Чи є політика в ліквідації історичного факультету УжНУ

Питання реорганізації історичного факультету Ужгородського національного факультету набуває політичного забарвлення

Соцмережі реагують на події навколо істфаку по-різному, але переважають злі коментарі. До прикладу кілька коментарів з «Фейсбуку»:

Diana Shterr 8 листопада 

"Вітаю рідний університет з черговим "здобутком" - вже очевидною втратою статусу класичного університету, адже без історичного факультету - це не класичний університет. Факультет, що було створено одним з перших (а їх було лише чотири - історичний, філологічний, біологічний та медичний), звичайно, не заслуговує на продовження своєї більш як 70-річної історії. Факультет, що постійно змінював своє розташування, аби іншим було зручно, факультет, студенти якого три роки навчалися у приміщенні без опалення, студенти якого розгрібали завали сміття та бруду в будівлі, що років з 30 не бачила ремонту - були названі одним з проректорів бомжами... А це виявляться були не характеристики поточної ситуації, а передбачення мудрого оракула... Хто ж тоді знав, що буде далі?"

Іра Смірнова 11 листопада

"Всім хто навчався щe в УжДУ відомо, що історичний факультет цe один із найстаріших факультетів університету. Бути студeнтом та навчатись на цьому факультeті завжди було прeстижно. На мою думку зарано відмовлятися від такого важливого інструмента формування національної самосвідомості молоді. Тому, що тільки знаючи історію своєіі дeржави можна формувати та впливати на громадянську позицію молоді. «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього» - цей вислів Максима Рильського сьогодні актуальний, як ніколи. Панe Рeкторe УжНУ, лікар лічить тіло, а історія - свідомість. Задумайтeсь". 

Marian Tokar 13 листопада

"Сьогодні в Соборі священик підтримав наш історичний факультет і привів вдалу повчальну притчу. Не буду її тут згадувати, але хочу сказати наступне.

Я історик і випускник істфаку 1996 року. Про нього лише і говорю як про установу. Щиро вдячний своїм учителям (і тим, яких уже немає на цьому світі) за те, чого вони мене навчили й зробили врешті мене таким, яким я є. Я пишаюся цим! Я полюбив історію і знаю, що завдяки їм багато випускників стали науковцями та дослідниками минулого нашого краю. Власне, тут є історична школа завдяки істфаку, який має понад 70-річну історію. Її вихованці відомі далеко за межами Закарпаття! А скільки чудових випускників пішли в інші сфери, також прославляючи його та Універ!

Шкода, що ті, хто ще недавно хизувався публічною демократією йдучи до влади, стали "віртуозами підкилимності" й не використали жодного реально демократичного шансу, щоб його зберегти. Натомість обрано один найпростіший... Хай називають це модернізацією, оптимізацією, реформацією і ще якоюсь ...ізацією, але я переконаний, що бажання такого просто не було. Бог їм суддя! Але для багатьох поколінь істориків вони залишаться "ХЕРОЯМИ" нашого часу! Що посієш, те й пожнеш...

P.S. Для тих, хто захоче перекрутити мої слова наголошу, що це моя думка про ситуацію навколо істфаку, а не навколо осіб, які там працюють...".

Тим не менше, є і опоненти такій думці. Власне, ці опоненти і переводять питання ліквідації історичного факультету в політичну площину, переконуючи, що ліквідація істфаку має за собою намір звільнення його декана – Володимира Фенича. І саме ці опоненти вказують, що це правильно, бо Фенич видав не зовсім патріотичну книгу.

Захисники ж факультету продовжують активно боротися за його збереження. Було проведено збори колективу, на який було прийнято звернення до вченої ради УжНУ скасувати своє рішення від 8 листопада про об’єднання факультетів історичного та міжнародних відносин у один факультет. Також були направлені листи в міністерство освіти від студкому та профкому історичного факультету.

Прихильники збереження автономності історичного факультету переконують, що на Вченій раді УжНУ булла підміна понять. Питання про реорганізацію було прийняте на підставі перевірки спецкомісії, яка визнала, що на істфаці не навчається 200 студентів, а такі факультети на мають права на автономне існування. Нинішнє керівництво переконує, що наразі на факультеті вчиться 228 студентів, тому рішення Вченої ради було сфальсифікованим.

У свою чергу «Медіацентр» УжНУ оприлюднив відеокоментар ректора УжНУ Володимира Смоланки, який розповів, як приймалося рішення вченої ради і взагалі, як питання реорганізації факультету вирішується. Він повідомив, що мав зустріч із студентами істфаку і відчув їхнє розуміння ситуації. На думку Володимира Смоланки, наразі факультет дійсно має 228 студентів, але вже з січня 2017 року їх буде менше 200, а до липня 2017 року трохи більше 180.

Смоланка переконує, що в результаті реорганізації нікого не буде звільнено і колектив і надалі працюватиме у повному складі.

 

Тим не менше, колектив історичного факультету не має намір погоджуватися з висновками ректора та Вченої ради. Там переконують, що Вчена рада УжНУ не повинна булла приймати рішення про реорганізацію, бо відповідна Комісія, яка перевіряла університет, лише рекомендувала вжити заходи, а не зобов’язувала університет відразу радикально приймати якісь рішення.

Наразі колектив звернувся до влади Закарпаття і керівництва освіти вжити заходів до недопущення реорганізації одного з найдавніших факультетів Ужгородського університету.

Василь Поляк для Prozak.info