image

Закарпатський археолог досліджував бронзовий вік в Німецькому археологічному інституті

 

Упродовж трьох місяців закарпатський археолог Йосип Кобаль досліджував проблему скарбів бронзового віку Карпатського басейну у Німецькому археологічному інституті. Запрошення на таке стажування отримав від самого інституту, який зацікавлений у фахових наукових дослідженнях і готовий максимально сприяти цьому. У цьому інституті подібні стажування проходять також науковці інших країн Європи і навіть Америки.

 

У Берліні Йосип Кобаль працював у бібліотеках різних інститутів, університетів, зустрічався з науковцями, які займаються схожою проблематикою, відвідував наукові заходи, вивчав археологічні матеріали, зокрема, і Берлінський вільний університет, де працюють інші археологи, які займаються питанням бронзового віку. Бібліотека цього вишу налічує понад мільйон книг лише з напрямку археології та суміжних дисциплін.

Під час ознайомлення з новими археологічними дослідженнями Йосипу Кобалю вдалося відшукати багато цінних наукових аналогій для закарпатських археологічних матеріалів, які дозволяють абсолютно по-іншому розглядати наші знахідки та пов’язані з ними наукові проблеми. Наприклад, виявилося, що чимало наших бронзових скарбів з пошкодженими предметами є не що інше, як зібрання місцевих общин, які готувалися для проведення торгівлі. Ці фрагменти бронзових предметів мають певну вагу, і ці вагові одиниці відповідають середземноморській ваговій системі, яка функціонувала на Кріті та у мікенській цивілізації часів знаменитої Трої.

«Досліджуючи статті, присвячені давньому мореплавству і кораблям, стало зрозуміло, що на території Закарпаття 3.5 тисячі років тому теж робили човни. Про це свідчать спеціальні посудини човноподібної форми, на одній з яких зображено людське обличчя. Подібний предмет я знайшов у селі Квасове Берегівського району. В одному з закарпатських скарбів була знайдена зброя – мечі, бойові сокири, захисні спіралі, які належали високопоставленому військовому керівнику, який за своїм соціальним статусом вирізнявся з-поміж інших, і це дозволило засвідчити існування на території сучасного Закарпаття уже в епоху бронзи високо розвинутого суспільства із керівним військовим прошарком на чолі. Дуже цікавою виявилася праця, присвячена етнографічним дослідженням добування золота в Африці. У Малі жінки донині вплітають у волосся золоті човноподібні прикраси, які, як не дивно, аналогічні золотим прикрасам бронзового віку із Закарпаття. Тільки тепер стало зрозуміло, чому закарпатські знахідки у скарбах зустрічаються у багатьох екземплярах. Використовували їх для певної зачіски, пов’язаної із соціальним статусом їхнього носія та його віком», - поділився спостереженнями Йосип Кобаль.

У науковій біографії закарпатського археолога це не перше подібне відрядження до Німеччини. З 1992 року він періодично проходив подібні стажування, мав відрядження у різних наукових установах, найчастіше в археологічному інституті в Берліні. Але також у Римсько-німецькій комісії у Франкфурті-на-Майні.

Безумовно, протягом тривалого часу Йосипу Кобалю було цікаво спостерігати за життям німців, самим Берліном, політичними процесами у ньому, зокрема, виборами, культурою політичних дискусій тощо.

«З’ясував для себе, що Україна досить скупо представлена в інформаційному просторі Німеччини. Переважна більшість новин пов’язана з німецькими подіями, європейськими, у США й Азії. Щодо міського благоустрою, у Берліні дуже багао уваги приділяють озелененню, збереженню зелених зон, дерева рідко вирубують. На відміну від Ужгорода, щоб зробити видимими фасади магазинів чи фірм, німці просто підрізають нижні гілки, і в такий спосіб зберігають дерево, при цьому видно й рекламу. До того ж, такі високі дерева краще протистоять буревіям.  Висаджують у місті переважно листяні дерева, які дають багато кисню. Особливо поширені липи. До речі, у Берліні сотні, якщо не тисячі липових алей, значно довших, ніж «знаменита» ужгородська», - розповів Йосип Кобаль.

Наслідком тримісячного відрядження закарпатського археолога в Німеччині стануть публікації статей і монографії німецькою мовою. Закордонні наукові установи зацікавлені у подібних дослідженнях нашого фахівця. До речі, наслідком попередніх наукових стажувань Йосипа Кобаля стали кілька десятків наукових статей різними мовами в іноземних наукових виданнях та монографія, присвячена скарбам бронзового віку Закарпаття, опублікована у 2000 році у Штутгарті.  

 

Наталія Толочко

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com