image

Що дає присвоєння Закарпатському театру статусу академічного

Що отримає Закарпатський драматичний театр після присвоєння статусу драматичний

Закарпатський драматичний театр має якусь недобру карму. Театр збудували в період "розвинутого соціалізму". Бетону не шкодували. Фантазія архітекторів буяла. А потім ще народних коштів не пошкодували на світло-музикальний фонтан. 

В епоху недокапіталізму, коли доводиться на всьому економити, стало зрозуміло, що театр занадто енергомісткий. Його важко утримувати, опалювати, ремонтувати. При цьому економічного зиску з театру немає. Якби не концерти попсовиків, то було б зовсім складно. А фонтан так і не запрацював, на його місці поки незрозумілий котлован, у якому можна було б влаштовувати хіба що модернові перформенси постапокаліптичного характеру.

Щоправда, свого часу міська влада при мерові Сергію Ратушняку умудрилася продати на місці того недофонтану земельні ділянки. Згодом Вікторові Балозі разом з новим мером Віктором Погорєловим та кишеньковим директором театру Любов'ю Оленчук вистачило розуму оскаржувати рішення влади Ратушняка. С уди тривали понад 5 років і в листопаді минулого року таки вирішилися на користь землевласників. 

Той довго не думав і нещодавно зрубав сріблясті ялинки біля театру, які вже так полюбили ужгородці.  Землевласник сказав, що місту потрібні парковки для автомобілів, так він ці парковки побудує. Та ще й підземні. Поки що в цьому питанні пауза.

Тим не менше, сам театр був постійним жебрачем коштів. Театрали скаржилися, що заробітна плата занадто мала, а у влади не було нормативних законних мотивів цю зарплату збільшити. Це все пережитки совка. Коли є штатний розпис і зарплати випоачуються винятково за цим розписом. І байдуже, який ти артист. Зрівняйлівка. 

І тут виникла ідея про отримання статусу академічний. Ще в жовтні минулого року обласна влада рапортувала, що до 70-річчя театру йому буде присвоєний статус академічного і всі необхідні папери надіслали до столиці.

Пройшло більше року і нарешті цей статус театр отримав. За високий професійний рівень. Ну це вже на совісті театральних критиків, якщо вони є. Так от, статус академічного надає можливість підвищення зарплат для членів колективу на...100%. Але гірше те, що цей додатковий фінансовий тягар падає на бюджет області. Інша річ, якби театр отримав статус національного. У такому випадку було б фінансування з дердавного бюджету. А тепер владі області доведеться шукати додаткові ресурси.

Можливо, це стане мотивом для того, щоб нарешті провести ревізію в театрі: скільки там персоналу, скільки технічних працівників, скільки артистів. Як вони задіяні і хто і за що отримуватиме нові зарплати. Звичайно, сферу мистецтва у нас не прийнято особливо перевіряти, бо це ж мова про духовність, яка у нас і так занедбана. Але все таки цікаво було б знати, що ж там в середині цієї величезної бетонної глиби.

Василь Поляк для Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com