Немеш і партнери

Особливості правової охорони торговельних марок в Білорусії

У статті автор розглядає особливості правової охорони торговельних марок в Республіці Білорусь з метою виявлення позитивних аспектів їхнього законодавства у сфері інтелектуальної власності. Відзначено, що законодавство Білорусії у сфері торговельних марок побудовано відповідно до функціонального призначення самого знаку, де детально регламентовані інститути виникнення, зміни та припинення правовідносин щодо правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування. У Білорусії досить гармонійно поєднують національні та міжнародні засади охорони торговельних марок

В юридичних літературних джерелах вченими проводяться певні узагальнення стану розвитку законодавства про охорону товарних знаків та знаків обслуговування в країнах СНД, в тому числі і в Республіці Білорусь. Так, на думку Г. О. Андрощука, «аналіз законодавчих актів країн СНД, що регулюють охорону товарних знаків і знаків обслуговування, дає можливість зробити висновок, що вони значною мірою гармонізовані». Це пояснюється спільністю у визначенні поняття товарний знак і знак обслуговування, визначенням обсягів правової охорони, видовою різноманітністю знаків, а також їх охороноздатністю1.

Чинне законодавство Республіки Білорусь достатньо детально і на сучасному рівні регламентує правовідносини у сфері інтелектуальної власності, забезпечуючи належний захист прав власників, у тому числі товарних знаків2.

Основу білоруського законодавства, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності складає норма ст. 51 Конституції Республіки Білорусь, яка встановлює, що інтелектуальна власність охороняється законом. Далі ця конституційна норма реалізується у рамках цивільного законодавства, де детальнішу регламентацію цей вид правовідносин знаходить в розділ V Цивільного кодексу Республіки Білорусь «Виняткові права на результати інтелектуальної діяльності (інтелектуальна власність)»3.

Серед об’єктів інтелектуальної власності окрім інших законодавством передбачені товарний знак і знак обслуговування. Згідно пункту 1 статті 1017 Цивільного кодексу Республіки Білорусь товарним знаком і знаком обслуговування визнається позначення, сприяюче відмінності товарів або послуг однієї особи від однорідних товарів або послуг інших осіб.

В розвиток Цивільного кодексу прийнятий Закон Республіки Білорусь «Про товарні знаки і знаки обслуговування»4.

Білорусь приєдналася до основних міжнародно-правових актів у сфері прав промислової власності: Паризька конвенція по охороні промислової власності 1883 р. і Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р. Крім того, у сфері прав інтелектуальної власності застосовуються акти органів виконавчої влади, зокрема, Укази президента Республіки Білорусь, ухвали Ради Міністрів Республіки Білорусь, Державного патентного комітету Республіки Білорусь, Комітету із науки і технологій при Раді Міністрів Республіки Білорусь і деякі інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 981 Цивільного кодексу Республіки Білорусь правова охорона об’єктів інтелектуальної власності виникає через факт їх створіння або внаслідок надання правової охорони уповноваженим державним органом у випадках і в порядку, передбачених законодавством. Суб’єктам права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, у тому числі товарного знака, належать майнові права5.

Законом Республіки Білорусь «Про товарні знаки і знаки обслуговування» зазначається, що товарний знак і знак обслуговування — позначення, що сприяє відмінності товарів або послуг одних юридичних або фізичних осіб від однорідних товарів або послуг інших юридичних або фізичних осіб6. В якості товарних знаків реєструються позначення, які можуть бути представлений в графічній формі: словесні, включаючи імена власні, буквені, цифрові, образотворчі, поєднання кольорів, об’ємні позначення, включаючи форму товару або його упаковку, а також комбінації таких позначень.

Товарний знак може бути зареєстрований в будь-якому кольорі або поєднанні кольорів.

Правова охорона товарного знака в Республіці Білорусь здійснюється на підставі його реєстрації в державній установі «Національний центр інтелектуальної власності».

Товарний знак може бути зареєстрований на ім’я юридичної або фізичної особи. Право на товарний знак охороняється державою. На зареєстрований товарний знак видається свідоцтво. Свідоцтво на товарний знак засвідчує пріоритет товарного знака, виняткове право власника на товарний знак відносно товарів, вказаних в свідоцтві, і містить зображення товарного знака.

