image

Де шукати правду про Івана Силу

 

Постать циркача й атлета Івана Сили яскраво нагадала про себе в дитячій повісті закарпатця Олександра Гавроша у 2007 році. Потім утілилася в ляльковій виставі «Цирк Івана Сили», у 2013-му стала першим українським дитячим фільмом ХХІ століття «Іван Сила». А цього року славетний силач заявив про себе аж тричі — у перевиданих і доповнених «Неймовірних пригодах Івана Сили», документальній книзі «У пошуках Івана Сили» та в біографічному романі Антона Копинця «Іван Сила на прізвисько Кротон». Але чи достатньо цього, аби забуте на півстоліття життя Івана Фірцака, славнозвісного колись Кротона, відродилося в пам’яті земляків і стало прикладом для нащадків?

Незважаючи на написане і відзняте, про Івана Фірцака насправді знаємо не так і багато. Зі сторінок літературних творів перед нами постає ідеальний образ українського силача, у кіно він доповнюється справжніми силовими трюками і харизмою відомих артистів. А в документальному виданні потроху розвіюються міфи, створені навколо постаті Івана Сили. Підтверджують це майже десятирічні пошуки Олександра Гавроша, його журналістське розслідування, котре велося паралельно з новітньою міфотворчістю. Адже маємо вкрай мало документальної фіксації подвигів «закарпатського Геракла».

Міфи і реальність

«Іван Фірцак — український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку. 1928 року був визнаний найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона досі ніхто не може повторити», — йдеться у Вікіпедії. Там же зазначені цікаві факти про силача, які й сьогодні переказують закарпатці: щоранку снідав яєчнею з 40 яєць; в Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану; міг спокійно тримати на витягнутих руках 30-літрові чавунні бідони з молоком; міг зрушити з місця дерев’яну хату; дід Кротона — Іван Вільхович — у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою; підлітком Кротон пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, Іван приніс її додому на плечах; здійснив втечу з в’язниці, вирвавши грати; виграв бій із японським борцем Токедзо, на 20 кг важчим. І цими фактами далеко не обмежується історія життя відомого закарпатця. У дечому вона схожа на історію Івана Піддубного, теж українського силача — з Черкащини. Однак найцікавіше, що достеменно підтвердити чи спростувати чимало фактів із життя Кротона сьогодні не вдається, бо немає жодних документальних джерел.

270812-11

Олександр Гаврош зазначає, що намагався знайти очевидців. «Про Івана Фірцака доволі мало задокументованих даних. Розповідають, що королева Великобританії вручила йому пояс, манжети й шолом за перемогу, але де є підтвердження цьому факту? Я спробував знайти те, що нині ще можливо. Важливим у моїй книжці є розділ про чеську пресу. Це переважно анонси про виступи Кротона в Чехословаччині міжвоєнного періоду. При цьому ми не побачили, щоби він був дуже відомим у своїй країні. Завідувач Національного музею Чехословаччини, який займається дослідженням цирку, вперше від нас почув про такого силача. Я думаю, що ця книжка стане потужним поштовхом для подальших пошуків. Бо вона ставить запитання, на які сьогодні не маємо відповідей», — розповів Олександр Гаврош під час презентації в Ужгородському прес-клубі книжки «У пошуках Івана Сили».

«Шукали відомості про Кротона і в американській пресі того часу, але поки що безрезультатно», — зауважив директор Іршавського краєзнавчого музею Андрій Світлинець.

«На жаль, у книжці сучасника Івана Фірцака, журналіста і письменника Антона Копинця теж важко відділити дійсність від міфів, бо сам автор у передмові зізнався, що широко послуговувався переказами. Наприклад, у його романі читаємо, що у Кротона були зелені очі, а у свідоцтві про працю Івана Фірцака, де дається опис зовнішності власника документа, вказано, що колір очей — чорний. Думаю, що постать легендарного закарпатця заслуговує на те, аби ми мали про нього докладну й достовірну інформацію», — зазначив Олександр Гаврош.

Саме художній твір Антона Копинця спонукав його до пошуку істини про легендарного стронгмена. Адже того можна було вважати першим біографом Кротона, він довго записував його спомини, які потім використав у своєму романі.

Чи стане хата Івана Сили музеєм?

У видавництві «Карпати» роман «Кротон (Іван Сила)» Антона Копинця побачив світ ще в 1972 році, через два роки після смерті легендарного закарпатця. Однак тоді до читача дійшла лише частина тексту. Майже половина була викреслена з авторського рукопису. Відновила першоджерело внука автора Ліна Дегтярьова у книжці «Іван Сила на прізвисько Кротон». Вона зазначила, що навіть якщо чимало фактів про життя Івана Фірцака не підтвердяться, то вже те, що навколо цієї людини створено стільки легенд, викликає подив і захоплення. У цьому теж оригінальність Івана Сили.

syla_dok

Адже сам Іван Фірцак мав веселу вдачу, був циркачем і фіглярем, тож міг чудово оповідати. Звісно, ніхто не піддає сумніву його феноменальну силу і того, що це був найсильніший закарпатець.

На презентацію книжки «У пошуках Івана Сили» прийшов Степан Матей — чоловік доньки Івана Фірцака Зіри. Саме Зірка, як її кликали вдома, була партнеркою батька під час його виступів. Зять Кротона приніс із собою залізні великі цвяхи, зігнуті пальцями його тестя в різні фігури, зокрема й знамените серце.

Степан — теж герой книги Олександра Гавроша, його співрозмовник. Зять Івана Фірцака зазначає, що книжка закарпатця є логічним продовженням видань, зроблених раніше

Під час презентації до обговорення постаті славного закарпатця долучився і професор УжНУ Людвік Шимон. Він на власні очі бачив виступи Фірцака. Десятирічним він спостерігав Кротона в тому шоломі й накидці, в яких його часто зображують.

Тінь на Івана Силу в радянські часи кинула непроста доля його старшого сина Івана. Український патріот відсидів 8 років за створення ОУН у рідному селі. Зрозуміло, що вся родина після цього випадку була під пильним наглядом спецслужб.

sila

Документальну книжку «У пошуках Івана Сили», як і перевидану дитячу повість «Неймовірні пригоди Івана Сили», ілюстровано вже кадрами з фільму «Іван Сила», який здобув загальнонаціональний резонанс. Тож обидва видання разом зі стрічкою яскраво доповнюють одне одне, створюючи книжковий і кінематографічний супровід до життя відомого закарпатця.

Ясна річ, що пошуки правди про Івана Силу триватимуть і далі. «Він вартує того, аби стати прикладом і кумиром для молоді», — наголосив на презентації Петро Станко, засновник атлетичних клубів «Кротон» у Білках та Іршаві, де нині займаються десятки юнаків.

IMAG0981

Попри всеукраїнську увагу до легендарного закарпатського силача у Білках окрім пам’ятника і могили Івана Фірцака, а також атлетичних клубів про нього більше ніщо не нагадує. Олександр Гаврош наполягає на важливості створення музею Кротона в його рідній хаті, яка сьогодні виставлена на продаж. Іван Фірцак будував її за гроші, які отримав за свої виступи в Європі й Америці, у ній виховувалися 9 дітей силача, тут він провів більшу частину життя. Тому збереження цього безцінного для закарпатців експоната мало би стати першочерговим завданням. Саме тут мав би розташуватися музей легендарного циркового атлета. Адже це не вигаданий письменницькою уявою Бетмен чи Спайдермен, а простий сільський парубок Іван, який своєю силою і розумом став легендою ще за життя.

 

Наталія Каралкіна

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com