Як закарпатські викладачі та студенти пізнають Європу завдяки програмі «Еразмус+»
Україна стала країною-партнером і може брати пряму участь у всіх проектах крупної освітньої програми «Ерасмус+», яка фінансується Європейським Союзом. І закарпатські викладачі та студенти вже відчули переваги від реалізації цієї програми.
Щоб зрозуміти масштаб програми, то наведемо лише деякі цифри:
Два мільйони студентів вищих навчальних закладів будуть навчатися та проходити підготовку за кордоном
650 000 учнів закладів професійно-технічної освіти частину періоду навчання та підготовки проведуть за кордоном
200 000 студентів магістратури скористаються перевагами нової схеми гарантування позик і отримають понад 25 000 стипендій для навчання за спільними магістерськими програмами
500 000 молодих людей працюватимуть волонтерами за кордоном і візьмуть участь у молодіжних обмінах
800 000 викладачів, учителів, тренерів, освітян і працівників у сфері молодіжної політики будуть викладати або проводити тренінги за кордоном.
Загалом співробітництво між Україною та Євросоюзом у сфері освіти і науки відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відкриває надзвичайно широкі можливості. За оцінками Європейської Комісії, в рамках цієї програми, впродовж 2014 – 2020 років понад 4000 українських студентів зможуть взяти участь в університетських програмах обміну та понад 7000 – в молодіжних проектах Еразмус+.
Україна є активним учасником європейських освітніх програм та проектів, серед яких: Темпус, Еразмус, Програма Жана Моне тощо.
Так, програма Erasmus+ підтримує мобільність студентів, академічну співпрацю та молодіжні обміни.
Є спеціальний сайт, де докладна інформація щодо цієї програми.
Що стосується Закарпаття, то також є спеціальний інтернет-сайт програми «Ерасмус+» та Ужгородського національного університету , на якому можна прочитати не лише про суть програми, але й прослідкувати за оголошеними стипендіями за програмою. До прикладу, останні стипендії стосувалися Університету ветеринарної медицини та фармації у м. Кошице (Словаччина), який оголосив конкурс на здобуття 4 стипендій для викладання навчального курсу за спеціальністю "Лікувальні, мікробіологічні, фізіологічні та біохімічні аспекти використання лікарських рослин".
Варто зазначити, що закарпатські викладачі та студенти активно використовують програму. УжНУ шукає партнерів за кордоном і студенти та викладачі їдуть в інші вузи на навчання, а викладачі проходять там практику та читають лекції.
Що стосується того ж таки Кошицького університету ветеринарної медицини, то вже відбулися перші зустрічі між викладачами та студентами цього університету та Ужгородського національного університету щодо співпраці. На зустрічах йшлося про створення літньої школи для фармацевтів та біологів на території біобази УжНУ в Колочаві та відповідно її оновлення, можливості спільних досліджень у галузі біології та фармації.
Мирослава Лендьел та представниці Університету ветеринарної медицини та фармації Кошиць
Завдяки програмі «Ерасмус+» з десяток студентів УжНУ, серед яких студенти І–V курсів, та аспіранти вже цього семестру вирушать на 13 тижнів навчатися до Словаччини, де опановуватимуть тонкощі мікробіології та фармації.
Проректорка УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел зауважує:
«Наші студенти мають можливість навчатися у Словаччині, а викладачі із Кошицького університету – стажуватися у нас. Нині йдуть перемовини про те, що їхні студенти теж матимуть змогу навчатися тут. Позитив такої співпраці в тому, що студенти здобувають освіту в Україні і в той же час навчаються в закордонному ВНЗ. Для молоді це досвід, можливість порівнювати реалії, вивчати мову, знайомитися з новою культурою. До того ж такі проекти стають основою для більш тісної співпраці між вишами».
А 14 березня у Карловому університеті в Празі відбулася робоча зустріч директора НДІ державно-конфесійного права та державно-церковних відносин, заступника декана юридичного факультету з міжнародних зв’язків доцента Олександра Білаша (архімандрита Євфросина) з деканом гуситського теологічного факультету Карлового університету в Празі пані доцентом Камілою Веверковою. У розмові також був присутній член Колегіуму ректора Карлового університету в Празі професор Ян Благослав Лашек.
