• 1

    Петро Матій: Я кожен раз співаю по-іншому

      “Я зате так довго співаю, бо мені ніхто в горло не ліз. Викладач лише радив, щоб я більш артистично співав і думав про те, про що співаю”, — говорить із гумором про себе український співак і композитор, народний артист України Петро Матій і додає, що його голосу дають не більше 30 років, хоча самому артисту вже за 70.  “Це Божий дар, - вважає Петро Матій. - Чи не виспівався, чи такі сильні зв’язки – я не знаю”. Співає Матій 45 років поспіль. За цей час випустив сім дисків, два з яких із власними словами і музикою. Сьогодні він очолює ансамбль «Гармонія», співає у Закарпатському народному хорі, «Угорських мелодіях», а також працює концертмейстером в музучилищі. 

  • 11180632_886942144685073_5320556830388503554_n

    В. Малишка: Моя життєва мета – заробляти тим, що цікаво

       «Я буду робити те, що цікаво. Захочу писати – буду писати, захочу знімати – буду знімати. І вірю, що так робитиму», - відповідає з упевненістю в голосі письменник Василь Малишка на запитання про те, ким хоче бути. І це далеко не юнацький максималізм, як може здатися на перший погляд. Попри юний вік – 16 років, хлопець вже зробив немало: видав три книжки ­– «Що найголовніше у світі», «My Dreams», «ПростороВіРші», має кілька екземплярів власного саморобку, який чекає на оприлюднення, десятки перемог на всеукраїнських і міжнародних конкурсах, а також власні п’єси. 

  • 1

    Михайло Рошко: Я роблю те, що люблю

      «Коли актор грає у фільмі, він не одержує миттєвої віддачі, але намагається перфектно виконати свою роботу, бо результат будуть бачити згодом. Під час лекцій відчути емоції - не найголовніше. Відчувати підтримку аудиторії – це добре, але мета лекції, як і будь-чого в житті – максимально якісно зробити свою роботу, тримати високу планку де тільки можеш і навіть там, де не можеш. Хемунгуей казав, що найкраще задоволення – це задоволення від добре зробленої роботи, і я з ним погоджуюся», - розповідає один з кращих університетських лекторів, декан факультету іноземної філології, літературознавець-американіст і письменник Михайло Рошко.

  • 4

    Наталія Орєшнікова: Сцена – це наче інший світ

      «Я всі вистави люблю, вони – як діти», - відповідає заслужена артистка України, головний режисер Закарпатського обласного академічного театру ляльок «Бавка» Наталія Орєшнікова на запитання про те, яка її улюблена вистава. 28 років вона присвятила театральній справі і сьогодні з упевненістю стверджує, що нічого кращого, ніж театр ляльок, у житті не знає.

Фелікс Філак: Масаж стимулює життєвий процес

Фелікс Філак: Масаж стимулює життєвий процес

Навряд чи є на Закарпатті ще одна людина, яка може розповідати про масаж із таким захопленням, як це робить Фелікс Філак. Доцент кафедри фізичної реабілітації, голова громадської організації «Українська асоціація фахівців масажу» майже чверть століття практикує масаж, якому навчався ще в Москві. Згодом проходив стажування у Німеччині, тривалий час пропрацював у реабілітаційному відділі санаторію, і вже кілька років викладає предмети, пов’язані з масажем студентам факультету здоров’я людини УжНУ.
Ю. Винничук про Закарпаття, новий роман і національну ідею

Ю. Винничук про Закарпаття, новий роман і національну ідею

  Юрія Винничука представляти немає потреби. Крім його відомих романів «Танго смерті», «Діви ночі», «Весняні ігри в осінніх садах», укладених антологій і журналістських статей, чималої популярності письменнику додав його вірш «Убий під@раса», написаний у час правління Януковича. 
Архітектори людських душ: Петро Мідянка. Частина 3