Змістом виняткового права власника на товарний знак є:

по-перше, власник товарного знака має виняткове право використовувати товарний знак і розпоряджатися ним, а також право забороняти використання товарного знака іншими особами;

по-друге, ніхто не може використовувати товарний знак, що охороняється на території Республіки Білорусь, на який видано свідоцтво, без дозволу його власника;

по-третє, порушенням прав власника товарного знака визнаються несанкціоновані виготовлення, застосування, ввезення, пропозиція до продажу, продаж і інше введення в цивільний обіг або зберігання з цією метою товарного знака або товару, позначеного цим знаком, або позначення, схожого з ним до ступеня змішення, відносно однорідних товарів, а також неоднорідних товарів, позначених товарним знаком, визнаним загальновідомим в Республіці Білорусь.

Законом регламентовано абсолютні та інші підстави для відмови в реєстрації товарного знаку, положення щодо реєстрації та використання колективного знаку.

Встановлено, що реєстрація товарного знака діє протягом десяти років з дати подачі заявки до патентного органу. Термін дії реєстрації товарного знака може бути продовжений за заявою власника, поданою протягом останнього року її дії, кожного разу на десять років. По клопотанню власника для продовження терміну дії реєстрації товарного знака йому може бути наданий шестимісячний термін після закінчення терміну дії реєстрації за умови сплати патентного мита.

Національним законодавством Білорусії надається правова охорона колективних знаків. Колективним знаком є товарний знак об’єднання юридичних осіб, призначений для позначення випускаються і (або) реалізовуваних їм товарів, що володіють єдиними якісними або іншими загальними характеристиками.

Важливе значення має для захисту прав на товарний знак розуміння того, що собою представляє саме його використання. Під використанням товарного знаку розуміють застосування його на товарах, для яких він зареєстрований, або на їх упаковці власником товарного знака або особою, якій таке право надано на основі ліцензійного договору. Для того, щоб  не втратити права на  товарний знак він повинен використовуватися для товарів і  послуг, вказаних в  реєстрації7. Використанням може бути визнано також застосування товарного знака в рекламі, друкарських виданнях, на вивісках, при демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Республіці Білорусь, за наявності поважних причин невикористовування товарного знака на товарах або їх упаковці. Юридичні і фізичні особи, що здійснюють посередницьку діяльність, можуть на основі договору використовувати свій знак на реалізовуваних ними товарах разом з товарним знаком виробника товарів, а також поміщати його замість товарного знака виробника.

Право на використання товарного знаку може бути передане іншій особі на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір реєструється в Національному центрі інтелектуальної власності і є дійсним для третіх осіб з дати його реєстрації. Договори реєструються в Державному реєстрі ліцензійних договорів, договорів уступки і договорів застави прав на об’єкти інтелектуальної власності. Право на використання товарного знаку може власник знаку переуступити по договору іншій юридичній або фізичній особі. Ці договори також підлягають реєстрації в згаданому вище Державному реєстрі8.

Припинення правової охорони товарного знаку настає у випадку визнання реєстрації товарного знака недійсною та припинення дії реєстрації товарного знака.

Відповідальність за порушення законодавства про товарні знаки передбачена статтею 29 Закону, яка, зокрема, передбачає, що окрім вимог про припинення порушення і стягнення заподіяних збитків, допускаються наступні способи захисту цивільних прав правовласників:

— видалення з товару або його упаковки товарного знака або позначення, схожого з ним до ступеня змішення, що незаконно використовується, і (або) знищення виготовлених зображень товарного знака або позначення, схожого з ним до ступеня змішення;

— арешт або знищення товарів, відносно яких був незаконно застосований товарний знак;

— накладення штрафу на користь потерпілої сторони у розмірі вартості товару;

— передача на користь потерпілої сторони товару, на якому незаконно застосований товарний знак.

Білорусь ратифікувала у рамках СНД Угоду про заходи по попередженню і припиненню використання помилкових товарних знаків і географічних вказівок, підписану в м. Мінськ 4 червня 1999 р.

