image

Як закарпатці спробують зробити Європу креативнішою

В Ужгороді відбулася презентація можливостей здобуття фінансування грантових проектів за програмою «Креативна Європа».

Останнім часом Україна все активніше підключається до здобуття фінансування за крупними грантовими проектами Євросоюзу. Особливим поштовхом стало підписання Україною договору про Асоціацію з ЄС. Справа в тому, що є ряд грантових програм Євросоюзу, які передбачають участь у них виключно країн Євросоюзу. Час від часу Україна була лише партнером деяких програм. Однак після підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, все помінялося. У багатьох програмах Україна вже може брати участь у програмах на рівноправних засадах з іншими країнами – членами ЄС.

Програма «Креативна Європа» — це рамкова програма Європейської комісії, спрямована на підтримку культурного та креативного секторів Європи. Загальні цілі програми полягають у захисті, розвитку та популяризації культурного та лінгвістичного різноманіття і зміцненні конкурентної здатності культурного та креативного секторів Європи.

Умовою участі країни у програмі «Креативна Європа» є членство в ЄС (в тому числі асоційоване) та сплата щорічного вступного внеску до бюджету ЄС, розмір якого розраховується для кожної країни індивідуально .

Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС у червні 2014 року. І хоч угода вступила в силу у вересні 2017 року, уже  19 листопада 2015 Україна підписала угоду про участь у програмі “Креативна Європа” і стала учасником підпрограми “Культура”  та підпрограми “Медіа”, насамперед – щодо організації та проведення навчальних заходів, ярмарок, фестивалів та заходів з розширення цільової аудиторії. Щоправда, ще деякі пункти програми є для України недоступними. Наприклад, це стосується фінансування кінофестивалів.

Під час презентації програми «Креативна Європа» керівник національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Ксенія Калина розповіла, що орієнтовний обсяг фінансування програми з бюджету ЄС – 1,46 млрд. євро.

Програма складається з двох підпрограм: «Культура» (31% бюджету програми) і «Медіа» (56% бюджету). Також окремою статтею бюджетних витрат в рамках програми є міжсекторальний напрямок (13% бюджету).

Тобто, із цих 1,46 млрд. євро на підпрограму «Медіа» відводиться 824 млн євро, на підпрограму «Культура» — 455 млн євро, а на міжсекторальний напрямок — 184 млн євро. 121 млн піде на guarantee facility (інструмент полегшення доступу культурного та креативного секторів до джерел фінансування шляхом надання гарантій) та 63 млн — на сприяння міжнаціональному співробітництву.

_MG_7972_1

Звичайно, що для тримання грантів за програмою потрібні деякі знання та зусилля. «Національне бюро програми «Креативна Європа» надає консультації та інформацію з питань програми «Креативна Європа». Ми консультуємо як правильно заповнювати аплікаційні форми, як легше шукати партнерів, які можуть виникнути перешкоди в поданні на грант і як їх легше подолати», - розповідає Ксенія Калина.

Програма «Креативна Європа» розрахована на 7 років. Наразі учасниками програми 41 країна. За програмою вирізнено малі проекти та великі проекти. Різниця між ними у розмірі фінансування та кількості країн-учасників.

«Згідно з програмою, проекти не може реалізовувати лише один учасник. Зокрема, що стосується малих проектів, то їх повинні реалізовувати учасники не менше, ніж з трьох країн. Програма надає 60% фінансування проекту, а 40% учасники проекту шукають фінансування самостійно. Що стосується великих проектів, то участь у них повинні брати щонайменше 6 країн-учасниць. У цьому випадку програма надає 50% фінансування, а от сума проекту може бути 2 млн. євро», -- розповіла Ксенія Калина.

Щоправда, проекти «Художній переклад» можуть подаватися одним учасником. Такі проекти обмежуються фінансуванням у 100 тисяч євро, а фінансування за програмою становить 50%. Решту коштів шукають заявники.

У чому можуть бути труднощі

Ця програма має крупне фінансування, але отримати грант не так легко. Що стосується подання аплікаційних форм на отримання грантів, то тут є свої нюанси. По-перше, аплікаційна форма заповнюється виключно англійською мовою. «І це в жодному випадку не може бути заявка, зроблена через «Google – перекладач». Англійська повинна бути досконала», - застерігає Ксенія Калина.

Подаватися на проект можуть виключно юридичні особи, які були зареєстровані не менше двох років тому і не просто зареєстровані, а функціонували. Ну а головне – потрібно мати хорошу креативну ідею і мати відповідних партнерів.

