Все найкраще - попереду, а все найгірше – позаду, - Задура в Ужгороді

 

У мистецькому центрі «Галерея Ілько» 10 липня відбулася презентація книги відомого польського поета, прозаїка, Богдана Задури «Найгірше позаду» у перекладі нашого земляка, поета, есеїста Андрія Любки. На презентацію до Ужгорода також приїхав український письменник та літературний критик Олександр Бойченко, який став редактором виданої збірки. 

«Найгірше позаду» пропонує увазі читача вибрані вірші з п’яти останніх збірок Богдана Задури («Питання часу», «Усе», «Нічне життя», «Воскресіння пташки» та «Крапка над і»), які демонструють творчість поета у різноманітті й часовій еволюції.

Богдан Задура є одним із найважливіших сучасних польських поетів. Незважаючи на свій поважний вік, він залишається жвавим та по-молодому енергійним. Він не боїться експериментувати. У його віршах є все і для всіх. Від серйозних історичних подій до телевізійних шоу. Поезії пройняті щирістю, іронією та подекуди чорним гумором.

Андрій Любка взявся за переклад поезій польського митця ще у 2012 році переклавши чотири збірки. «Це не означає, що я перекладав ці поезії протягом трьох років. Але перекладав у 2012 близько півроку та зараз місяць-півтора. Вірші ти перекладаєш не так як прозу. І тому часом ти маєш походити з певним рядком, «покрутити» його, а потім через тиждень візьмеш і запишеш найвлучніший варіант. Це така робота,як і писання віршів», - каже Андрій Любка.

Коли Богдану поставили запитання, як йому працювалось з Андрієм, то пан Задура спокійно відповів: «Мені було зручно. Оскільки Андрій молодший за мене, я спокійно міг сказати, що мені щось не подобається».

Богдан  Задура в основному пише верлібром, проте живе з переконанням, що час від часу потрібно написати один римований вірш, щоб ті люди, чия поетична свідомість застрягла на примітивному рівні ніби вірш має бути виключно римованим, переконалися, що я вмію писати вірші.

«Сам Задура не міфологізує власний образ, а зводить його до людини, зайнятої звичною щоденною справою – писанням віршів. Через це його «лірика факту» і звучить так по-людськи та водночас не дає безслідно зникнути тисячам дрібниць, з яких, власне, і складається життя. Життя, в якому все найкраще завжди попереду, а все найгірше – позаду. І в жодному разі не навпаки», - каже Олександр Бойченко.

Під час презентації письменники зачитали кілька поезії як польською, так і українською мовою. Закінчилася зустріч автограф сесією, оскільки всі присутні хотіли отримати підпис Богдана на щойно придбаних збірках.

 

Агнеса Сабелко, студентка відділення журналістики УжНУ