Чи можна вважати закарпатських патрульних поліцейських успішними

Чи справляється нова закарпатська поліція з покладеними на неї завданнями

В Україні відзначають другу річницю створення нової патрульної поліції. І хоч в Закарпатті поліція почала діяти лише з листопада, вже можна зробити деякі підсумки.

Присяга нових поліцейських в Ужгороді викликала здебільшого позитивну ейфорію. Прибула на присягу в Ужгород і тодішній міністр Нацполіції Хатія Деканоїдзе. Поруч з нею стояв тодішній головний поліцейський Закарпаття Сергій Князєв. І сталося так, що згодом Деканоїдзе пішла, а Князєв зараз очолює Нацполіцію України. 

Від часу підготовки нових патрульних поліцейських в Ужгороді активно цьому сприяв голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Але потім щось сталося. Москаль почав різко критикувати реформи в Нацполіції і саму Деканоїдзе.

Частина громадян також була незадоволена новими поліцейськими, яких вважали некваліфікованими і популістами. 

І це при тому, що час від часу патрульні поліцейські Ужгорода та Мукачева виявляли принциповість у затриманні чиновників. Чого варта історія з екс-мером Ужгорода Сергієм Ратушняком.  Поліцейські також відзначилися із затриманням п'яного судді Ротмістенка і деяких правоохоронців. Але, на жаль, багато чиновників "відмивалися" в судах, або навіть в наркодиспансері, який традиційно стояв і стоїть на боці чиновників.

Пізніше керівництво Закарпаття почало тиск на начальника патрульних поліцейських Ужгорода та Мукачева Юрія Марценишина. Головного патрульного поліцейського Закарпаття спочатку намагалися принизити на сесії облради, а потім взагалі була заява-лист Москаля міністру МВС щодо Марценишина, який на думку голови ОДА, далекий від поліцейського етикету та професійності. На останок ресурси Москаля розповсюдили відео, на якому Юрій Марценишин матюкає особовий склад.

Тим не менше, центральне керівництво поліції "не здало" головного патрульного Закарпаття.

Що ми спостерігаємо зараз? Відчувається, що патрульні вже не такі жваві. Вже майже немає гучних затримань. Патрульні вже не переймаються неправильними паркуваннями автомобілів. Вже якось без азарту ведуть патрулювання і мало хто прагне зробити селфі з патрульним, як це було раніше.

А як ситуація з патрульною поліцією по всій Україні? У цьому розбиралися в Центрі громадського моніторингу та контролю.

Очищення чи імітація змін?

Реформа МВС розпочалась у грудні 2015 року з переатестації правоохоронців, головним завданням якої було очищення системи від корумпованих кадрів. Процес відбувався у кілька етапів: комп'ютерні тести на логіку і знання законодавства, поліграф і співбесіда. За інформацією Нацполіції, за 9 місяців переатестацію пройшли понад 80 тис. співробітників органів внутрішніх справ. Більше ніж 5 тис. осіб було звільнено, 26% керівництва вищої ланки не пройшли атестацію. Критики зазначають, що переатестація не змогла на сто відсотків відсіяти недоброчесних співробітників, але водночас стала певним етапом очищення та підвищення профільних знань.

«Чи був атестаційний процес ідеальним? На жаль, наша країна не ідеальна, і поліція, і громадські організації, і всі ці люди, які сиділи в комісіях, вони з іншої галактики не приїхали. Це реальність. Переатестація була першим етапом, і процес очищення триватиме. Кожен співробітник знатиме, що немає людей, які недоторканні», – зауважує екс-голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе.

Варто зазначити, що зміни торкнулись не лише особового складу правоохоронних органів, а й структури підрозділів. Нацполіція повністю відмовилась від ветеринарної та транспортної міліції, а також реорганізувала управління по боротьбі з організованою злочинністю, так званого УБОЗ. Звичайно, функції цих підрозділів нікуди не зникли, вони були перенесені в інші відділи МВС. Наразі в структурі Нацполіцїї працюють такі підрозділи, як кримінальна поліція, поліція охорони, спеціальна поліція, поліція особливого призначення та органи досудового розслідування. Найбільш публічним і відкритим підрозділом стала патрульна поліція.

