В Ужгороді відбулася музична презентація збірки про зброю

 

«Моя підростаюча зброє», - п’ята поетична книга поета й музиканта родом з Житомирщини, який нині живе й працює в Ужгороді - Мирослава Гончарука-Хомина. На цьому тижні відбулися дві презентації зібрки – в обласній бібліотеці й «Галереї Ілько». Проект був реалізований спільно з компанією хустських фотографів «LSD-Studio», фото якої було використано в оформленні. Під час представлення Мирослав не тільки зачитував вірші й відповідав на запитання щодо книги, а й співав декі з текстів. 

Книга не про зброю у прямому сенсі слова, збірка радше про війну соціальне тло. «Я не хотів спекулювати фактором війни. Я хотів, щоб війна була соціальним тлом, у якому відбуваються зміни, бо сьогодні це торкає кожного з нас», - розповів Мирослав. Перша назва збірки – «33 роки без смерті», але на біблійну тематику поету  порадили не жартувати, тому обрав іншу назву. У кожного вірша – подвійна назва, аби читач сам вибрав більш прийнятний варіант, а допомагають у цьому ще й фотографії «LSD-Studio» - подеколи депресивні й навіть моторошні, зате беззаперечно правдиві.

У творчості Мирослава Гончарука-Хомина прослідковуються певні наслідування відомого письменника Сергія Жадана. У цьому зізнається й сам поет: «Я думаю, що наслідування є, але я намагався від них тікати. Я з цим борюся».

Стоматолог за освітою, Мирослав зазначає, що йому набагато простіше позиціонувати себе як стоматолога, який пише: «Я не хочу брати на себе відповідальність називатися поетом». Однак під час презентації розповів, що намагається рухатися до професіоналізму, постійно вдосконалює свої вірші.

Мирослав Гончарук-Хомин жартує, що три зі своїх книг не хотів би згадувати, але загалом за час 5 виданих збірок вже навчився контролювати свої емоції у творчості. Він вже написав три вірші для шостої книги, і найдужче хоче, аби у нього з’явилося трохи більше часу для всього того, чим нині займається.

 

Наталія Каралкіна