image

Що приховує в собі відома лемківська колядка, яку співають і закарпатці

 

"Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі.Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий", - ви теж, маюуть, співали не раз на Різдво. А чи знали, що слова цієї колядки мають автора, а сама пісня - язичницький підтекст? 

Ідея написати статтю про цю лемківську колядку виникла у нашого читача й постійного дописувача з Великого Березного - Віталія Дацюка. У третій день Різдва ще встигаємо опублікувати історію колядки, слова до якої були написані майже 100 років тому. 

Щодо самих лемків, то це етнографічна група українців, які здавна жили по обох схилах Східних Бескидів (у Карпатах між річками Сяном і Попрадом - на захід від Ужа). Всі енциклопедії стверджують, що лемки — частка українського народу.

На Закарпатті лемків можна зустріти на від річки Боржави до села Ужок. Про таку територію заселення пишуть дослідники Лемківщини Іван Красовський та Дмитро Солинко. У популярному нарисі «Хто ми, лемки…», опублікованому у 1991 році, вони зазначають, що частина південної  Лемківщини входить до складу Закарпатської області. Це «трикутник» від с. Ужок (на півночі) і м. Ужгорода (на півдні) до ріки Боржави на сході. Обіймає райони Великоберезнянський,  Іршавський, Мукачівський та Ужгородський. Однак переважна більшість дослідників зараховує до закарпатської Лемківщини і всі села Перечинського району. А загалом на Закарпатті лемкам належать близько 200 сіл. 

Колядка, написана Б.-І. Антоничем "увібрала образи з народних пісень та колядок гуцулів, лемків і бойків, в яких різдвяні події переносяться зі Святої Землі до Карпат, народження Ісуса Христа відбувається не у Вифлеємі, а в убогому обійсті або «на санях в лемківськім містечку Дуклі». Така міфологізація створює відчуття особистої причетності до подій вселенського значення", - йдеться у Вікіпедії

Поезія Антонича зазвучала у вигляді колядки після її обробки кобзарем Василем Жданкіним. Точніше, кобзар узяв два вірші письменника - «Різдво» і «Коляда», об'єднав їх, і вийшла така ось колядка:

Народився Бог на санях

В лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях

І принесли місяць круглий.

Прийшли лемки у крисанях

І принесли місяць круглий.

Народився Бог на санях,

Прийшли лемки у крисанях

І місяць круглий принесли.

Тешуть теслі з срібла сани,

Стелиться сніжиста путь.

На тих санях в синь незнану

Дитя Боже повезуть. (2)

Тешуть теслі з срібла сани,

Сняться різдвяні пісні.

На тих санях ясна

Пані,Очі наче у сарни. (2)

Ніч у сніговій завії

Крутиться довкола стріх.

На долонях у Марії

Місяць – золотий горіх. (2)

Сходить сонце у крисані,

Спить слав’янськеє дитя.

Їдуть сани, плаче Пані,

Снігом стелиться життя. (2)

Тешуть теслі з срібла сани. (4)

Христос ся рождає! Славімо Його!

Ось яку характеристику твору письменника дають на сайті ukrclassic.com.ua.

Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися «в лемківськім містечку Дуклі»? А замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок «місяць круглий», котрий буде у Матері Марії, як золотий горіх. І це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього. 

Літературознавці про твір. Б.-І. Антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи — навпаки. Він уміло взаємодоповнював дві одна­ково рідні українцям релігійні системи. Як-от у вірші «Різдво», де християнське таїнство народження Спасителя тонко помережане язич­ницькими мотивами. Саме воно відбувається в українському, лемків­ському середовищі. І навіть волфи уподібнюються до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Образ місяця, що проймає увесь твір, — теж праукраїнський, язичницький символ Різдва, народ­ження нового світу. Отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтим­ним переживання віри.

А зараз пропонуємо послухати колядку у виконанні Collegium Orientale Media, а також Тараса Чубая.

 

Веселих вам свят!

 

ProZak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com