Під час зустрічі багаторічні партнери обговорили поточні питання, що стосуються розвитку спільних проектів і затвердили план дій на 2018/2019 навчальний рік. Також сторони позитивно оцінили співпрацю в рамках програми Ерасмус+, що вже розвивалася в навчальному році 2017/2018.
Нагадаємо, що завдяки давнім партнерським взаєминам між НДІ державно-конфесійного права та державно-церковних відносин, юридичним факультетом УжНУ та гуситським теологічним факультетом став можливим обмін студентами та докторантами, професорсько-викладацьким складом. За програмою ERASMUS+ на базі НДІ та юридичного факультету протягом 4 місяців проходив навчання та науково-дослідницьку діяльність докторант, магістр Мартін Голи (Mgr. Martin Holy). З циклом лекцій, що торкалися взаємин держави й церков на Закарпатті у період першої Чехословацької Республіки, «церковних» законів 1949 року у Чехословаччині та сучасних аспектів регулювання державно-конфесійних відносин, Ужгородський університет відвідав відомий фахівець з церковної історії професор Ян Благослав Лашек.
Завдяки широкому спектру запропонованих спеціальностей стало можливим навчання у Празі за програмою ERASMUS+ протягом 8 місяців студентів-магістрантів факультету суспільних наук УжНУ Вікторії Симулик та Ростислава Галаса (спеціальність «Соціальна праця»), які вже успішно склали першу заліково-екзаменаційну сесію.
А ось що розповідає про участь в програмі “Ерасмус+» керівник Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Олександр Шпеник:
«Раніше Українсько-угорський навчально-науковий інститут уклав угоду із Падуанським університетом в Італії. Співпраця за цим напрямком включає обмін не тільки студентами, а й викладачами. Минулого семестру наші працівники вже їздили викладати в цьому виші, цього – також направили наших викладачів на таку практику. Восени до нас приїздило двоє дівчат, які навчалися в УжНУ півроку. Елена і Кьярра, як і інші учасники програми Еразмус+, вчилися тут за європейською системою: їм потрібно було набрати певну кількість кредитів. Вони обрали російську мову на кафедрі слов’янської філології та світової літератури й певні предмети нашого інституту.
Процес обміну безперервний, що не може не тішити. Одні студенти їдуть додому, інші приїжджають до нас на навчання. Позитивним є те, що Європейський Союз надає стипендію на навчання й стажування. Загалом Еразмус+ дуже хороша програма, яка дозволяє студентам побачити інші університети, провівши в них чи не цілий семестр, а викладачам – обмінятися досвідом із європейськими колегами».
А ось як ділилися враженнями журналісту Ужгородського прес-клубу самі учасники програми «Ерасмус+» від УжНУ.
Так, кандидат політичних наук, доцент УжНУ Ігор Вегеш викладав для студентів у Словаччині та поділився враженнями: «Наприкінці листопада минулого року я відвідав Університет Павла Йозефа Шафарика в Кошицях в межах програми Erasmus+. Ця програма надає чудову можливість ознайомитися зі специфікою навчання та особливостями розвитку науки у європейських країнах. До безумовних позитивів програми слід також віднести створення можливостей для тісної співпраці з іноземними колегами, в сенсі обміну досвідом та роботи над спільними проектами.
Термін моєї мобільності в Кошицькому університеті складав один тиждень, впродовж якого я прочитав міні-курс для студентів-політологів під назвою «Політична філософія ХХ століття».
Вражає технічне оснащення університету – у кожній аудиторії комп’ютер на столі викладача і проектор. Самі аудиторії просторі, відремонтовані та добре освітлені. Університетська бібліотека вражає об’ємними запасами класичної та надсучасної літератури, а також можливістю скільки завгодно користуватися сканером.
Період моєї мобільності співпав також із конференцією, яку щороку проводить кафедра політології Кошицького університету. Взявши у ній участь, я також відкрив для себе багато нового. Наприклад, у президію кожної секції конференції входять винятково ті особи, які будуть виступати із доповіддю. Тож мені довелося і в президії сидіти, і виступати. Слід також вказати на те, що така форма участі в конференції як заочна там взагалі нечувана. Тобто, якщо подав заявку на конференцію, то обов’язково мусиш на ній виступити.
Словом, це був хороший досвід навчання, викладання і наукової роботи за кордоном, а також чудова нагода відпочити у прекрасному місті».
