Про що говорила Оксана Забужко в Ужгороді
12 артфест «Березневі коти» в Ужгороді розпочався з презентації книг відомої письменниці Оксани Забужко. Письменниця вдруге за життя бувала в Ужгороді і вперше виступила перед аудиторією, котра, як не дивно, була чималою.
ProZak із задоволенням вислухав понад двогодинний виступ письменниці, під час якого були розповіді про книжки, інформаційну війну, відеоприклад пропаганди і те, як живеться письменник у в цих умовах, а також відповіді на запитання із зали. Тож пропонуємо короткий матеріал про зустріч, хоча він, звісно, не передає всього того, про що говорила письменниця, бо це треба було бачити і чути.
Про Ужгород
На початку зустрічі Оксана Забужко зазначила, що сьогодні її запитували про те, чи є Закарпаття Європою, чим воно відрізняється від Києва. Вона відповіла, що за такий короткий час перебування тут, складно говорити про те, наскільки місто включене до загальноукраїнських інтелектуальних, культурних, книжкових трендів. Відгуки читацької аудиторії із Закарпаття відходять до Києва відлунням, хоча тут багато прекрасних авторів, серед яких пані Забужко згадала Оксану Луцишину.
Дві книги, об’єднані однією темою
До Ужгорода письменниця привезла дві нововидані книги, однак не зовсім нові за своєю суттю. «Шевченків міф України» – це 5-те перевидання книги, яка свого часу викликала обговорення у пресі. Друга книга - «І знов я влізаю в танк» - це вибрана есеїстка письменниці за 2012-2016 рр.
«Ці книги потрапляють в русло однієї теми. Я перепрошую, що це не про любов, секс, стосунки, хоча за великим рахунком і про любов. Бо інформаційна війна є атакою проти любові. Це прагнення нав’язати нам світ, у якому ніхто нікого не любить», - зазначила Оксана Забужко.
Людство тільки вступило у гру інформаційних воєн, де об’єктом захвату є територія людського мозку. Навіть Шевченка намагалися використати в інформаційній війні і продовжують використовувати, коли розповідають про нього як про раба у кожусі, який писав вірші про панів і невільників.
Особистий танк для боротьби з пропагандою
До книги «І знову я влізаю в танк» входять тексти різного формату. Частина – те, що в передвоєнні роки публікувала письменниця на Заході і в такий спосіб намагалася розповісти про іншу Україну, не таку, як про неї говорили пропагандистські російські ЗМІ.
Ця книжка – своєрідний звіт читачеві, чим займалася Оксана Забужко у 2012-2016 роках як письменник. Назву книжки зумовило становище письменниці, пояснене періодом перед «Євро-2012». Під час презентації Забужко показала фільм, відзнятий ВВС про стадіони ненависті, який є прикладом грамотної пропаганди Росії проти України. Після потужної хвилі пропагандистських дій у різних країнах Європи, зокрема, у Німеччині, Оксані подзвонила німецький видавець і запропонувала написати про те, що відбувається насправді. У цей момент вона, скрегочучи зубами, влізла в танк.
«І знову я влізаю в танк» є незапланованою дитиною, - зазначає письменниця. «Я не люблю цієї книжки не тому, що вона нерідна. Це обпалений шматок мого життя. Це письменник у війні, спроба поділитися досвідом виживання письменника у війні. Зрозуміло, що я була би безмежно рада, якби цього не довелося писати», - коментує письменниця і радить починати читати її з останнього есею. Книга є відповіддю на запитання: навіщо потрібна література в таку паскудну епоху, як наша.
Вимкніть телевізор
Мені сьогодні легше розмовляти з публікою у Дніпрі, Одесі чи Харкові, Маріуполі, аніж у Львові. Починаючи від Києва йде розслабленість, ніби небезпека минула. А там люди вже зробили серйозні уроки з того, що пережили. Усе починалося з інформаційного поділу України. Цьому сприяли регіональні телеканали, ФМ, які створювали ілюзію того, ніби в кожного своє інформаційне поле. Україну дробили, як могли і продовжують виділяти гроші на проект поділу України. «Ми не виграли війни. Ми виграли битву, але не віну», - підсумовує письменниця.
Найкращий захист від інформаційних атак, за порадою Оксани Забужко: слухайте хорошу музику, читайте хороші книжки, частіше бувайте на природі і вимкніть телевізор.
Наталія Толочко,
головне фото - Валентина Кузана зі сторінки в Instagram