Без засідок у кущах

Головним практичним досягненням реформи правоохоронних органів став запуск патрульної поліції. Першими містами, в яких з’явилися нові патрульні, стали Київ, Львів, Одеса, Харків, Ужгород та Мукачево. Влітку 2016 року патрульна поліція була запущена у прифронтових містах, таких як Слов'янськ, Краматорськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне та Маріуполь. Наразі, на липень 2017 року, підрозділи патрульної поліції працюють у 34 містах країни, і географія далі розширюється.

Обов’язок патрульних поліцейських – швидко реагувати на порушення правопорядку. Якщо раніше дільничний інспектор відповідав за громадський порядок на своїй ділянці, інспектор ДАІ стежив за правилами дорожнього руху, а патруль організовував охорону громадського порядку, то зараз поліцейський – це три в одному. Він може оштрафувати водія-порушника і розібратися з хуліганом, цілодобово патрулюючи місто.

Ще одним важливим перетворенням у рамках реформи став запуск дорожньої поліції – альтернативи колишній Державтоінспекції. Відтепер на 10 автомагістралях України, зокрема на трасах Київ – Харків, Київ – Зборів, Луцьк – Ковель і Ягодин – Сарни, 30 нарядів поліції пильнують за порядком. У Нацполіції переконують, що це – не повернення «сержантів Петренків», які влаштовуватимуть засідки у кущах. Це абсолютно нова служба, яка підпорядковується керівнику патрульної поліції.

За словами заступника начальника департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, автомобілі дорожніх поліцейських згодом обладнають новими пристроями для фіксації перевищення швидкості. На жаль, зараз ніяких технічних засобів вимірювання швидкості у «копів» немає, тому зупинивши порушника, вони можуть лише зробити зауваження.

Ще одним оновленим підрозділом став відділ річкової поліції в Києві. На даний момент штатна чисельність особового складу відділу водної поліції складає 47 осіб, зокрема 29 офіцерів і 16 рядових поліцейських.

Від покарання до сервісу

Реформа правоохоронних органів – це не звільнення старих кадрів або нові технічні засоби, це насамперед нова ідеологія. Проректор Національної академії внутрішніх справ Сергій Чернявський пояснює, що під час підготовки нових кадрів змінюється філософія ставлення працівника до застосування сили. Згідно з новим підходом, розв’язанням конфліктних ситуацій мають займатися спеціальні переговірники, а застосовувати спецзасоби можна лише в критичних випадках. У Нацполіції зазначають, що сучасні копи повинні керуватись не лише статтями кримінального кодексу, а й положеннями міжнародної конвенції з прав людини.

За словами Президента України Петра Порошенка, реформа МВС є наймасштабнішою у державі, оскільки завдання поліцейських не лише боротися із порушенням закону, а й вселяти в людей віру в незворотність реформ.

«В основі цієї реформи – модель переходу від каральної до сервісної функції діяльності правоохоронних органів», – наголошує глава держави.

Боротьба за довіру

За даними МВС, наразі 43,5% громадян позитивно оцінюють діяльність органів правопорядку. У порівнянні із рівнем довіри до інших органів влади це досить високий показник. Для прикладу, Верховній Раді довіряють лише 5,3% громадян. Міністр МВС Арсен Аваков зазначає, що досвід європейських країн показує: стійка правоохоронна система можлива за наявності довіри у 50% і більше.

Звісно, наразі українська нова поліція не є еталоном ідеальних правоохоронців. На адресу «копів» можна почути критику за не завжди професійне затримання порушників та ДТП за участю патрульних авто.

Водночас експерти зазначають, що Національній поліції виповнюється лише два роки. Цей термін занадто маленький, щоб говорити про успішність поліцейської реформи в цілому, але достатній для того, щоб зрозуміти, в якому напрямку рухаються українські правоохоронні органи.

«Над помилками працюємо. Так завжди буває, коли планка висока, а шлях важкий. Попереду – створення дорожньої патрульної поліції, посилених патрульних тактичних груп, старт патрульних в інших містах. Тренінги, вогнева підготовка проводяться цілодобово, а значить, зростає і професіоналізм. Упевнений, помилок стане менше», – запевняє глава Департаменту патрульної поліції Євген Жуков.