image

Як Євросоюз на Закарпатті допомагає угорським школярам вивчати українську мову

Як ми повідомляли, через закарпатських угорців виник певний дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною. Угорщина різко розкритикувала ухвалений Закон «Про освіту», сьома стаття якого передбачає вивчення шкільних предметів у школах національних меншин виключно українською мовою. Через цей Закон Угорщина почала гальмувати євроатлантичні потуги України.

Але влада України переконує, що угорськомовні школярі повинні володіти українською мовою, бо не знання мови не дають змогу потім здобути освіту.

Зрештою Венеціанська комісія проаналізувала Закон «Про освіту» і встановила певні невідповідності, які обмежують права представників національних меншин. При цьому у Венеціанській комісії також переконані, що знання державної мови є важливим фактором.

Було зрозуміло, що Україна повинна була піти на певні кроки для того, щоб навчати угорських учнів українській мові за новими методиками. Для цього потрібно було реалізувати деякі проекти щодо продукування спеціальної методичної літератури, проводити навчальні табори, розробити спеціальні тести тощо.

Допомогти в цьому Україні зголосився Євросоюз. І ось є перші результати. Минулого тижня на Закарпаття приїхала міністр освіти та науки України Лілія Гриневич. Візит був приурочений доволі знаковій події — підбиття підсумку навчальних таборів для угорських випускників.

Лілія Гриневич у своєму виступі у Великодобронській школі в Ужгородському районі визнала, що українську мову в навчальний процес шкіл нацменшин потрібно залучати поступово. Вона також повідомила, що у нас не було адаптованих підручників з української мови для угорців та румунів України, а також не маємо достатньо кваліфікованих учителів для цього, які повинні працювати за особливою методикою.

Саме тому в Міністерстві освіти готові йти на деякі поступки. Зокрема, буде зменшено поріг «склав/не склав» тестів ЗНО з української мови для угорських та румунських школярів. Передбачається, що буде введено дворівневу систему тестів. Тобто, для абітурієнтів, які мають намір поступати на гуманітарні факультети, тести з української мови матимуть трошки вищий бар’єр «склав/не склав», а для тих, хто має намір здобувати знання з технічних спеціальностей, бар’єр обов’язкових знань буде трошки нижчим.

Насправді, такі нововведення є дуже актуальними, бо, зі слів самої Лілії Гриневич, 63 % випускників шкіл із румунською мовою навчання та 67 % випускників шкіл із угорською мовою навчання не змогли пройти поріг «склав/не склав» на тестах ЗНО з української мови.

Після рекомендацій Венеціанської комісії Євросоюз надав Україні грант із метою м’якої імплементації Закону «Про освіту» згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії. Сума гранту — 2 млн. євро. Кошти надходять та адмініструються через проект «Фінська підтримка Нової української школи». Угоду між Україною та Фінляндією щодо створення цього фонду було підписано ще на початку минулого року. Загальна сума допомоги Україні з цього фонду — 6 млн. євро.

За гроші гранту було проведено чотириденні табори «БомбеЗНО», у яких взяли участь по 200 школярів-випускників із румуномовних та угорськомовних шкіл. Ці табори мають на меті краще підготувати випускників до складання тестів ЗНО з української мови. Звичайно, за чотири дні неможливо досконало вивчити українську мову, але в цих таборах головним завданням було подолати страх перед українською мовою і навчити деяких важливих лайфхаків із вивчення мови. З випускниками займалися спеціально підготовлені педагоги.

"У таборі я дізнався про багато корисних прийомів, які допоможуть мені запам'ятати ряд правил з української мови. Навіть після цих коротких навчань, я дуже сильно просунувся у вивченні мови і з радістю візьму участь у наступних таборах. Щоправда, найважче мені дається вимова. особливо наголоси. У нашій мові все просто - наголос завжди на першому складі, а от в українській він рухомий і тут просто потрібно запам'ятовувати", - розповів нам учень 11-го класу з Берегова Шандор Молнар. 

Влітку дійсно передбачається ще одна ітерація таборів «БомбеЗНО» для учнів базової школи, що навчаються у закладах із угорською та румунською мовою навчання. Їх також мають організовувати GoGlobal та ГО Освіторія.

 

«Окрім цього, на початку липня ми хочемо провести 10-денні тренінги для вчителів української мови, які викладають її для дітей у початковій школі у закладах із угорською та румунською мовами навчання. Так, передбачається залучення канадських експертів, які мають окремі методики викладання української мови як державної, а не як материнської. Також запланована розробка комплексних методичних рекомендацій з української мови як державної для вчителів, що навчають дітей у школах нацменшин», — повідомила Лілія Гриневич.

За гроші гранту також буде розроблений спеціальний мобільний додаток зі зручним перекладачем із угорської та румунської мов на українську та навпаки. Ну і, власне, за ці ж кошти буде розроблено методологію нових дворівневих тестів, про які ми згадували. Ці тести буде опробовано вже в 2021 році.

«З допомогою коштів Євросоюзу ми також хочемо отримати додаткову експертну допомогу для розроблення рівневого тесту ЗНО з української мови. Цьогоріч для того, щоб полегшити доступ наших угорськомовних та румуномовних дітей до вищої освіти в України, ми адаптували поріг склав/не склав до їхніх мовних складнощів. Однак так завжди бути не може. Тому ми пропонуємо 2-рівневі тести. Перший для дітей, що планують вступати на профільні предмети гуманітарного циклу, де потрібне володіння українською вищої складності, і другий — для тих, хто вступатиме на предмети природничого циклу, і їм достатньо володіти на базовому розмовному рівні. Пілотування цього рівневого тесту має відбутися 2021-го. А цьогоріч ми залучимо експертів, що працюватимуть над цим завданням», — розказала Лілія Гриневич.

Оксана Забузька для Prozak. info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com