Мінська угода 1999 р. дає визначення помилкового товарного знаку: «товарний знак, що використовується третьою особою, що порушує права власника товарного знаку, або знак, що містить помилкові вказівки походження товару, а також дані або такий елемент, який може ввести споживачів в оману» (ст. 1)9. На підставі цієї Угоди резиденти держав-учасників мають можливість звертатися в судові органи для забезпечення захисту їх прав по місцю їх порушення і відповідно до національного законодавства. Судові органи, у свою чергу, мають право зажадати від будь-якої фізичної і (чи) юридичної особи відшкодувати в повному розмірі заподіяні зацікавленій стороні збитки і виплатити їй усю суму прибутку, отриману від торгівлі товарами з помилковими товарними знаками. Судові органи мають право за заявою зацікавленої сторони зажадати, щоб товари, по яких встановлено порушення прав, без якої-небудь компенсації були усунені з торгового обігу без спричинення шкоди власникові прав на товарний знак або, якщо це не суперечить національному законодавству, знищені. По відношенню до товарів з помилковими товарними знаками просте усунення незаконно проставленого товарного знаку визнається недостатнім для того щоб дозволити допуск таких товарів в торговий обіг, окрім виняткових випадків, які додатково погоджують Сторони Угоди10.

Враховуючи вищевикладені аспекти особливостей правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування в Республіці Білорусь, можливо узагальнити наступні її закономірності.

Система правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування в Республіці Білорусь переважно закладає в собі націленість на охорону знаків, що пов’язані із виробництвом, обігом та споживанням товарів, а також націлена, насамперед, на забезпечення національних інтересів в сфері охорони товарних знаків і знаків обслуговування, що підтверджується інститутом національної реєстрації марок, їх захисту та поширення в межах території держави. Крім того, система правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування в Білорусії зумовлена поточними процесами гармонізації національних та міжнародних систем правової охорони марок.

Резюмуючи питання особливостей розвитку системи правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування в Республіці Білорусь можливо акцентувати увагу на наступних традиціях та тенденціях її розвитку:

  1. дана система має загальний національний характер та відображає особливості історичного та національного розвитку системи економічних відносин в середині країни;
  2. правова охорона товарних знаків та знаків обслуговування в Республіці Білорусь має характер до розширення систем та методів охорони, що пов’язано із поступовим збільшенням кількості зареєстрованих товарних знаків як за національною системою реєстрації, так і за міжнародною;
  3. спостерігається гармонічне поєднання національних та міжнародних засад правової охорони товарних знаків.

Підсумовуючи зазначені вище особливості розвитку систем правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування в Білорусії, можливо коротко узагальнити позитивні положення, що були б корисні в контексті модернізації законодавства України в сфері інтелектуальної власності:

по-перше, позитивним є становлення системи законодавства відповідно до засад функціонального призначення самого знаку, що передбачає його господарський характер. Відповідно система його правової охорони повинна виходити з ідеї забезпечення його призначення та задоволення господарських інтересів його власника або користувача;

по-друге, позитивним є досить детальна регламентація інститутів виникнення, зміни та припинення правовідносин щодо правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування;

по-третє, досить гармонійною є поєднання національних та міжнародних основ правового захисту товарних знаків та знаків обслуговування

1 Андрощук Г. О. Правова охорона товарних знаків у країнах СНД: стан і тенденції // Проблеми науки. – 2002. - №10. – С. 34.

2 О товарных знаках в Республике Беларусь // http://www.legservices.com/tznak.shtml

3 Цивільний кодекс Республіки Білорусь // www.pravo.by

4 Закон Республіки Білорусь «Про товарні знаки і знаки обслуговування» // www.pravo.by

5 Цивільний кодекс Республіки Білорусь // www.pravo.by

6 Закон Республіки Білорусь «Про товарні знаки і знаки обслуговування» // www.pravo.by

7 Беляева Е. Н., Доронин М. Р.,Кубряков Б. Е. Рынок Республики Беларусь и товарный знак // Юстицыя Республики Беларусь. - №4. – 2005. – С. 11-15.

8 О товарных знаках в Республике Беларусь // http://www.legservices.com/tznak.shtml

9 Соглашение о мерах по предупреждению и пресечению использования ложных товарных знаков и географических указаний от 4 июня 1999 г. // http://www.lawbelarus.com/repub2008/sub35/text35944.htm

10 Соглашение о мерах по предупреждению и пресечению использования ложных товарных знаков и географических указаний от 4 июня 1999 г. // http://www.lawbelarus.com/repub2008/sub35/text35944.htm.

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com