Архітектори людських душ: Петро Мідянка. Частина 3

  "Нам не належать багатства на українській землі. Вони належать купці олігархів. Народ же має бути господарем своєї землі, хто ж буде господарювати? Феодали? Феодалізм як ракова пухлина, розповзся по всій Україні", - розмірковує про долю народу відомий закарпатський письменник, лауреат Шевченківської премії Петро Мідянка. У третій частині розмови він розповідає про про Майдан, олігархів, справжніх українських меценатів, північного сусіда, карму України. Наприкінці відео письменник читає власний твір. 
Йосип Кобаль про історичний парадокс Карпатської України

Йосип Кобаль про історичний парадокс Карпатської України

  «На Закарпатті багато місць, де історія ще недосліджена. Наприклад, дорога з Ужгорода до Мукачева оминала пагорби, проходила через Середнє, а Ракоці, коли їздив нею, то нерідко залишався ночувати у Дравцях. А є такі місця, які не мають жодного стосунку до історичних постатей, хоча люди вважають, ніби вони там перебували. Неподалік Колочави є урочище Бовцар. Місцеві вважають, що там був цар Ракоці, йому навіть облаштували джерело. А «бовцар» з румунської означає «місце, огороджене для скота». Ця назва залишилася ще з часів Середньовіччя, але сьогодні там живуть українці, які не знають дослівного перекладу, і по-народному вважають, що там був Ракоці. А там просто тримали баранів», - пояснює парадокси закарпатської історії відомий історик і краєзнавець Йосип Кобаль.  
Архітектори людських душ: Петро Мідянка. Частина 2

Архітектори людських душ: Петро Мідянка. Частина 2

  Екзотичний патріарх української поезії, карпатський феномен, лексикограф центральноєвропейської магії, – так називають закарпатського поета, есеїста письменники та літературні критики, які намагалися осягнути його невичерпно-унікальні тексти. Але охарактеризувати вміння митця, довершеність та глибинність його поезії – завдання не з простих. Адже поезія справжнього майстра слова сягає далеко за межі свідомості… 
Йосип Кобаль: Чому закарпатці не окремий народ

Йосип Кобаль: Чому закарпатці не окремий народ

Історія не знає умовного способу, стверджує відомий вислів. Нерідко вона є приводом маніпуляцій людьми, які не знають історії і не цікавляться нею. Помилкових суджень вистачає і в підручниках, які колись були частиною ідеології й не могли бути написані інакше. Відтак сьогодні маємо ціле покоління наших земляків, які не знають свого походження, помилково оцінюють події і сіють абсурдність серед інших людей, зокрема, приїжджих туристів.  
Пішки навколо України: що побачили кияни на Закарпатті

Пішки навколо України: що побачили кияни на Закарпатті

Як ми повідомляли, 1 березня з Києва вирушили двоє мандрівників - Антоніна Поліщук й Ігор Литвиненко. Закарпаття стало шостою областю, до якої вони дійшли у рамках свого проекту “Пішки довкола України”.  Унікальність проекту полягає у тому, що Україну ще ніхто не обходив пішки.  
Сергій Жадан: Треба займатися тим, що любиш

Сергій Жадан: Треба займатися тим, що любиш

  «Важливо говорити, важливо чути один одного. Сьогодні важливо, щоб культура далі продовжувала звучати, щоб вона тривала. Мені здається, що культура має боротися за свою територію, не здаватися», - вважає один із найвідоміших письменників сучасності Сергій Жадан. Чимало із його поезій стосуються війни на Сході. Письменник їздить у прифронтові села, читає власні твори військовим. Свою нову книгу «Життя Марії» він презентує у різних містах України, а завершить тур у Маріуполі, а також кількох містах Луганської області. 
На Закарпатті дуже сильна традиція готувати їжу вдома

На Закарпатті дуже сильна традиція готувати їжу вдома

   «У кожного з нас є свій запас здоров’я, переданий нам генетично, на який ми впливаємо власним способом життя», - стверджує найвідоміший лікар-дієтолог України Оксана Скиталінська. Саме її порадами користуються чимало людей, серед яких відомі політики, актори, шоумени, котрі хочуть виглядати гарно у будь-якому віці. Пані Оксана переконує в тому, що краса – це передусім здоров’я, а воно залежить від того, що ми їмо.  
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com