«Якщо хтось має намір стати учасником програми, то в першу чергу він повинен добре обдумати ідею.  Ну а потім шукати партнерів по реалізації програми. Партнерами не обов’язково повинні бути організації з сусідніх країн», - каже Ксенія Калина.

Звичайно, якщо у закарпатських організацій виникла якась чудова ідея щодо проекту, то у них відразу ж повинна виникнути ідея і для того, як знайти партнерів для цього проекту. Це не легко, але цілком можливо.

Зі  слів Ксенії Калини, часто закордонні партнери, які мають якусь ідею з реалізації проекту, самі шукають партнерів в Україні. Тому варто інколи зареєструватися на сайті і подати докладну інформацію  про себе. А потенційні партнери з-за кордону можуть самі запропонувати вам участь у проекті.

Як розповідає представник інституту «Республіка» ужгородець Микола Яцков, який був співорганізатором презентації проекту «Креативна Європа» в Ужгороді, для українців дійсно важко самостійно подаватися на проекти за програмою.

2-84-69

«Насамперед, потрібно зважити на те, що аплікаційна форма повинна бути оформлена хорошою англійською. У нас таких знань англійської інколи немає навіть в співробітників бюро-перекладів, бо лексика при заповнення анкети-заявки доволі специфічна.

По-друге, потрібно добре орієнтуватися в темі того, що ви хочете реалізувати і розуміти відповідальність. Ну і по-третє, можуть виникнути певні труднощі з фінансовими валютними переказами. Вважаю, що для закарпатців, які хочуть подати заявку на отримання гранту, краще стати співпартнером по реалізації якогось закордонного проекту. Для початку це буде прекрасний досвід», - розповідає Микола Яцков.

Від Закарпаття ще ніхто не подавався

Ми запитали у керівника національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» Ксенії Калини, чи реалізовує якась із закарпатських організацій проект по програмі «Креативна Європа». На жаль, ніхто із Закарпаття на жоден проект не подавався, але, зі слів Ксенії Калини, Закарпаття фігурує в одному із закордонних проектів.

Взагалі що стосується України, то поки реалізовується лише чотири проекти. Наприклад, ГО «Тустань» з Львівщини стала співучасником проекту Арт-резиденція «Територія натхнення». У невеличкому селі Тустань є закинутий замок, де згідно з проектом будуть проводитися мистецькі заходи. Це чудовий проект, який може вдихнути нове життя в замок і почати розвиток туризму. Тут будуть сворені мистецькі майстерні, будуть проводитися різні культурні атракції.

Цікавим є проект "Polyphony" співучасником якого є «Музей Гончара». При цьому проект був поданий організацією з Угорщини, а музей є лише спів партнером проекту. Суть проекту в тому, щоб збирати старі автентичні пісні в селах України. Це не є чимось новим та креативним, але креативність у тому, щоб ці записи стали інтерактивними у відтворенні і могли використовуватися всіма бажаючими.

Сподіваємося, що проведена в Ужгороді презентація підштовхне закарпатські організації до того, щоб виникли чудові культурно-мистецькі  ідеї, які можна буде реалізувати за допомогою програми Євросоюзу «Креативна Європа».

На презентації було близько сотні представників культурно-мистецьких закладів та організацій Закарпаття. Директор Закарпатського академічного обласного театру ляльок "Бавка" Мирослав Петій розповів нам: "Програма «Креативна Європа» має чимало переваг, особливо для державних установ, які можуть стати її учасниками. Обсяги фінансування проектів вражають, але чимало запитань викликає потреба самостійно забезпечити 40 % необхідної суми. У наших умовах це достатньо проблематично. Тому більш реалістичним вважаємо шлях участі на правах партнера.

Petiy

Маємо намір зареєструвати свою заявку на сайті з цією метою. Можу додати, що ми вже маємо успішний досвід реалізації міжнародного грантового проекту на засадах партнерства, який був спрямований на покращення транскордонного потоку інформації про прикордонні регіони України та Словаччини (Закарпатська область та Кошицький самоуправний край) шляхом представлення спільної культурної спадщини інноваційним методом, спрямованим пріоритетне на дітей. Проект проводився у термін з 2015 по 2017 рр. й фінансувався з гранту Норвезького королівства за допомогою Норвезького фінансового механізму, а співфінансований був із державного бюджету Словацької Республіки. Наразі наш театр зосереджує увагу на локальних проектах. Однак у перспективі, цілком можливо, спробуємо подати ідею свого проекту для участі в програмі «Креативна Європа», адже вона дає неабиякі можливості для державних установ».

Ксенія Сентімреї, Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com