• 1

    Ужгород архітектурний: собор, ротонда, синагога і сучасні пам'ятники

    Пропонуємо вам чергову частину захопливої розповіді про Ужгород. На цей раз йдеться про унікальні архітектурні споруди міста. Нагадуємо, що короткий екскурс  в історію підготував для нашого сайту ужгородський педагог Федір Брецко. Попередні частини його статті про Ужгород, а також про Закарпаття читайте в нашій рубриці "Історія". 

  • вул. Бращайків, 7

    Ужгородські гідранти 1930 року могли працювати донині

    "Вони наче й однакові, принаймні, колись їх випустили однаковими, але час і 85 років служби зробили з них індивідуальностей. Дата народження точно вказана - 1930, так само як і дата гарантії - 2013. Тобто, більшість із них точно могли б іще функціонувати за умов належного догляду. І пережили б 2013 рік запросто. У мене, наприклад, немає жодних підстав сумніватися в цій гарантії". 

  • 33

    Дерев'яні церкви Закарпаття на старих фото

    Про 55 дерев'яних храмів на Закарпаття йшлося у книзі відомого художника, викладача, автора низки книг, ініціатора громадської акції «Врятуємо церкви Закарпаття" Михайла Сирохмана. Майже з кожним роком час забирає ці архітектурні споруди у нас. Однак деякі із церков збережені за межами краю. Пропонуємо пригадати деякі із відомих нам храмів, які сьогодні існують, але вже не належать закарпатцям. 

  • Маломостова вулиця (нині вул. Волошина) в Ужгороді. Початок 1920-их років

    Як Ужгород ставав освітнім, науковим, мистецьким центром

    Вчора ми публікували першу частину історії Ужгорода, яку у доступній формі написав для нашого сайту відомий ужгородський історик Федір Брецко. Інформація важлива для тих, хто хоче нагадати собі історію міста, чи й взагалі відкрити для себе щось нове про заснування Ужгорода і його розвиток протягом багатьох століть. Сьогодні публікуємо другу частину про Ужгород спортивний, освітній, науковий, культурний, мистецький центр. 

Гунгвар, Унгуйвар, Гункбар, Оуггород - історичні назви Ужгорода

Гунгвар, Унгуйвар, Гункбар, Оуггород - історичні назви Ужгорода

Про Ужгород від найдавніших часів до сьогодення для нашого сайту написав відомий ужгородський історик Федір Брецко. Інформація важлива для тих, хто хоче нагадати собі історію міста, чи й взагалі відкрити для себе нову інформацію про заснування Ужгорода і його розвиток протягом багатьох століть. Пропонуємо вам першу частину чимало історії від пана Брецка, а також нагадуємо, що кількома тижнями раніше публікували історію Закарпаття у такій же доступній формі. Усі частини статті можете прочитати у розділі "Історія".
Гіпотеза про появу слов'ян та закарпатських русинів

Гіпотеза про появу слов'ян та закарпатських русинів

Черговий історичний матеріал від історика Дмитра Попа та його брата Івана, написаний спеціально для нашого видання. І знову трошки провокативний та несподіваний. Нова гіпотеза появи слов'ян та місце русинів у цій історії.Друкуємо без змін та скорочень
1910 року в Ужгороді з 16 тисяч 13 становили угорці

1910 року в Ужгороді з 16 тисяч 13 становили угорці

Принаймні такі дані відображені на пропагандистському плакаті т 1920 року із інфографікою етнічного складу населення міста Ужгород. Не вірити плакату можна, однак перепис населення теж наводить переважння угорського населення. 
У Мукачеві на очах руйнується палац у стилі класицизму

У Мукачеві на очах руйнується палац у стилі класицизму

У Мукачеві руйнується цінна архітектурна споруда у стилі класицизму - палац Конера. Так, як на листівці, Палац Конера (Ковнера) у Мукачеві виглядав на початку ХХ століття. Сучасний його стан ви також можете побачити на фото.
Духнович був українським чи русинським будителем?

Духнович був українським чи русинським будителем?

Закарпаття гордиться Олександром Духновичем. Пам'ятник йому в Ужгороді стоїть перед обласним драмтеатром. А от історики і досі ведуть спори -- був він українським чи русинським будителем. 24 квітня буде чергова річниця від дня народження Олександра Духновича й історик Дмитро Поп написав для нашого видання матеріал, який проливає світло не лише на особливість творчої діяльності Духновича, але й драматизм спору навколо його національної приналежності.Друкуємо без скорочень. 
Закарпаття ХХ століття: автономія, Волошин і совєти

Закарпаття ХХ століття: автономія, Волошин і совєти

Відомий ужгородський історик Федір Брецко спеціально для нашого сайту написав короткий екскурс в історію Закарпаття, яка може слугувати шпаргалкою тим, хто не дуже добре розбирається у минулому Закарпаття. Ми повідомляли вам про часи раннього Середньовіччя у краї, а також Закарпаття у розрізі п'яти століть. Сьогодні публікуємо завершальну і найбільш близький нам період історії - ХХ століття.
Закарпаття за 5 століть: від Корятовича до австрійців

Закарпаття за 5 століть: від Корятовича до австрійців

Вчора ми повідомляли вам про те, що відомий ужгородський історик Федір Брецко спеціально для нашого сайту написав короткий екскурс в історію Закарпаття, яка може слугувати шпаргалкою тим, хто не дуже добре розбирається у минулому Закарпаття. Відтак після часів раннього Середньовіччя історик описує етапи із 14 по 18 століття. Пропонуємо вам другу частину статті про наш край у давнину. 
Яким було Закарпаття у ранньому Середньовіччі

Яким було Закарпаття у ранньому Середньовіччі

Відомий ужгордський педагог-історик Федір Брецко спеціально для нашого сайту написав короткий екскурс в історію Закарпаття. По суті, це шпаргалка для студентів та учнів шкіл, а також стислий матеріал, поданий у доступній формі для тих, хто хоче дізнатися історію нашого краю та міста. Подаємо частинами. Сьогодні читайте про те, яким було Закарпаття у ранньому Середньовіччі.  
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com