Закарпатський гурт «Триставісім»: Ми дуже любимо, коли є класна енергія на концерті
З вокалістом гурту «Триставісім» Павлом Геновим і бас-гітаристом Андрієм Шаповаловим ми записували інтерв’ю рік тому напередодні їхнього концерту в Ужгороді. Вже ніби за традицією, цього разу теж зустрілися за тиждень до музичної події. У складі гурту протягом річного періоду нічого не змінилося, однак у творчому плані «Триставісім» активно розвивається: відзняли мультиплікаційний кліп, два нові музичні кліпи, записали пісні до міні-альбому, виступали на фестивалях і концертах. Їхній новий кліп про життя закарпатських полісменів «Рейнджери», котрий презентували кілька тижнів тому, став однією із перших музичних робіт про нову поліцію в українському музпросторі.
Тож в інтерв’ю ProZak.info хлопці розповіли про зйомки кліпу, а також про інші приємні несподіванки, які чекають фанів «Триставісім» найближчим часом, зокрема, про випуск нового альбому й концерт «Варошська туса», який відбудеться вже 22 квітня.
Минулого разу в інтерв’ю ви розповідали про плани гурту на найближчий час. Чи вдалося їх реалізувати? Яким був цей рік для гурту «Триставісім»?
Павло: Ми записали 5 нових пісень, які будемо презентувати на найближчому концерті в Ужгороді. Вже домовилися, що оформимо все це у міні-альбом, який буде передвісником другого повноформатнику. За рік ми написали кілька пісень, які ввійдуть вже у загальний альбом, але наразі допрацьовуються. Над назвою нового альбому ми ще думаємо, одна з запропонованих назв – «Варошська туса». Швидше за все так і буде (Усміхається – Авт.).
Андрій: Протягом року у нас були концерти в Польща, Київ, Львів, Рівне, Луцьк, Івано-Франківськ, Мукачево, Хуст, Ужгороді. Чимало фестивалів за нашої участі було на Закарпатті. Дуже сподобалася атмосфера на фестивалі «Wild Wild Fest», який цього року також обіцяють організатори.
П: Невдовзі плануємо бути на концерті «Файне місто» в Тернополі, домовилися про участь на фестивалі «Атлас Вікенд». Наразі готуємося до концерту в Ужгороді. Програма, з якою будемо виступати, називається «Варошська туса». Це назва однієї з майбутніх пісень, яку плануємо доповнити відео, котре хочемо відзняти вже на вихідних.
Знаю, що були і зйомки кліпів, котрі дуже добре поширюються у мережі…
П: На концерті минулого року відбулася презентація мультфільму «Наша файта», який ми зробили спільно з хлопцями з «Нашої файти». Це відео стало найпопулярніших серед наших кліпів. Мультфільм створили за історією, яку ми вигадали самі. Вона про супергероїв, котрі рятують світ музикою.
А: Щодо інших кліпів, минулого року приблизно в такий час ми відзняли кліп «Коли сакури цвітуть». Це друге за популярністю наше відео. Воно цікаве тим, що зроблене у стилі «one shot», тобто без монтажу, одним дублем. Кліп побудований на дещо стьобній історії, якою ми хотіли привернути увагу ужгороців, а також туристів, котрі приїжджають у місто, до проблеми знищення сакури. Бо фотографуватися біля неї можна, але виламувати гілки не обов’язково.
Ви бачите себе в мультиплікаційній діяльності?
П: Ні, ми хотіли щоб за піснею «Наша файта» закріпився мультиплікаційний образ. Не факт, що ми далі не будемо звертатися до мультиплікації, але в нас наразі є інші ідеї, які хочемо реалізовувати спільно з активними людьми, які живуть в Ужгороді. Прикладом є наш кліп «Рейнджери», у якому взяли участь чимало таких людей.
Першу з нових пісень – «Рейнджери» ви вже презентували з новим кліпом. Чи складними були зйомки? І чи є вже реакція полісменів на неї?
П: Коли написали пісню «Рейнджери», не думали, що вона буде пов’язана з нацполіцією. Виник образ людей, які ходять і дивляться, щоб все було добре в місті, країні. На одній з репетицій я подумав, що пісня пасує до теми Нацполіції, й було би непогано підтримати хлопців і дівчат, бо вони не завжди чують у свою адресу щось хороше. Звичайно, на те і щука, аби карась не дрімав, але ми все ж вирішили підтримати полісменів своєю піснею. Спочатку хотіли зробити стьоб, вигадати диких західних поліцаїв, але це неправда. Насправді у нас працюють хороші хлопці й дівчата.
