Убога реклама Закарпаття в 1957 році (ФОТО)

Який вигляд мав примітивний радянський "Рекламно-інформаційний путівник Закарпаттям", видрукуваний у 1957 році.

Під час перебування нашого краю у складі Угорщини доволі потужно розвивався приватний бізнес.

Особливого розвитку він набув і в передвоєнні роки перебування нашого краю у складі Чехословаччини періоду правління Масарика.

 

Ось тут ми публікували невеличкий приклад реклами тих років.

Після анексії Закарпаття радянськими окупантами у нашому краї було знищено приватний бізнес. Однак "для галочки" радянська влада Закарпаття ще намагалася видавати рекламно-інформаційні проспекти для туристів. Туристів тоді дійсно приїжджало в Закарпаття дуже багато. Головним чином через головне туристичне бюро СРСР "Спутник". Це бюро мало в Закарпатті мережу своїх туристичних баз і до Ужгорода навіть курсував туристичний потяг, який мав свою станцію поблизу нинішнього парку "Підзамчий".

Звичайно, що турист тоді був головним чином російськомовним, тому рекламно-інформаційна продукція видавалася російською мовою.

Журналіст Лариса Липкань в соцмережах оприлюднила "Рекламно-інформаційний путівник Закарпаттям", який було видрукувано в 1957 році.

Аеропорт

 

Ось так рекламували можливість літати в Ужгород та з Ужгорода. Тоді ще не було тієї абсурдної реклами "Літайте літаками Аерофлоту", яку висміювали навіть сатирики, бо пропонувати літати безальтернативною авіакомпанією сприймалося трохи дивно. 

І все ж, варто додати, що у ті часи з Ужгорода можна було літати до Львова, Києва та Москви. Квиток, наприклад, до Львова коштував 7 рублів. Нині ж, у нас залишився один рейс до Києва. Рейс не щоденний і тримають його лише для зручності депутатів Верховної Ради від Закарпаття. Аеропорт є збитковим і все частіше мова йде про його закриття.

Кінотеатр "Москва"

З цієї реклами видно, що перед сеансами в кінотеатрі "Москва" грав оркестр. Ця традиція пішла ще з часів створення кінотеатру, тобто з 1932-го року. Тоді кінотеатр не мав назви, а просто називався міським кінотеатром. При СРСР він отримав назву "Москва", а на початку 90-х минулого століття його перейменували в "Ужгород". 

На жаль, наразі кінотеатр вже 10 років "законсервований". При мерові Ужгорода Вікторові Погорєлову дивним шляхом кінотеатр було рейдерськи захоплено і він із комунального підприємства став товариством з обмеженою відповідальністю. До оборудки був причетний син мера Андрій Погорєлов та його тестя Олександра Бондаренка, який на той час був прокурором області.

Наразі відомо, що власниками кінокомплексу є фірма "Діамант", якою володіють підприємці з Івано-Франківська. Все це доволі мутна кримінальна історія.

Автотрест

 

Наявність цієї реклами доволі дивна і скоріше за все, автотранспортний трест став тією організацією, якій партійне керівництво наказало профінансувати частково друк рекламно-інформаційного путівника.

Готелі

Як бачимо, у путівнику розміщено фотографію готелю "Корона", який в радянські часи назвали "Верховина". Наразі це найскандальніший об'єкт Ужгорода, який було приватизовано в дивний спосіб, зменшено реальну вартість і продано фактично безальтернативно. За цією аферою стоїть підприємець і колишній заступник мера Віктора Погорєлова -- Іван Волошин. Наразі триває реконструкція приміщень і можна сподіватися, що "Корона" збереже свій попередній історичний вигляд, адже вона була візитівкою міста.

Бані

Звичайно, що мова йде про так звані громадські бані, які були поширені в СРСР. Зараз таких немає, бо їх витіснили приватні сауни та бані. На цій рекламі путівника згадується баня в Ужгороді на Московській набережній. Нині це Київська набережна, а там де була баня облкомунхоза, згодом було створено ресторан "Дельфін". Громадська баня в Ужгороді ще довго трималася поблизу Перечинського автовокзалу.

Зберкаси

По всьому СРСР була мережа зберкас (ощадкас). Майже у кожного громадянина була своя зберкнижка (ощадкнижка), куди відкладалися гроші на "чорний день". Зберкнижки відкривали дітям при народженні. У зберкасах також можна було грати в державні лотереї. Тоді це фактично була безальтернативна банківська структура СРСР. Потім зберкаси переформатувалися в Сбербанк та український варіант Ощадбанк.