Цікавим є і досвід участі у програмі «Еразмус+» Марини Гребенюк, бакалавра УжНУ. Протягом семестру студентка вчилася в університеті Фоджі в Італії і цей досвід навіть допоміг їй у працевлаштуванні по поверненню в Україну.
«Мені дуже сподобалося у Фоджі, буквально все, не залишилося жодного негативного враження від цієї поїздки. Ми навчалися півроку у місцевому університеті, де зустріли, до речі, чимало студентів з України за різними спеціальностями. Навчання тривало трохи по-іншому, ніж у нас. Сподобалося, як подають матеріал викладачі (все – англійською). Навчання ми поєднували з відпочинком, адже жили за 30 хвилин від моря. Знайшли багато друзів і зараз спілкуємося, маємо знайомих по всій Україні завдяки програмі, тепер підтримуємо з ними зв’язок».
За словами Марини, в італійському університеті для економістів усе побудовано на лекціях, без практичних занять, але студенти приходять готові на кожну лекцію, а вона триває у форматі спілкування з викладачем, а не просто розповіді. Студенти вже «у темі» і можуть озвучити власні питання чи вступати у дискусію. Марина Гребенюк додала: «В університеті більшість іспитів - в усній формі, нема білетів як таких, а просто питання-відповідь, ти спілкуєшся з викладачем і відповідаєш на його запитання. Дозволено до 3 перездач, ми склали з першого разу, адже багато вчилися. Мені особисто дуже цікавою була дисципліна «маркетинг», я почерпнула для себе багато нового. А загалом цей досвід дав мені можливість влаштуватися на роботу вдома, вирішальну роль на співбесіді зіграла саме участь у цьому міжнародному обміні».
Тетяна Бутурлакіна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів і банківської справи УжНУ також проходила стажування за програмою академічного обміну Erasmus + в Університеті м. Фоджа (Італія) на економічному факультеті.
«Хочу відзначити, що університет м. Фоджа – невеликий, відносно молодий (заснований у 1999 році як самостійний університет, до цього – філія університету у Барі) державний виш, що має в своїй структурі 6 факультетів. У виші є 5 бібліотек (!) при факультетах за кожним напрямком, якими вони дуже пишаються, створено і працює три науково-дослідні центри за проблематикою, важливою для регіону: агро- і харчова промисловість, біотехнології, регіональний і туристичний розвиток, культурна спадщина», - розповіла науковець з Ужгорода. -- Тут хочу підкреслити, що навчальний модуль характеризується дидактикою у відповідності до територіальних вимог, шляхом впровадження локальних дослідницьких проектів, інтернаціоналізації, культурних заходів та просування діяльності університету. Все це сприяє створенню в університеті атмосфери не просто освітнього, але й культурного центру, який дає змогу молодим людям отримати професійну підготовку та інші навики, необхідні в своєму регіоні. Студенти пишаються та розвивають потенціал культурної спадщини та туристичну галузь. Усі ці сфери тісно пов’язані з економічним напрямком, тому студенти і фахівці економічного факультету активно задіяні в таких дослідженнях та проектах. Тут маємо багато спільних ніш для вивчення досвіду».
За словами викладача, організація самого навчання зорієнтована на самостійну свідому самоосвіту студента. Для кожного викладача існує повний профіль на сайті факультету.
Загалом, освітня програма Еразмус+ , яка повністю фінансуються Європейським Союзом, покликана активніше інтегрувати систему вищої освіти країн-партнерів ЄС, включно з Україною, в європейський освітній простір.
Адже окрім навчання та практики викладання, до прикладу, УжНУ бере участь і в чотирьох проектах програми «Темпус IV» . Це проекти, у яких бере участь декілька вишів та установ:
- «Інноваційні лабораторії: використання відкритих інноваційних навчальних платформ та дослідницької діяльності в освіті для підприємств з метою розширення участі та інноваційного потенціалу університетів в постсоціалістичних суспільствах»
- «Посилення трикутника знань у Білорусі, Молдові та Україні»
- «Програма із «зелених технологій» в комп’ютингу та комунікаціях»
- «Удосконалення трициклової системи освіти за спеціальністю «Соціальна робота» в шести європейських країнах».
Одним словом, для студентів та викладачів закарпатських вишів відкрилися величезні можливості європейської освітньої інтеграції.
Роксана Легеза для Prozak.info