Мені здається, що пісня може бути неоднозначно сприйнята. У тексті трапляються закарпатські слова у дещо жартівливій манері. Хоча одне українське видання, для якого я давав коментар про вихід кліпу, вказав у статті, що закарпатський рок-гурт написав гімн Нацполіції (Усміхається – Авт.). В іншій програмі пожартували про те, що ми зробили пісню, яка має звучати з автівок полісменів.
А: Ми хотіли презентувати кліп на презентації Нацполіції в Ужгороді, але виникали певні труднощі, тому терміни довелося перенести. Ми знімали його упродовж місяця по 2-3 години на день. Усього в кліпі близько 20 сцен, і хоча кожна займає 6-10 секунд, але щоб її відзняти, довелося чимало попрацювати. Увесь кліп відзнято від першої особи. Ми сконструювали спеціальний шолом, на який повісили камеру, тому його вага була близько 6 кілограмів. Люди, які знімаються в кліпі, носили цей шолом на собі. Спортсменка, до прикладу, фехтувала у ньому, що було взагалі важко. До того ж, ми знімали на шрирокоформатний об’єктив, тому відстань у реальності й крізь камеру була різною. Але завдяки професіоналам, які знають свою справу, кліп вдалося зняти. Для мене найскладніші були зйомки бігу, бо мені довелося бігати на набережній, у Невицькому, тому я набігав нормальну відстань – тривалістю близько 4 годин, хоча з усього цього у кліпі вийшло кілька секунд (Усміхається – Авт.).
Про теми двох нових пісень ваші слухачі вже знають – полісмени й варошська туса, а як щодо інших?
П: Також є пісня про закарпатських шукачів кращої долі, торкаємося й теми авантюризму у будь-яких сферах. Одну пісню вже всі могли чути на концертах – «Пуйду пройдусь» - це дещо містично-танцювальна композиція.
Хто пише ваші пісні?
П: Всі пісні пишу я. Приношу їх у репетиційну, і там з ними робиться щось хороше або навпаки (Усміхається – Авт.). Деякі пісні створюються безпосередньо у репетиційній.
Чи заробляє на себе гурт?
П: Нещодавні відео, які ми представили, зробили з підтримкою друзів, котрі бажають долучитися до наших ідей, аби зробити цю справу максимально якісно. Цього разу нам допомогли хлопці з «Chemodan photo&video's», які взялися за реалізацію кліпу «Рейнджери». Наразі ми самі забезпечуємо репетиції, організували свою студію, друкуємо диски, футболки до концертів.
А: Словом, якщо хтось думає, що ми заробляємо мільйони, то це так.
Які зміни спостерігаєте у музпросторі Закарпаття й України загалом останнім часом?
А: Чимало закарпатських гуртів залишили музику, бо забезпечити життя нею наразі складно. Треба або хороші фінансові вливання, або бути справжнім фанатиком. За останні роки в Україні відчувається покращення якості музики й смаків слухачів, і це не може не радувати.
П: Але якщо виконавець робить свою музику щиро і торкається душі слухачів, або робить якісний продакшн, то слухачів не спинити. Хто скільки працює – стільки й отримує.
Що для гурту «Триставісім» сьогодні найважливіше?
А: Найважливіше, щоб люди прийшли до нас на концерт й відірвалися разом з нами (Усміхається – Авт.).
П: Сьогодні найважливіше, щоб у нас була змога робити свою справу й ми робили це за будь-яких умов. До речі, минулого року ми зібрали рекордну кількість людей на концерті – понад 500, що для Ужгорода це дуже багато. У нас людей важко витягнути на концерт. Ми намагаємося це робити власними силами, бо дуже любимо, коли збирається багато людей і коли є класна енергія, і всі задоволені з цього. Тому запрошуємо всіх до нас 22 квітня на концерт. Постараємося відіграти наразі найбільший наш концерт.
Наталія Каралкіна,
Фото з архіву гурту «Триставісім»,
головне фото - Віктор Дьомін