож за чіпом пошук ще більше спрощується.

При цьому в притулку ви зіткнетесь з досить несподіваним правилом – за те, щоб взяти тварину – доведеться заплатити. Собака з притулку обійдеться майбутньому господарю в середньому у 120-180 євро, кішка – близько 100-120 євро. Так само заплатити доведеться й тому, хто хоче віддати тварину до притулку. За ці гроші тварин вакцинують, стерилізують та надають усю необхідну допомогу.

Бельгія входить до кола декількох країн Європи та світу загалом де за визнанням міжнародних організацій, безпритульних тварин немає. Принаймні, це точно стосується собак та котів.

Права і добробут тварин перебувають під особливим контролем численних громадських організацій, високим рівнем громадської культури у цій сфері та регламентовані ефективним і жорстким законодавством.

Усі домашні тварини підлягають реєстрації в органі місцевого самоврядування, що передбачає вживлення під шкіру чотирилапого електронного чіпу із необхідною інформацією.

До обов'язку господаря входить забезпечення високих життєвих стандартів тварини, за чим також слідкують активісти і держава. Також у Бельгії існує податок на тварину. На великого пса це виходить десь близько 10 євро на рік. Формально ці кошти направляють на підтримку та розвиток системи, завдяки якій у країні вирішили проблему безпритульних тварин.

Фінляндія є ще однією країною, де проблема безпритульних тварин вважається повністю вирішеною.

За даними статистичного центру Фінляндії, тварини є в кожному третьому фінському помешканні. Це переважно собаки і кішки. Утримання їх обходитися недешево – обов'язкова вакцинація та медогляди, муніципальний збір, що йде на облаштування спеціалізованих майданчиків для вигулу, тощо.

Бажаючих забрати тварину додому більше, ніж самих тварин. Потенційний власник проходить співбесіду з персоналом клініки (щоб не віддати тварину втаємниченому збоченцю-шкуродеру). Також перевіряється наскільки здобувач матеріально забезпечений для догляду за твариною.

Домашніх тварин, що втекли, відловлюють. У кожному районі є притулок, де знайду утримують. Якщо у нього немає чіпа, то не менше двох тижнів, поки не з'явиться господар. Якщо протягом цього терміну господар не знайдений, тварину передають іншому власнику. У крайніх випадках дозволено тварину усипити.

У Латвії бродячих собак відловлюють приватні фірми - за особливим контрактом. Їх два тижні утримують за рахунок органу самоврядування в міському притулку, звідки тварин можуть забрати нові господарі, а також приватні, громадські притулки і спільноти по захисту тварин.

Жорстоке поводження з тваринами в Латвії – кримінальний злочин. Карається позбавленням волі до трьох років, примусовими роботами або штрафом. Закон діє на практиці, порушників строго карають.

У Польщі ставлення до тварин регулює закон "Про охорону тварин" 1997 року.

Для утримання безпритульних тварин у країні функціонує мережа притулків. Офіційно, по всій країні є понад 200 притулків для бездомних тварин, у першу чергу для собак. У середньому, один притулок припадає на 15 гмін, які підписують з ним угоду і платять за утримання бездомних тварин.

Більше того, утримання бездомних собак у Польщі стало прибутковим бізнесом. Один притулок може отримувати від гмін загалом навіть декілька мільйонів злотих з розрахунку – декілька тисяч злотих на одну тварину, якій вшивається відповідний чіп. Відтак, власники таких притулків навіть зацікавлені в їхньому постійному розширенні і збільшенні кількості утриманців.

Невеличка порада.

Наразі в Ужгороді функціонують три громадські організації, які опікуються бездомними собаками і лише при одній із них діє притулок. Вся діяльність цих організацій обмежується збором коштів від небайдужих громадян, а притулок "Барбос" час від часу отримує невеличке фінансування з бюджету міста. Все це не вирішує проблеми. Волонтери з Виноградова пішли далі. Цілком зрозуміло, що в країнах Євросоюзу проблема з бродячими тваринами вирішена. Тобто, там є колосальний досвід і там варто шукати допомогу. Виноградівські волонтери пішли простим шляхом: для початку почали контактувати з відповідними організаціями міста-побратима в Євросоюзі, а потім за допомогою партнерів міста-побратима написали відповідний грант за фінансування Євросоюзу по прикордонній співпраці. Саме цей досвід виноградівців потрібно перейняти й іншим волонтерським організаціям, які опікуються бездомними тваринами.

Ксенія Сентімреї, Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com